Швиденко Микола Володимирович. Мінливість посівних та врожайних якостей насіння квасолі звичайної залежно від абіотичних і технологічних факторів : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.14 / Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва УААН. - Х., 2006.
Анотація до роботи:
Швиденко М.В. Мінливість посівних та врожайних якостей насіння квасолі звичайної залежно від абіотичних і технологічних факторів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 – насінництво. – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, Харків, 2006.
Дисертація присвячена вивченню неоднорідності насіння квасолі за морфолого-анатомічними особливостями, посівними якостями й врожайними властивостями. Досліджено форми квасолі, які є похідними від сорту Первомайська. Розглянуто динаміку росту й розвитку рослин. Встановлено залежність тривалості періодів розвитку квасолі від погодних умов. Запропоновано новий спосіб відбору високопродуктивних фракцій насіння квасолі за масою 1000 насінин і тривалістю періоду цвітіння-достигання. Встановлено оптимальні строки збирання насіння квасолі сорту Первомайська. Досліджений вплив різних типів пошкоджень насіння квасолі на його посівні й врожайні властивості. Проведено порівняння широкорядного й стільникового способів сівби квасолі. Випробувано спосіб сортування насіння за пружністю. Досліджено екологічно безпечні способи обробки насіння вогнем і повітряно-озоновою сумішкою.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення важливого наукового завдання з визначення причин мінливості насіння квасолі за посівними якостями, врожайними і фізико-механічними властивостями та хімічним складом шляхом встановлення впливу на ці показники абіотичних (погодних), генетичних (фенотипічних) і технологічних факторів. У результаті чого обґрунтовано строки і способи збирання квасолі, доведено доцільність сортування насіння за пружністю та знезараження його за допомогою вогневої і озонової передпосівних обробок, що має суттєве значення для поліпшення якості посівного матеріалу.
Установлено, що тривалість періоду сівба – сходи у квасолі, залежно від типу та форми рослин, визначається на 89,1 – 95,6 % температурою повітря (r = -0,978...-0,944). Тривалість періоду сходи – початок цвітіння залежить від температури повітря на 33,7 – 60,7 % (r = -0,712...-0,580), а тривалість періоду цвітіння – дозрівання – від кількості опадів на 44,1 – 54,1 % (r = 0,664 – 0,735).
Тривалість вегетаційного періоду обумовлюють переважно екологічні фактори (76,2 – 95,4 %). Упродовж вегетації вплив температури повітря на розвиток рослин квасолі зменшується. Лімітуючим фактором у фазі цвітіння і під час наливу насіння квасолі є кількість опадів.
Під час цвітіння квасолі кількість насіння, що зав’язалось, знаходиться у зворотному зв’язку з температурою повітря, а під час наливу, у фазі зелених бобів, кількість загиблого (абортивного) насіння прямо залежить від кількості опадів.
Кущова розкидиста форма рослин квасолі має на 7,1 % більшу продуктивність і на 13,4 % меншу варіабельність цього показника, в порівнянні з контрольною кущовою прямостоячою формою рослин сорту Первомайська.
Установлено кореляційну залежність між стандартним відхиленням маси насіння від середньої й тривалістю періоду цвітіння – достигання (r = 0,92); між масою насіння і його розмірами: довжиною (r = 0,90 – 0,95), шириною (r = 0,89 – 0,92) і товщиною (r = 0,86 – 0,89); між масою насіння і продуктивністю його потомства (r = 0,30 – 0,96). Запропоновані формули, для визначення граничних значень маси і розмірів насіння високопродуктивних фракцій.
Визначено, що найкращі врожайні властивості має насіння, зібране прямим способом у фази жовтої і повної стиглості бобів при вологості насіння 22 – 25 %. Строк збирання квасолі обумовлює врожайні властивості насіння на 15,7 %, спосіб збирання – на 9,8 %, умови року – на 35,9 %.
Доведено, що механічні макропошкодження насіння знижують врожайність його потомства на 50,8 – 88,5 % у порівнянні з непошкодженим.
Розроблений стільниковий спосіб сівби дозволяє зменшити мінливість маси насіння квасолі на 13,7 % і отримати більш вирівняне насіння, що полегшує наступну технологічну обробку насіння (сортування, посів і т.п.)
Визначено оптимальні режими вогневої й озонової передпосівної обробки насіння. Вогнева обробка насіння з експозицією 0,24 сек. і обробка насіння повітряно-озоновою сумішкою з концентрацією озону 1,0 г/м3 підвищують врожайність квасолі на 9,9 – 10,7 %.
Сортування насіння за пружністю дає змогу видалити з насіннєвого матеріалу до 80 % насіння з макропошкодженнями. Насіння з високими пружними якостями підвищує врожайність квасолі на 9,2%.
11. Застосування передпосівної обробки насіння вогнем (0,24 сек.) і повітряно-озоновою сумішкою (концентрація озону – 1,0 г/м3) підвищує рентабельність вирощування квасолі на 21 і 23 %. Застосування сортування за пружністю (1 фракція – насіння з кращими пружними властивостями) – на 20 %.
Публікації автора:
Швиденко М.В., Їжик М.К. Пошкодженість як фактор неоднорідності насіння квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) // Вісник ХНАУ. Серія „Ентомологія та фітопатологія”. – Х., 2002. – №4. – С. 134–137. (Доля автора – 60 %; збір даних, написання).
Швиденко М.В. Вплив ступеня зрілості насіння квасолі на його продуктивність у потомстві // Вісник ХНАУ. Серія „Рослинництво, селекція і насінництво, овочівництво”. – Х., 2002. – №5. – С. 110–114.
Їжик М.К., Швиденко М.В. Насіннєутворення у квасолі в залежності від метеорологічних умов // Вісник ХНАУ. Серія „Рослинництво, селекція і насінництво, овочівництво”. – Х., 2002. – №6. – С. 134–137. (Доля автора – 80 %; збір даних, написання).
Швиденко М.В. Влияние метеорологических условий на завязываемость и абортивность семян фасоли обыкновенной // Матеріали Всеукр. конф. молодих вчених „Агроекологія як основа стабільності сільського господарства”. – Харків: Харк. держ. аграр. ун-т, 2000. – С. 97.
Їжик М.К., Кулик М.І., Швиденко М.В., Скоромний С.В., Зінченко Б.М. Безпечні для навколишнього середовища технології передпосівного обробітку насіння культурних рослин // Матеріали XI з’їзду Укр. бот. т-ва. – Х., 2001. – С. 155–156. (Доля автора – 30 %; збір даних).