Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Зоологія


Кондратенко Олександр Вікторович. Мікротеріофауна Донецько-Донських та Донецько-Приазовських степів: дисертація канд. біол. наук: 03.00.08 / НАН України; Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Кондратенко О. В. Мікротеріофауна Донецько-Донських та Донецько-Приазовських степів. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук із спеціальності 03.00.08 — зоологія. Інститут зоології ім. І. Шмальгаузена НАН України, м. Київ, 2003. Рукопис.

Проведено ревізію видового складу східноукраїнських популяцій дрібних ссавців, наведено дані щодо їх морфологічних і екологічних особливостей. Складено анотовані списки фауни заповідних територій. Вперше встановлена присутність у фауні регіону Sicista severtzovi і S. strandi. Встановлено прямий зв'язок між поширенням виду в регіоні та загальним рівнем його чисельності. За показниками схожості фауни заповідні ділянки формують кластер із двох груп: (1) ділянок Донецько-Донських та Донецьких степів і долини Дінця, (2) ділянок Приазов'я; з’ясовано види-індикатори основних варіантів локальних фаун. З трьох головних фауністичних ядер (степового, лісового, заплавного), найбільших змін зазнало степове ядро. Визначено раритетні види дрібних ссавців регіону, 5 видів рекомендовано включити у Червону книгу України.

1. Мікротеріофауна Донецько-Донських і Донецько-Приазовських степів складається з 23 видів, 21 з яких зареєстровано на заповідних територіях регіону в результаті цього дослідження. Crocidura leucodon та Neomys anomalus відомі лише за давніми колекційними зразками та літературними згадками.

2. Типовими представниками мікротеріофауни регіону є 5 видів. Три з них (Mus musculus, Sylvaemus uralensis, Microtus levis) зустрічаються на всіх заповідних ділянках і входять до групи домінантів або субдомінантів. Ще два (Crocidura suaveolens та Micromys minutus) зустрічаються на більшості ділянок, проте не досягають помітної чисельності.

3. На прикладі фауни Провальського степу з’ясовано, що видове різноманіття дрібних ссавців локальної фауни залежить не стільки від розміру ділянки, скільки від ступеню її біотопної мозаїчності, а оцінка видового багатства залежить не стільки від обсягу зібраного матеріалу, скільки від різноманіття методів обліку.

4. Серед об’єктів ПЗФ вищого рівня найбільше видове багатство характерне для трьох ділянок: Стрільцівський, Провальський степ і Крейдяна флора (по 16 видів). Найменшим багатством характеризуються заповідники Приазов’я: Кам’яні Могили (11 видів) і Хомутовський степ (12 видів).

5. Встановлено прямо пропорційний зв’язок між поширенням виду в регіоні та загальним рівнем його чисельності. Найвищий середній бал чисельності мають виключно широко поширені в регіоні види, тоді як види з обмеженим поширенням ніколи і ніде не досягають помітної чисельності.

6. За показниками схожості фаун заповідні ділянки формують кластер із двох груп: (1) ділянок Донецько-Донських і Донецьких степів і долини Дінця, що включають види лісового і заплавного комплексів, (2) ділянок Приазов’я. Існують види-індикатори окремих заповідних теріокомплексів.

7. Мікротеріофауна регіону являє собою складне утворення з видів дрібних ссавців степового, лісового, заплавно-лучного, синантропного та евритопного комплексів, де найбільша частка в угрупованнях належить видам евритопного, лісового та заплавно-лучного комплексів.

8. Степові види є невід’ємною частиною регіональної фауни, але степовий комплекс ніколи не займає домінуючого положення в природних угрупованнях. Результати цього дослідження дозволяють стверджувати, що протягом 20 ст. відбулося руйнування степового фауністичного ядра як окремого зонального фауністичного комплексу.

9. П’ять видів ссавців — Crocidura leucodon, Ellobius talpinus, Sicista severtsovi, S. strandi, Lagurus lagurus — як зникаючі представники степового теріофауністичного ядра, рекомендовано до включення в регіональний і загальнодержавний “червоні” списки.

Публікації автора:

  1. Кондратенко А. В. Курганчиковая мышь (Mus spicilegus, Mammalia) в восточных регионах Украины // Вестник зоологии. — 1998. — Том 32, № 5–6. — С. 133–136.

