Романюк Лідія Богданівна. Мінеральна щільність кісткової тканини та корекція її порушень у дітей з ендемічним дифузним зобом : Дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Тернопільський держ. медичний ун-т ім. І.Я.Горбачевського. — Т., 2006. — 143арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 106-134.
Анотація до роботи:
Романюк Л.Б. Мінеральна щільність кісткової тканини та корекція її порушень у дітей з ендемічним дифузним зобом. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія – Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2006.
Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності діагностики та лікування ускладнень ендемічного дифузного зоба у дітей. Досліджувались насиченість кісток мінеральними речовинами, маркери кісткового метаболізму, кальцій-фосфорний, гормонопродукуюча функція щитоподібної залози та гіпофіза, насичення організму йодом.
За результатами дослідження у 68,25 % обстежених виявлено остеопенічні зміни різного ступеня тяжкості, які запропоновано інтерпретувати як зобогенну остеопатію. Виділені лабораторні та інструментальні критерії виявлення остеопенії у дітей із зобом залежно від тривалості та тяжкості хвороби. Серед них провідне місце займають визначення загального та іонізованого кальцію, оксипроліну, активності лужної фосфатази в сироватці крові і оцінка денситограм за показниками стандартного відхилення.
Патогенетично обґрунтована доцільність та запропонована схема корекції остеопенії у дітей з ЕДЗ комбінацією препаратів „Кальцемін”, „Відеїн-3” та „Ундевіт”. В динаміці відстежено покращення стану мінеральної щільності кісток, стабілізацію обмінних процесів в кістковій тканині, зменшення загально інтоксикаційних проявів в клініці зоба після застосування модифікованих схем лікування у 66,67 % дітей, що підтверджено комплексом лабораторно-інструментальних досліджень. На відміну від пацієнтів, котрі отримували традиційне лікування, де прогресування дистрофічних змін у кістках діагностовано у 54,28 % обстежених.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення актуального наукового завдання – вдосконалення алгоритму діагностичного пошуку виявлення змін з боку мінеральної щільності кісткової тканини при ендемічному дифузному зобі та розробка методу корекції цих порушень у дітей. Виділені найбільш характерні особливості перебігу ендемічного дифузного зобу у дітей. Виявлено звязок стану щитоподібної залози зі станом мінеральної щільності кісткової тканини, виділені фактори ризику розвитку остеопенічних змін при зобі та розроблена схема медикаментозної корекції порушень з боку кісткової тканини та мінерального обміну у досліджуваної категорії дітей, доведена в катамнезі ефективність модифікованих схем лікування.
1.Ендемічний дифузний зоб у дітей клінічно перебігає на фоні еутиреозу, але при визначенні гормонального фону відмічається достовірне підвищення концентрації тиреотропного гормону гіпофіза у 10,44 % хворих (р<0,05); йодна недостатність за результатами визначення білковозвязаного йоду сироватки крові збільшується паралельно з тяжкістю зоба. Діти хворі на ендемічний дифузний зоб перебувають, за даними проведеного анкетування, в умовах аліментарної нестачі екзогенного кальцію та вітаміну D.
2. За даними двофотонної рентгенівської денситометрії зменшення мінеральної щільності кісткової тканини відмічено у 68,25 % обстежених, при чому остеопенію різного ступеня виявлено у 58,73 % дітей з ендемічним дифузним зобом, остеопороз - у 9,38 %; за результатами біохімічного дослідження діагностовано гіпокальціємію та кальційурію на тлі підвищення активності лужної фосфатази у всіх дітей із зниженням мінеральної щільності кісткової тканини.
3. Між проявами зобогенної остеопатії та ступенем збільшення щитоподібної залози відмічається прямий взаємозвязок: остеопенія І та ІІ ступеня переважає у дітей з ендемічним дифузним зобом І ступеня, остеопенія ІІІ ступеня та остеопороз – при ІІІ ступені ендемічного дифузного зоба. Чим довше хворіє пацієнт, тим більше випадків зменшення мінеральної щільності кісткової тканини реєструється; в дівчаток, порівняно з хлопчиками остеопенічні ускладнення зоба зустрічаються у 2 рази частіше, і переважають, більш важкі форми остеопенії та остеопороз, особливо у пубертатному віці.
4. Наявність комплексу факторів ризику, а саме: незбалансованого харчування у дівчаток пре- та пубертатного віку на фоні ендемічного дифузного зоба ІІ та ІІІ ступеня, при тривалості хвороби понад 2 роки; супутньої хронічної патології гепатобіліарної системи; тиреоїдного дисбалансу в організмі – є показом до призначення денситометричного обстеження та детального вивчення стану кісткової тканини з подальшим призначенням при необхідності профілактичних заходів з метою попередження прогресування чи появи зобогенної остеопенії.
