1. У цьоголіток коропа у водоймах рекреаційного і рибогосподарського призначеня Західного регіону України спостерігається різноякісність складу популяцій за екстер’єрними та інтер’єрними ознаками. Гетерогенність складу - пристосувальна відповідь угруповання на дефіцит розчиненого у воді кисню і погіршення умов живлення. Кількісне значення ознак, які зв’язані з цими мінливими чинниками середовища, є показовим у груп модального класу. 2. Лускаті коропи краще ніж рамчасті пристосовані до засвоєння їжі з підвищеним вмістом важкотравного білка, оскільки активність протеолітичних ферментів рівномірно розподілена вздовж кишкової трубки, що збільшує термін розщеплення білкових молекул. Рамчасті коропи відрізняються від лускатих високою карбогідразною і протеазною активністю. У дистальній ділянці кишківника добре розвинута система “резервного” гідролізу вуглеводів і білків, яка включається при інтенсивному навантаженні кишківника. 3. За сприятливих умов вирощування в ставах типова група (Мо) цьоголіток рамчастого коропа представлена особинами з б?льшою масою, як? використовують як корм представників бентофауни. У цьоголіток лускатого коропа такою групою ? планктофаги з малою масою. 4. Адаптивн?сть травно? системи цьоголіток коропа проявля?ться у вар?ац?? абсолютно? ? в?дносно? маси гепатопанкреасу ? кишк?вника. М?нливими ? в?дпов?дно чутливими до в?дсутност? ?ж? в порядку спадання виявились так? екстер’?рн? показники: маса риб, товщина ? висота т?ла на р?вн? перших промен?в грудного ? анального плавц?в. Зниження цих показник?в корелю? (r > 0,7) з масою риб. 5. Карбог?дразна ? протеол?тична активн?сть у кишк?внику чутлива до д?? важких метал?в. При д?? концентрац?? м?д? 0,002 мг/л протягом 15 д?б у цьоголіток рамчастого коропа активн?сть мембранних карбог?драз знижу?ться в 2,3 рази, порожнинних - 9,2 рази; у цьоголіток лускатого активн?сть мембранного ? порожнинного травлення знижу?ться, відповідно, в 1,3 - 1,5 раз?в. При вм?ст? у вод? м?д? в концентрац?? 0,005, свинцю - 0,2 ? 5,0 мг/л ширина д?апазону граничних значень активност? карбог?драз зроста? в 0,2 - 46,5 ? протеаз - в 1,3 - 16,4 раз?в. 6.Функціональна активність травного тракту цьоголіток коропа за дії міді в концентрації 0,002 і 0,005 мг/л змінюється згідно каскадного механізму адаптації: через 1-2 доби спостерігається первинна відповідь, через 4-5 діб – максимальна відповідь, через 7 діб – вихід на новий функціональний рівень з посиленою відповіддю організму, через 14 -15 діб – стабілізація гомеостазу. При концентрації йонів міді 0,002 мг/л у цьоголіток рамчастого коропа після 15 діб експозиції завдяки регуляторним механізмам зберігається такий же функціональний рівень карбогідразного ланцюга, як в контролі. У лускатого коропа подібна інтоксикація пригнічує активність цієї групи ферментів в проксимальній та дистальній ділянках. Мідь в концентрації 0,005 мг/л після 14 – 16 добової інтоксикації у рамчастого коропа знижує функціональну активність мембранних та порожнинних карбогідраз в 24,0 і 18,0 разів, виводячись при цьому з кишківника, в лускатого – стимулює карбогідразну активність мембранного травлення в 2,0 рази, накопичуючись в кишківнику. 7. Травна система цьоголіток коропа стійка до змін довкілля в широких межах. У відповідь на вплив свинцю в концентрації 0,2 мг/л зростає синтез карбогідраз ентероцитного походження у всіх ділянках кишківника, після трьох діб - в медіальній ділянці. Після семи діб інтоксикації свинцем в медіальній ділянці настає загальна активація процесів порожнинного та мембранного травлення. Свинець в концентрації 5 мг/л у воді після доби впливу на лускатого коропа стимулює активність мембранних карбогідраз у всіх ділянках кишківника, призводячи до їх інтенсивної секреції у порожнину. Після сьомої доби інтоксикації це спричиняє миттєве підвищення, а пізніше є причиною зниження активності карбогідраз в компенсаційній дистальній ділянці. 8. Порушення під впливом свинцю функціонування гідролітично-транспортної системи підтверджують електронно-мікроскопічні дослідження. Після восьми діб інтоксикації свинцем в концентрації 5 мг/л мікроворсинки ентероцитів деформуються, з’являється велика кількість ендоцитозних візикул, що говорить про порушення синтезу та секреції ферментів і зростання активності ендоцитозу, як альтернативного способу транспорту нутрієнтів. 9. По завершенні однієї доби після орального введення, мідь в концентрації 0,05 мг/л безпосередньо стимулює секрецію порожнинних та інгібує активність мембранних протеаз у рамчастих та лускатих коропів. 10. Морфологічні ознаки і динаміка активності травних ферментів цьоголіток коропа з різним лускатим покривом є чутливим індикатором стану угруповань риб в нестабільних умовах існування. | 