  2. Кондратенко А. В., Товпинец Н. Н. Млекопитающие в питании сов Донецко-Донских и Донецко-Приазовских степей // Вестник зоологии. — 2001. — Том 35, № 6. — С.95–98.

  3. Ветров В. В., Кондратенко А. В. Особенности питания филина (Bubo bubo L.) в Луганской области // Вестник зоологии. — 2002. — Том 36, № 6. — С. 31–38.

  4. Загороднюк И. В., Кондратенко А. В. Sicista severtzovi и близкие к ней виды грызунов в Украине: цитогенетический и биогеографический анализ // Вестник зоологии. — 2000. — Отдельный выпуск № 14. — С. 101–107.

  5. Кондратенко А. В. Terricola subterraneus (Mammalia) в Луганской области // Вестник зоологии. — 1997. — Том 31, № 1–2. — С. 63.

  6. Кондратенко О. В. Знахідки деяких рідкісних видів наземних хребетних в Провальському степу (Східна Україна) // Вестник зоологии. — 1998. — Том 32, № 5–6. — С. 122.

  7. Кондратенко А. В., Загороднюк И. В. Находки Neomys fodiens в “Провальской степи” (Восточная Украина). — Вестник зоологии. — Том 36, № 4. — С. 78.

  8. Кондратенко А. В. Териологические исследования в заповеднике “Провальская степь” // Вісник Луганського державного педагогічного університету. — 2002. — № 1 (45) січень. — С. 19–24.

  9. Кондратенко А. В., Боровик Е. Н. Териологические исследования в заповеднике “Стрельцовская степь” // Вісник Луганського державного педагогічного університету. — 2001. — № 11 (43). — С. 55–62.

  10. Кондратенко А. В., Кузнецов В. Л., Тимошенков В. А. Особенности питания ушастой совы (Asio otus) в Донецко-Донских и Приазовских степях // Вісник Луганського державного педагогічного університету. — 2001. — № 6 (38). — С. 116–120.

  11. Загороднюк І. В., Кондратенко О. В. Біотопна диференціація видів як основа підтримання високого рівня видового різноманіття фауни // Вісник Львівського університету (Серія біологічна). — 2002. — Випуск 30. — С. 106-118.

  12. Лиманский С. В., Кондратенко А. В. Современное состояние териофауны заповедника “Меловая флора” // Вісник Луганського державного педагогічного університету. — 2002. — № 1 (45). — С. 25–28.

  13. Кузнєцов В. Л., Кондратенко О. В. Мікротеріофауна заповідних територій за результатами аналізу погадок хижих птахів // Заповідна справа в Україні. — 1999. — Том 5, випуск 2. — С. 28–29.

  14. Кондратенко О., Загороднюк І. Степові гризуни як кандидати до Бернських списків // Ссавці України під охороною Бернської конвенції. — Київ, 1999. — С. 185–191. — (Праці Теріологічної школи, випуск 2).

  15. Загороднюк І., Кондратенко О. Алловиди “Бернських” видів гризунів // Ссавці України під охороною Бернської конвенції. — Київ, 1999. — С. 192–197. — (Праці Теріологічної школи, випуск 2).

  16. Наглов В. А., Кондратенко А. В., Кузнецов В. Л. Структура сообществ мелких млекопитающих в поймах рек Восточной Украины // Зоологічні дослідження в Україні на межі тисячоліть: Тези Всеукраїнської зоологічної конференції. — Кривий Ріг: І.В.І., 2001. — С. 162–164.

  17. Наглов В. А., Кузнецов В. Л., Кондратенко А. В. О связи этиологической структуры природных очагов лептоспирозов со структурой пойменных сообществ мелких млекопитающих // Эпидемиология, экология и гигиена: Сборник материалов региональной научно-практической конференции. — Харьков. — 2001. — Выпуск 4. — С. 60–61.

  18. Zagorodniuk I., Kondratenko O. Cryptic species of the birch mice (Sicista) in Eastern Europe: existence and distribution of four chromosome forms in Ukraine // 7th International Conference Rodens et Spatium: Abstracts. — esk Budjovice, 2000. — P. 80.