5. Комплексну терапію ендемічного дифузного зоба в поєднанні з остеопенією, слід доповнити кальцеміном, ундевітом та відеїном-3, що сприяє покращенню мінералізації кісткової тканини. Катамнестичне спостереження за дітьми із ендемічним дифузним зобом, що отримували модифіковані схеми лікування, зясувало стабілізацію показників мінерального обміну і зростання мінеральної щільності кісток на фоні покращення загальноклінічних показників, а той час, як у дітей, котрі отримували традиційну терапію, зросла частка остеопеній.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
1. Наявність численних факторів ризику у дітей пре- та пубертатного віку, особливо дівчаток, які хворіють понад 2 роки ендемічним дифузним зобом, є показом до визначення в крові вмісту кальцію, фосфору, лужної фосфатази, оксипроліну; при наявності порушень є потреба детального вивчення стану мінеральної щільності кісткової тканини з метою ранньої діагностики проявів зобогенної остеопенії за допомогою денситометрії поперекового відділу хребта.
2. Для корекції остеопенічних змін при ендемічному дифузному зобі в комплексне лікування дітей рекомендується включати кальцемін, в дозі, котра залежить від ступеня дефіциту мінеральної щільності кісткової тканини, відеїн-3 по 2000 ОД щодня та ундевіт по 1 драже 3 рази на день впродовж 30 днів. Медикаментозне лікування доцільно поєднувати з дієтичним харчуванням, збагаченим кальцієм, йодом, із обмеженням продуктів зі струмогенним ефектом. Курси лікування слід повторювати тричі на рік з інтервалом між ними у 3 місяці.
3. Для контролю за станом мінеральної щільності кісткової тканини рекомендується проводити денситометричне обстеження 1 раз на рік з паралельним дослідженням стану кальцій-фосфорного обміну та маркерів кісткового метаболізму.
Публікації автора:
Романюк Л.Б., Данилевич Ю.О. Особливості ендемічного дифузного зоба у дітей Тернопільської області // Вісник наукових досліджень. – 2001. - № 4. – С. 28-29. (Автор провела підбір хворих, аналіз і опрацювання результатів дослідження, підготувала статтю до друку).
Сміян І.С., Романюк Л.Б. Остеопороз при ендемічному дифузному зобі в дітей // Проблеми остеології. - 2002. – Т.5, № 1. – С.80-81. (Автор провела підбір та обстеження тематичних хворих, аналіз і опрацювання результатів дослідження, підготувала статтю до друку).
Сміян І.С., Романюк Л.Б. Клінічні особливості перебігу ендемічного зоба у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. - № 6. – С.20-22. (Автор провела підбір та обстеження тематичних хворих, аналіз і опрацювання результатів дослідження, підготувала статтю до друку).
Романюк Л.Б. Вплив модифікованого комплексу лікування на стан мінеральної щільності кісткової тканини у дітей, хворих на ендемічний дифузний зоб // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2006. - № 1. – С.54-56.
Сміян І.С., Романюк Л.Б. Ендемічний зоб у дітей // Проблеми остеопорозу / За ред. проф. Ковальчука Л.Я. – Тернопіль: „Укмедкнига”, 2002. – С.264-267. Автор самостійно провела дослідження та аналіз отриманих результатів, що ввійшли у розділ 4.5 монографії.
Романюк Л.Б. Аналіз захворюваності на ендемічний дифузний зоб серед дитячого населення Тернопільської області // Матеріали V Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. – Тернопіль: „Укрмедкнига”, 2001. – С.109.
Романюк Л.Б. Ендогенна інтоксикація при ендемічному зобі у дітей // Матеріали республіканської науково-практичної конференції „Ендогенна інтоксикація та корекція її в педіатрії”. – Тернопіль: „Укрмедкнига”, 2001. – С. 53-54.
Романюк Л.Б. Показники кальцій-фосфорного гомеостазу та мінеральна щільність кісткової тканини у дітей, хворих на ендемічний зоб // Матеріали VІ Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. – Тернопіль: „Укрмедкнига”, 2002. – С.168.
Романюк Л.Б. Особливості протікання патології гепатобіліарної системи у дітей хворих на ендемічний зоб // Матеріали XLVI підсумкової науково-практичної конференції „Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Тернопіль: „Укрмедкнига”, 2003. – №1. -С.130-131.
Остеопенічний синдром у дітей із соматичною патологією / Сміян І.С., Синицька В.О., Багірян І.О., Мороз І.М., Цяпа Н.А., Горішний І.М., Косовська Т.М., Щербатюк Н.Ю., Сахарова І.Є., Романюк Л.Б., Погурська С.О. // Проблеми остеології. – 2003. – Т.6, №1-2. – С.115-116. Автор провела клініко-лабораторне обстеження хворих на зоб, аналіз та статистичну обробку матеріалу.
Сміян І.С., Романюк Л.Б., Синицька В.О. Остеопенічний синдром при ендемічному дифузному зобі у дітей // Проблеми остеології. – 2003. – Т.6, № 4. – С.87. Автор провела підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку матеріалу, сформувала висновки.
Хронічний холецистохолангіт у дітей з ендемічним дифузним зобом / Романюк Л.Б., Гнецько Л.М., Фурдела В.Б., Никитюк С.О. // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні питання патології органів травлення у дітей”. - Тернопіль: „Укрмедкнига”, 2004. – С.132-133. Автор провела підбір хворих, клініко-лабораторне обстеження, аналіз та статистичну обробку результатів, сформувала висновки.
