Анотація до роботи:

Жерносєкова І.В. Мінливість продуцента літичних ферментів Streptomyces recifensis var. lyticus та його селекція – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. – Інститут мікробіології та вірусології НАН України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню мінливості продуцента літичних ферментів та підвищенню його активності на основі відбору рифампіциностійких мутантів. Попереднє визначення активності по зонам деградації субстрату надало можливість скоротити кількість відбираємих варіантів. У більшості з них в умовах глибинної ферментації літична активність перевищувала вихідні штами на 20 – 150 %. На основі використання регенеранта П-29 та рифампіцину на двох ступенях селекції відібрано штам 2Р-15, літична активність якого досягла відносно S. aureus 5800 – 6300 од/мл та M. lysodeikticus – 8000 – 9000 од/мл, що перевищує активність батьківського штаму відповідно в 2,5 та 5 разів. Показано принципову можливість використання рифампіцину для стабілізації активності відібраних мутантів шляхом внесення його в оптимальних концентраціях в агаризоване середовище вирощування.

У мутантного штаму 2Р-15 чутливість до інгибуючої дії глюкози значно знижено, він потребує збільшення вмісту глюкози в середовищі. В складі бактеріолітичного комплексу виявлено кількісні та якісні зміни: в пулі екстрацелюлярних білків зросла частка літичних протеаз, їх кількість та питома активність. Високоактивний штам 2Р-15 являється перспективним для виготовлення нового препарату літичних ферментів.

1. У продуцента Streptomyces recifensis var. lyticus встановлено взаємозв’язок між морфологічною мінливістю та літичною активністю, яка залежить від вмісту в популяції варіантів 1-го морфологічного типу.

2. Показано принципову можливість застосування рифампіцину в селекції продуцента, а також здатність його при внесенні в агаризоване середовище – стабілізувати літичну активність рифампіциностійких мутантів.

3. В результаті трьохступінчатої селекції отримано штам 2Р-15, активність якого, порівняно з батьківським штамом, відносно клітин Staphylococcus aureus та Micrococcus lysodeikticus зросла в 2,5 та 5 разів.

4. Штам 2Р-15 характеризується збільшенням кількості антибіотикостійких спор в популяції (на 2,0–2,5 порядка), показника середньої літичної активності клонів (в 1,4 рази), плюс-варіантів (до 45,4 %), зниженням коефіцієнту мінливості (до 13,5 %).

5. На основі методу математичного планування експерименту проведено оптимізацію ферментаційного середовища. Отримано два нових його варіанта, які забезпечили збільшення літичної активності відбираємих мутантів в 7–10 разів.

6. У селекціонованого штаму 2Р-15 порівняно з батьківським штамом знижено чутливість до інгибуючої дії глюкози в 3–4 рази.

7. Встановлено, що в процесі селекції мутантний штам 2Р-15 втратив дріжджелітичну активність. В пулі його екстрацелюлярних білків збільшилась частка та кількість літичних протеаз (від 5 у батьківського штаму до 11), а також питома їх активність.

Публікації автора:

1. Жерносекова И.В., Кукушкина Н.В., Бабенко Ю.С. Влияние этония на активность лизиса клеток стафилококка ферментным препаратом Streptomyces recifensis var. lyticus 2435 //Антибиотики и химиотерапия. – 1990. – 35, № 11. – С. 10–13.

2. Жерносекова И.В., Килочек Т.П., Бабенко Ю.С., Винников А.И. Увеличение активности литических ферментов у рифампициноустойчивых мутантов Streptomyces recifensis var. lyticus // Мікробіол. журн. – 1999. – 61, №2. – С. 15–24..

3. Жерносекова И.В., Килочек Т.П. Влияние глюкозы на биосинтез экстрацеллюлярных ферментов Streptomyces recifensis var. lyticus и его мутантами // Мікробіол. журн. – 2000. – 62, №2. – С. 19–26.

4. Жерносекова И.В., Соколова И.Е., Килочек Т.П., Черногор Н.П. Характеристика бактериолитического ферментного комплекса рифампициноустойчивого мутанта Streptomyces recifensis var. lyticus 2Р-15 // Бюлетень інституту сільськогосподарської мікробіології. – Чернігів, 2000. – №7. – С. 31–32.

5. Куликова Т.Я., Жерносекова И.В. Селекция продуцента литических ферментов с использованием методов протопластирования и отбора рифампициноустойчивых мутантов // Мікробіол. журн. – 1994. – 56, №2. – С. 76.

6. Килочек Т.П., Жерносекова И.В. Оптимизация питательной среды для биосинтеза комплекса экстрацеллюлярных ферментов Streptomyces recifensis var. lyticus // Микроорганизмы и их метаболиты в народном хозяйстве. Тез.докл. III-ей интерн. конф. – Кишинев, 1996. – С. 18–19.

7. Соколова И.Е., Жерносекова И.В. Состав внеклеточных ферментов у рифампициноустойчивого варианта Streptomyces recifensis var. lyticus // V Міжнародна конф. Франція та Україна. Тези доповідей. – Дніпропетровськ, 1998. – 2, ч. ІІІ. – С. 98–99.

8. Бабенко Ю.С., Килочек Т.П., Черногор Н.П., Соколова И.Е., Жерносекова И.В. Лизорецифин – новый биопрепарат с антимикробным, ростстимулирующим действием и перспективы его практического использования // Микроорганизмы и их метаболиты в народном хозяйстве. Тез. докл. III-ей интерн. конф. – Кишинев, 1996. – С. 71–72.