Анотація до роботи:

1. Кондратюк Т. А., Коваль Э.З., Рой А.А. Поражение микромицетами различных конструкционных материалов // Микробиол. журн. – 1986. – 48, № 5. – С. 57–60.

2. Кондратюк Т.А. , Бидзиля В.А., Жданова Н.Н. Сравнительная оценка влияния биоцидов и краун-эфиров на культуры микромицетов-деструкторов // Мікробіол. журн. – 2002 – 64, № 2. – С.48–59

3. Кондратюк Т.А., Жданова Н.Н. Развитие микромицетов на произведениях станковой живописи //Микол. и фитопатол. (Росія) – 2002. – 36, Вып. 2 – С. 53–58.

4. Кондратюк Т.А., Элланская И.А. Микромицеты, вызывающие повреждения произведений иконописи // Микробиол. журн. – 1994. – 56, № 2. – С.70–71.

5. Кондратюк Т.А., Наконечная Л.Т., Захарченко В.А. Микромицеты, вызывающие повреждения внутренних помещений музеев // Микробиол. журн. – 1994. – 56, № 2. – С. 70.

6. Кондратюк Т.О. Дослідження дії речовин природного походження на гриби-пошкоджувачі творів живопису // Мікробіол. журн. (в друці)

7. Кондратюк Т.А. Биоповреждения произведений иконописи в музеях Западного региона Украины // Вісник Одеського нац. ун-ту. Біологія. – 2001. – 6, Вип. 4. – С. 177–180.

8. Кондратюк Т., Митківська Т. Пошкодження живопису міцеліальними грибами // Родовід: наук. зап. до історії культури. – 1994. – № 8. – С. 93–95.

9. Кондратюк Т.О. Профілактика пошкоджень музейних колекцій мікроскопічними грибами: огляд літератури та практичні рекомендації. // Проблеми збереження, консервації і реставрації музейних пам’яток історії та культури. Спецвипуск. / Кол. авторів, кер. Кондратюк Т.О. – К.: ІПК ПК, 1998. – С.12–34.

10. Кондратюк Т.О. Знешкодження плісеневих нальотів на поверхнях пошкоджених творів живопису // Там само. – С.111–118.

11. Кондратюк Т.О., Митківська Т.І. Пошкодження пам’яток історії та культури в умовах нестабільного температурно-вологісного режиму // Всеукр. конф. “Укр. архівознавство: історія, сучасний стан та перспективи” (Київ, 19-20 листопада 1996 р.): Наук. доп. – К., 1997. – Ч.2. – С.235–238.

12. Kondratyuk T., Panina L. Biocide effects on the filamentous fungi damaging museums rooms // 12^th Inter. Conf. on Mycology and Lichenology: Abstr. – Vilnius, 1993. – P. 28.

13. Кондратюк Т.А. Мицелиальные грибы, повреждающие стены фондохранилищ и экспозиционных залов музеев // Конф. “Биоповреждения в пром-сти” (Пенза, апр. 1993г.): Тез. докл. – Пенза, 1993. – Ч.2. – С. 25.

14. Кондратюк Т., Митківська Т., Жданова Н. Деякі питання умов зберігання творів іконопису та проблеми біопошкоджень // ІІІ Всеукр. наук. конф. “Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації” (Луцьк, 12-13 грудня 1996 р.): Тези та матеріали. – Луцьк, 1996. – С. 72–74.

15. Кондратюк Т., Жданова Н., Захарченко В., Наконечна Л. Аспекти екологічної оцінки грибів, які пошкоджують твори іконопису // Там само. – С. 74 – 78.

16. Кондратюк Т.А. Исследование фунгицидного действия спиртовых настоек некоторых растений // Междунар. конф. “Консервация памятников культуры. Прошлое. Настоящее. Будущее” (С.-Петербург, 28-30 октября 1997 г.): Тез. докл. – СПб., 1997. – С.52.

17. Кондратюк Т.О., Бідзіля В.О., Кузуб В.В. Дослідження дії біологічно-активних речовин природного походження на гриби-пошкоджувачі творів живопису // Міжнар. наук.-практ. конф. “Реставрація музейних пам’яток в сучасних умовах. Проблеми та шляхи їх вирішення.” (Київ, 27-29 травня 1998 р.): Тези та матер. допов. – К., 1998. – С.65-66.

18. Кондратюк Т.О., Митківська Т.І, Жданова Н.М., Захарченко В.О., Наконечна Л.Т. Мікобіота стін музейних приміщень // Там само. – С.66-67.

