1. Відсоток антагоністів на поживному середовищі серед ізолятів бацил з бульб картоплі - 9,28, кінських бобів - 6,48, квіток груші - 7,3%. Антагоністами на зрізах бульб були 0,71, на листі бобів - 0,47, на квітках груші - 0,33% ізолятів. 2. Частина ізолятів бацил виявляють фітопатогенні властивості (викликають локальний некроз та хлороз, суху гниль) при їх інокуляції у великих дозах (суспензії 109 кфо/мл або масою клітин петлею). Ступінь адгезії бактерій до рослин не корелює з фітопатогенністю. Непатогенні бацили можуть прикріплюватись краще до поверхні рослинного матеріалу, ніж фітопатогенні ервінії та навпаки. Відібрані бацили-антагоністи (B. subtilis) непатогенні для тварин. Штам B. thuringiensis subsp. sotto ATCC 19270 мав 100% летальний ефект на гусінь Lymantria dispar, Neurotoma flaviventris Retz. 3. Морфологічні та фізіолого-біохімічні характеристики відібраних бацил-антагоністів типові для даних видів. Властивостями, які можуть бути використаними при створенні препаратів на основі відібраних антагоністів, є невибагливість до ростових субстратів, утворення спор, продукція антимікробних речовин, що дифундують в середовища росту та повітря, стійкість до антибіотиків, хітиназна активність. 4. Відібрані антагоністи (B. subtilis) виділяють у середовище з перших годин культивування, без зв’язку із споруляцією, низькомолекулярні (з М.м 2000 Da) термостабільні, стійкі до дії ліпаз, нуклеаз та протеаз, змін рН 1-14 та тиску насиченої пари (0,5-1 атм.), нінгідринонегативні антимікробні речовини широкого 16 спектру дії. Ці антимікробні речовини за хроматографічними властивостями та розчинністю, механізмом дії близькі до групи антибіотиків ітурінів, за спектром дії - до фенгіцину, за ІЧ-спектрами- до поліміксину F та антибіотику ЕМ-49. 5. Штам B. subtilis BS 2924 утворює (найбільше у присутності D+глюкози, без рослин або на їх корінні) газоподібний антимікробний метаболіт - комплекс, що крім СО2, містить сполуки з групами C=O, COOH, CH3, C2H5 та ОН, токсичні для бактерій, дріжджів та грибів. Газоподібні антимікробні речовини індукують зміни кольору та форми гіф, викликають їх вакуолізацію, пригнічення росту, споруляції і утворення склероцій. Їх ефект на дріжджі та бактерії полягає в пригніченні росту і формування колоній. 6. Відібрані штами–антагоністи (B. subtilis, B.macerans ) запобігають розвитку або зменшують суворість симптомів хвороб рослин, таких, як м’яка гниль та чорна ніжка картоплі, бактеріальний опік плодових, шоколадна плямистість кінських бобів. 7. Фізіологічна активність рослинного матеріалу впливає на результат антагоністичної взаємодії бацил та грибів. Мінімальні ефективні дози антагоністів були вищими на мертвому листі кінського боба, ніж на живих листках середнього віку. Жовтіючі листки розвивали суворі симптоми швидше, ніж молоді. Колонізація мертвого листя бобів клітинами окремих антагоністів з пригніченням росту та споруляції міцелію B. fabae відкриває нову стратегію контролю шоколадної плямистості за рахунок зменшення інокулюму гриба з відмерлих рослин. 8. Пригнічення фітопатогенних мікроорганізмів бацилами-антагоністами здій-снювалоcь за рахунок: мікопаразитизму; виділення антимікробних речовин; захо-плення ніші патогенів. У зв’язку із швидким зменшенням числа клітин антагоністів в умовах поля чи саду, необхідним є підбір складових препарату для кращого виживання бацил, генетичне вдосконалення антагоністів, використання консорціумів мікробів. 9. Антимікробні речовин бацил, що дифундують у поживне середовище, мають мембранотропний ефект на чутливі клітини - викликають деполяризацію плазматичних мембран ервіній. Під їх дією клітини незворотньо втрачають іони К+. У залежності від концентрацій, ці речовини мають фунгіцидний, фунгістатичний, бактерицидний та бактеріостатичний ефекти. 17 |