Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Селекція рослин


Кандиба Наталія Миколаївна. Мінливість та успадкування основних господарсько-цінних ознак у міжсортових гібридів льону-довгунця : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.05 / Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва УААН. - Х., 2006.



Анотація до роботи:

Кандиба Н.М. Мінливість та успадкування основних господарсько-цінних ознак у міжсортових гібридів льону-довгунця. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція рослин - Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва УААН, Харків, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню закономірностей мінливості і успадкування кількісних ознак у сортів льону-довгунця та створених на їх основі гібридних комбінацій. Проведено випробування 18 сортів льону-довгунця різного еколого-географічного походження та 180 гібридних комбінацій. Визначено генотипові ефекти та норми реакції різних сортів льону-довгунця на погодні умови вирощування за основними господарсько-цінними ознаками. Виділено кращі генетичні джерела за морфологічними ознаками рослин, елементами структури урожаю та якості волокна. Ідентифіковано сорти, що стабільно відтворюють високі рівні господарсько-цінних ознак в контрастних погодних умовах вирощування.

Проведено генетичний аналіз морфологічних ознак рослини, структури урожаю волокна та його якості в системі діалельних схрещувань. Встановлено ефекти комбінаційної здатності сортів льону-довгунця за основними господарсько-цінними ознаками, характер успадкування цих ознак, реципрокні ефекти та генетичні компоненти дисперсії за ними. Визначено типи генетичної регуляції господарсько-цінних ознак.

Встановлено можливість використання льону-довгунця як джерела не тільки високоякісного волокна, але й олійної сировини.

Виділено кращі міжсортові гібриди для проведення з них індивідуальних доборів за комплексом господарсько-цінних ознак.

В дисертації теоретично узагальнено і практично вирішено важливе наукове завдання з встановлення особливостей прояву господарсько-цінних ознак у сортів льону-довгунця та створених на їх основі гібридів шляхом визначення успадкування і мінливості ознак та прояву комбінаційної здатності. В результаті виділено екологічно пластичні і з високою загальною та специфічною комбінаційною здатністю сорти та гібриди, що має важливе значення в галузі селекції льону-довгунця.

1. Визначено, що найбільш стабільними господарсько-цінними ознаками у сортів льону-довгунця є висота рослини та довжина технічної частини стебла, а найбільш мінливими - довжина суцвіття, кількість коробочок на рослині, маса технічної частини стебла, маса волокна з рослини та гнучкість волокна. Впливу погодних умов вирощування підлягають діаметр стебла, довжина суцвіття, маса технічної частини стебла та маса волокна з рослини. Вміст волокна в технічній частині стебла та міцність волокна залежать від генетичних особливостей сорту.

2. Встановлено індивідуальні і незалежні від генетично детермінованого рівня кількісних ознак реакції різних сортів льону-довгунця на погодні умови вирощування. Сорти з високими генотиповими ефектами за цими ознаками, як правило, відрізняються низькою екологічною пластичністю, а екологічно пластичні сорти мають низькі генотипові ефекти. Ідентифіковано сорти, що стабільно відтворюють високий рівень господарсько-цінних ознак в контрастних погодних умовах вирощування: за морфологічними ознаками – Natasja, Eskalina; за ознаками структури урожаю волокна - Natasja, Чарівний, Hermes, Eskalina, Сальдо; за елементами якості волокна – Глухівський ювілейний, Новоторзький, Псковський 85, Чарівний, Зоря 85, Belinka.

3. Розподілено сорти льону-довгунця на кластери за масою волокна з рослини, вмістом волокна в технічній частині стебла та гнучкістю волокна. Однак сортовий склад кластерів суттєво змінюється під впливом погодних умов вирощування, тому можливості сортової ідентифікації за сукупністю кількісних ознак експериментального підтвердження не отримали.

4. Вміст та жирнокислотний склад олії льону-довгунця підлягає досить широкій міжсортовій мінливості (за вмістом олії – 32,6-36,6%; олеату в олії – 27,7-35,8%; линолеату – 13,3-17,6%; линоленату – 35,1-39,3%), що сприяє селекційно-генетичному поліпшенню ліпідного комплексу насіння паралельно із збільшенням вмісту та підвищенням якості волокна.

