Анотація до роботи:

Шиманська О.Г. Міома матки. Доклінічна діагностика. Генетичні та імуно-гормональні аспекти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2001.

Дисертація присвячена питанням впливу генетичних чинників на розвиток міоми матки. Проведено комплексне генетичне дослідження міом матки із застосуванням цитогенетичного, генеалогічного, дерматогліфічного, близнюкового методів та методу визначення статевого хроматину. Вивчено вплив порушень гормонального статусу на характеристики ендометрія та імунологічні показники у жінок зі спадковою схильністю до міом. Доведено доцільність використання комплексного генетичного обстеження жінок із родин з накопиченням даного захворювання на предмет прогнозування ризику виникнення міоми матки чи виявлення міом на доклінічному етапі.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми діагностики міом матки на доклінічному етапі з врахуванням генетичного та імуно-гормонального аспектів даної патології.

1. Виникнення і ріст міоми матки детерміновані генетично зумовленим порушенням гормонального балансу та імунологічної реактивності організму.

2. У жінок з міомою матки достовірна значимість показників дерматогліфіки виявлена по 16 із 45 ознак (36%), при наявності обтяженого міомою родоводу відсоток достовірно значимих показників збільшується до 40% (18 із 45 ознак).

3. Генетична схильність до міом матки виявлена у 45,5% жінок з даною патологією.

4. У жінок репродуктивного віку з міомою матки та обтяженим сімейним анамнезом по даній нозології спостерігається підвищення рівня естрадіолу, прогестерону, ФСГ, ЛГ, тестостерону та зниження рівня пролактину; у жінок менопаузального віку - підвищено рівень естрадіолу, тестостерону та знижено вміст пролактину, ЛГ, кортизолу, ТТГ.

5. У хворих репродуктивного віку з міомою матки та обтяженим сімейним анамнезом по даній нозології спостерігається пригнічення клітинного та активація гуморального імунітету, наявність ендогенної інтоксикації, підвищення фагоцитарної активності та неспецифічної реактивності організму, яка виявляється у пониженні показників абсолютної та відносної кількості лімфоцитів, CD3⁺, CD4⁺, відношення CD4⁺/CD8⁺, абсолютної кількості CD16⁺, фагоцитарного числа, НСТ-стимульованого пірогеналом, титру комплементу; підвищенні показників відносної кількості CD72⁺, IgG, ЦІК, титру нормальних антитіл.

6. У жінок з міомою матки та обтяженим даною патологією родоводом спостерігаються достовірні порушення кореляційних зв’язків між рівнем гормонів та імунологічними показниками.

Публікації автора:

1. Шиманська О.Г. Деякі дані дерматогліфіки, генеалогії та статевого хроматину у жінок з міомою матки // Вісник Вінницького державного медичного університету. –1999. – Т.3, №2. – С. 284-285.

2. Шиманська О.Г., Виговська Т.В., Григоренко П.П. Цитогенетичні особливості гінекологічної патології // Вісник морфології. – 1999. – Т.5, №2. – С.131-132.

Здобувач в публікації використала власний матеріал, провела його статистичний аналіз. Виговська Т.В. – провела консультативний аналіз цитогенетичного матеріалу. Григоренко П.П. – провів технічну роботу по оформленню праці.

3. Шиманська О.Г. Використання методів генетичного аналізу для обстеження пацієнток із міомою матки та гіперпластичними процесами ендометрія // Буковинський медичний вісник. – 2000. – Т.4, №2. – С. 134-139.

4. Шиманська О.Г. Кореляційний зв'язок між рівнем гормонів та імунологічними показниками у жінок з міомою матки // Вісник Вінницького державного медичного університету. –2001. – Т.5, №1. – С. 215-217.

5. Шиманська О.Г., Григоренко П.П. Генетичні методи діагностики міоми матки: Методичні рекомендації. – Хмельницький, 2001. – 8с.

6. Григоренко П.П., Шиманська О.Г. Використання близнюкового методу при дослідженні міоми матки // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ, 2000. – С.313-314 .

7. Григоренко П.П., Шиманська О.Г. Стан імунологічної реактивності організму у жінок з міомою матки та спадковою схильністю до неї // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, 2001. – С.167-168.

8. Шиманська О.Г. Дані комплексного генетичного обстеження у жінок з міомою матки // Матеріали республіканської науково-практичної конференції “Вчені Поділля”. – Хмельницький. - 1999. – С. 146-148.

9. Шиманская О.Г. Дерматоглифические аспекты миомы матки // Збірник II Української наукової конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми клінічної фармакології”. – Вінниця. - 1998. – С. 33-34.

10. Шиманська О.Г. Клініко-генетичні дані обстеження двох монозиготних близнюків з міомою матки // Матеріали республіканської науково-практичної конференції “Актуальні питання медицини”, присвяченої 50-річчю Хмельницької обласної клінічної лікарні: Тези доповідей. – Хмельницький. - 1998. – С. 269-270.

11. Grigorenko P.P., Shymanska O.G. Uterine Myoma in Perimenopausal Women // Reports of First Congress of the Federation of National European Menopause Societies. – Praha. - 2000. – P. 72.