1. Сучасне екологічно дестабілізоване середовище характеризується аномально швидкими змінами структурної організації природних систем і міжсистемних зв’язків. В умовах зростаючих впливів на них людського суспільства, як реакція, виникають, активно й повсюдно розвиваються нові явища – антропогенні мікроосередки та процеси, що зумовлені їхнім функціонуванням. Це не що інше, як первинний, зародковий прояв нових ландшафтних, екосистемних, енергетичних, речовинних зв’язків, що формуються у природному середовищі. У зв’язку з цим, дослідження антропогенних мікроосередкових процесів є важливим методологічним і методичним засобом пізнання процесів, що функціонували і проявляються зараз у дестабілізованому природному середовищі. Особливо це стосується регіонів, де антропогенне навантаження досягло або досягає критичного стану. 2. Антропогенні мікроосередки та процеси, що проявляються в них, – надзвичайно різноманітні. Різноманіття антропогенних мікроосередкових процесів дає змогу розділити їх на групи за чинниками, що зумовлюють їхній розвиток, походженням, характер прояву, динаміку, тривалість, щільність в середині контуру, площу, ступінь загрози, індикаційні властивості тощо. При цьому важливим є встановити достовірними чи недостовірними, як індикатори навколишнього середовища, є ці мікроосередкові процеси. Різноманіття мікроосередкових процесів дає можливість виділити їх в окремий клас з подальшим виокремленням підкласів, типів і видів. 3. Подільське Побужжя як регіон стародавнього (палеоліт – 150-10 тис. років тому), активного (7-6 тис. до н.е.) та різнобічного (усі види господарської діяльності) освоєння є прекрасним полігоном для вивчення мікроосередкових процесів як індикаторів розвитку сучасного дестабілізованого природного середовища. Встановлено, що ступінь антропогенізації природних районів Подільського Побужжя краще відображати через райони співвідношення натуральних і антропогенних ландшафтних комплексів, тоді як мікроосередкові процеси (індикати) показують у бажаному чи небажаному напрямі це відбувається. 4. Найбільш активно небажані мікроосередкові процеси зараз розвиваються у селитебних ландшафтах Подільського Побужжя та ландшафтах техногенного походження: промислових і дорожніх. До цієї групи мікроосередків поступово наближаються й рекреаційні. У фонових антропогенних ландшафтах Подільського Побужжя, сільськогосподарських та лісових, активно розвиваються лише мікроосередки типу ландшафтно-інженерних систем (меліоративних систем, теплиць тощо), а у мікроосередках, де антропогенні процеси поступово затухають, починають розвиватись відновлювані природні процеси, що відображає загальну тенденцію прогресивного розвитку процесів остепніння лучних угруповань заплави регіону. Стабілізуються лише белігеративні мікроосередки. Найбільш екологічно небезпечним є активізація розвитку процесів у тафальних мікроосередках. 5. Переважно активний розвиток мікроосередкових процесів у межах Подільського Побужжя, врешті-решт, призводить до повної трансформації окремих геокомпонентів і ландшафтних комплексів та зміни їхньої структури. Об’єднуючись, мікроосередки з небажаними процесами можуть переростати в локальні, а потім і регіональні, формуючи передумови екологічних криз. У зв’язку з цим, процеси у мікроосередках, особливо екологічно нестабільних регіонів, можуть бути використані як індикатори характеру майбутніх регіональних змін навколишнього середовища, а також стати новою основою для виявлення основних напрямів глобальних змін ландшафтної оболонки. 6. Розробку заходів з оптимізації небажаних мікроосередкових процесів, зумовлених антропогенними чинниками, доцільно проводити в два етапи: а) підготовка індивідуальних мікропроектів стабілізації процесів у мікроосередках, де вони розвиваються в небажаних напрямах (при наявності часу і коштів - можна в усіх); б) на основі індивідуальних мікропроектів – розробка регіональних проектів окремих територій (Подільське Побужжя, Середнє Придністров’я, загалом Поділля), що виокремлюються якимись специфічними особливостями природних умов або антропогенного впливу. При цьому, в обох випадках обов’язковим є врахування наявних в регіонах структурних частин – екомереж. |