5. Виділено сорти донори господарсько-цінних ознак: за морфологічними ознаками рослин - Artemida, Natasja, Eskalina, Ilona, Belinka, Глухівський ювілейний, Новоторзький, Могильовський 2, Чарівний, Зоря 87, Viola, Viking; за ознаками структури урожаю волокна - Глухівський ювілейний, Новоторзький, Eskalina, Artemida, Natasja, Agros, Hermes, Зоря 87, Псковський 85; за ознаками якості волокна - Глухівський ювілейний, Могильовський 2, Чарівний, Зоря 87, Оршанський 2, Viking, Belinka, Псковський 85, Сальдо.

6. Визначено, що генетична регуляція морфологічних ознак рослини та ознак структури урожаю волокна здійснюється за типом позитивного наддомінування, неповного домінування, комплементарного або дуплікативного епістазу, а ознак якості волокна - за типом неповного домінування з високим вкладом в дисперсію адитивних ефектів. Вклад адитивних ефектів в дисперсію довжини суцвіття, діаметру стебла, маси технічної частини стебла, вмісту в ній волокна та маси волокна з рослини більш суттєвий, ніж в дисперсію висоти рослини, кількості коробочок на ній, довжини технічної частини стебла. Більший рівень висоти рослини та діаметру стебла контролюється переважно домінантними алелями полігенів. Направлене домінування з боку полігенів одного алельного стану за ознаками не зареєстроване.

7. Виявлено чотири кореляції незалежні від погодних умов вирощування і з достатньо високим рівнем - між висотою рослини і довжиною технічної частини стебла (r = 0,94-0,98), масою технічної частини стебла і масою волокна з рослини (r = 0,76-0,95), гнучкістю волокна і ВРН пряжі (r = 0,73-0,98 ), міцні-стю волокна і ВРН пряжі (r = 0,53-0,71). При оцінках взаємозв’язків між вмістом гліцеридів різних жирних кислот зареєстровано три негативні кореляції: між вмістом пальмитату та линолеату (r = -0,52), стеарату та олеату (r= -0,76) і олеату та линолеату (r = -0,35).

8. Міжсортові гібриди льону-довгунця відрізняються високими ступенями та частотами трансгресування кількісних ознак в другому - четвертому поколіннях і становлять надійний вихідний матеріал для комбінаційної селекції. Виявлено найвищі ступені та частоти за морфологічними ознаками у двох гібридів, за ознаками структури урожаю та якості волокна – у дев’яти.

9. Дії добору серед ознак льону-довгунця підлягають маса волокна з рослини, маса технічної частини стебла, довжина суцвіття та гнучкість волокна. Менший рівень трансгресування при доборі проявляють вміст волокна в технічній частині стебла, діаметр стебла та міцність волокна. Більш низькі частоти та ступені позитивних трансгресій спостерігаються при доборах на висоту рослини, довжину її технічної частини та кількість коробочок на рослині. Добори за ВРН пряжі малорезультативні.

10. Гібриди третього покоління більш придатні для доборів за висотою рослини, діаметром стебла, довжиною його технічної частини та кількістю коробочок на рослині, а для доборів за довжиною суцвіття та масою технічної частини стебла - гібриди другого покоління. Результативні добори за масою волокна з рослини здійснюються від гібридів другого, третього та четвертого поколінь, а за міцністю волокна - другого та четвертого поколінь. Ефективність доборів за масою волокна з рослини гібридів різних поколінь залежить від специфіки гібридної комбінації.

11. Встановлено, що добір в гібридних комбінаціях з високим ступенем трансгресування за основними господарсько-цінними ознаками є найбільш ефективним й дозволяє поєднувати в одному генотипі корисні якості рослин, навіть при наявності між ними негативного кореляційного взаємоз’язку.

12. За результатами досліджень створені і знаходяться на другому та третьому етапах селекції гібридні комбінації льону-довгунця Hermes х Зоря 87, Чарівний х Могильовський 2, Могильовський 2 х Чарівний, Hermes х Viking, Viking x Hermes, Псковський 85 х Новоторзький, Зоря 87 х Чарівний, Чарівний х Зоря 87, які переважають стандарт за масою стебла на 4,5 - 22,7%, за масою волокна – на 11,1 - 44,1%, мають вміст волокна в стеблі 30,9 - 33,6%, що на 4,0 - 6,7% вище стандарту і високу якість волокна – за показником ВРН пряжі перевищують стандарт на 9,0 - 56,9%.

Публікації автора:

1. Кандиба Н.М. Генетический анализ признака «диаметр стебля» у растений льна-долгунца // Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. Симферополь: КГАТУ, 2003 Вып. 81. С. 43-47.

2. Логінов М.І., Кандиба Н.М. Генетичний аналіз ознак рослин льону-довгунцю, які визначають його насіннєву продуктивність // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія, №8 - Львів: ЛДАУ, 2004. - С. 326-332 (частка авторства 70%: проведення досліджень, узагальнення результатів).

3. Кандиба Н.М. Мінливість генетичних параметрів ознаки вмісту волокна у стеблі рослин льону-довгунця у системі діалельних схрещувань // Вісник Сумського національного аграрного університету (СНАУ) / Серія “Агрономія і біологія” Суми: „Університетська книга”, 2004. – Вип. 1(8). – С. 72-75.

4. Кандиба Н.М., Логінов М.І., Тимчук С.М. Комбінаційна здатність сортів льону-довгунця та генетичні компоненти дисперсії за ознаками якості волокна // Селекція та насінництво Харків: ІР УААН, 2004. Вип. 88. С. 170-178 (частка авторства 50%, автору належать проведення досліджень, експериментальні дані визначення комбінаційної здатності та генетичних компонентів дисперсії за ознаками якості волокна).

5. Кандиба Н.М. Комбінаційна здатність сортів льону-довгунця за елементами продуктивності волокна // Матеріали науково-технічної конференції молодих вчених „Проблеми і перспективи розвитку льонарства і коноплярства в Україні”. Глухів: ІЛК УААН, 2003. С.14-17.

6. Кандиба Н.М. Мінливість та успадкування технічної довжини стебла при діалельних схрещуваннях різних сортів льону-довгунця // Матеріали науково-технічної конференції молодих вчених “Нове в селекції, генетиці, технології вирощування, збирання, переробки та стандартизації луб’яних культур” . Глухів: ІЛК УААН, 2004. С.18-22.

7. Логінов М.І., Чучвага В.І., Муковоз В.Ю., Кандиба Н.М. Сорт льону-довгунця Чарівний (метод створення і характеристика) // Матеріали науково-технічної конференції молодих вчених “Нове в селекції, генетиці, технології вирощування, збирання, переробки та стандартизації луб’яних культур”. Глухів: ІЛК УААН, 2004. С.131-133 (частка авторства 10%: узагальнення результатів).

8. Вировець В.Г., Логинов М.И., Кириченко А.И., Муковоз В.Ю., Сорока С.В., Кандиба Н.М. Коллекция лубяных культур как источник создания новых сортов // Тезисы докладов Международной научно-практической конференции «Генетические ресурсы культурных растений». – Санкт-Петербург: ВИР, 2001. – С. 235-236 (10% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).

9. Кандиба Н.М. Аналіз комбінаційної здатності сортів льону-довгунця в системі діалельних схрещувань за ознакою „загальна висота рослин”// Сборник тезисов 2-й международной конференции молодых ученых „Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений”. Харьков: ИР УААН, 2003. С. 150-151.

10. Кандиба Н.М., Логінов М.І. Ефективність доборів за ознаками якості волокна із сортів та гібридів льону-довгунця // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених “Новітні технології вирощування сільскогосподарських культур – у виробництво”. – Чабани - К: ЄКМО, 2004. – С. 94-95 (частка авторства 70%: проведення досліджень, узагальнення результатів)

11. Логінов М.І., Чучвага В.І., Кандиба Н.М., Муковоз В.Ю., Кривошеєва Л.М. Українська національна колекція льону-довгунцю, її вивчення та використання в селекції // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції „Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентарізація, збереження, використання”. - Оброшино: Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, 2005. - С. 46-47 (10% авторства: проведення досліджень, узагальнення результатів).