19. Кондратюк Т.О., Митківська Т.І, Довгалюк В.Б. Щодо питання проблем біологічного режиму та мікроклімату в музеях України // ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми збереження, консервації та реставрації музейних пам’яток” (Київ, 26-28 травня 1999 р.): Матеріали та тези допов. – К., 1999. – С. 105–106.

20. Кондратюк Т.А., Захарченко В.А., Наконечная Л.Т. Экологическая оценка микромицетов, развивающихся на стенах музейных помещений и музейных предметах // І съезд микологов России (Москва, 11–13 апр. 2002 г.): Тез. докл. – М., 2002. – С. 60.

Кондратюк Тетяна Олексіївна. Мікроорганізми як чинники пошкоджень творів станкового живопису музейного фонду України. – Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.07. – мікробіологія. – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного, Київ, 2002.

Наведено результати вивчення та порівняння мікроорганізмів, вилучених з пошкоджених творів станкового живопису ряду колекцій і внутрішніх поверхонь (стін) музейних фондосховищ. Визначено структуру грибних комплексів, які сформувалися на творах живопису сильного ступеню пошкодження. За допомогою коефіцієнту Сьоренсена-Чекановського встановлено достовірні відмінності між видовим складом мікроорганізмів з пошкоджених творів західно-європейського живопису та таким з творів українського іконопису, що свідчить про специфічність виявлених угруповань. Порівняння видових списків мікроорганізмів з пошкоджених матеріалів стін музеїв з різних регіонів України та в межах одного міста виявило достовірні відмінності між ними.

Показано, що при розвитку біодеструкторів на матеріалах стін чіткіше проявилася концентрація домінування (значення показника Симпсона 0,29 – 2,27, на відміну від творів живопису, де його значення становили 0,09 – 0,5). Серед обстежених об’єктів біодеструктори матеріалів стін музейних приміщень характеризувались найнижчими показниками видового різноманіття Шеннона.

Запропонована необхідність урахування специфіки видового складу біопошкоджувачів при виборі сполук та методів дезінфекційної обробки творів живопису.

Створено колекцію культур мікроміцетів, вилучених з пошкоджених музейних предметів та пам’яток історії та культури, яка нараховує 148 штамів 73 видів 35 родів 2-х відділів та групи мітоспорових грибів.

1. Вперше в Україні вивчено видовий склад мікроорганізмів, зокрема мікодеструкторів, вилучених з пошкоджених творів темперного живопису з фондосховищ музеїв України (Національний музей у Львові; музей Волинської ікони, Луцьк; Рівненський краєзнавчий музей; 149 ікон). Він представлений 45 видами 20 родів 2-х відділів (Zygomycota, Ascomycota) та мітоспорових грибів. Останні складали переважну більшість, серед яких домінували види рр. Aspergillus, постійно траплялись види р. Penicillium, а також Chaetomium. Спороутворюючі бактерії виявлено тільки в 1,8 % проб.

2. Встановлено, що вирішальну роль у виникненні біопошкоджень ікон (Луцьк, Рівне) відіграли умови зберігання творів живопису, в яких вони знаходились до надходження в музеї, та порушення нормативів зберігання у музейних фондосховищах (Львів, Луцьк, Рівне).

3. З досліджених творів станкового західно-європейського живопису Музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків вилучено 122 ізоляти мікроміцетів 45 видів 25 родів 2-х відділів та групи мітоспорових грибів. З найбільшою частотою трапляння вилучали види рр. Penicillium та Aspergillus. В ряду випадків при руйнації полотна та живописного шару спостерігали асоціації грибів із спороутворюючими бактеріями. Основним джерелом при виникненні пошкоджень були значні пилові забруднення картин.

4. Порівняння видових списків мікроміцетів, вилучених з пошкоджених творів західно-європейського живопису та з творів українського іконопису (Луцьк, Львів, Рівне), дозволило встановити достовірні відмінності між ними (значення коефіцієнту подібності складали 0,2; 0,25 та 0,26 відповідно), що свідчить про специфічність виявлених угруповань.

5. Методами нумеричної номенклатури та побудови кореляційних плеяд вперше визначено структуру грибних комплексів, що розвиваються на творах живопису та охарактеризовано взаємозв'язок виявлених видів. Високоорганізовані грибні комплекси сформувались лише на творах живопису з сильним ступенем пошкодження (музей Волинської ікони, м. Луцьк).

6. З пошкоджених внутрішніх стін 10-ти музейних будівель України вилучено 49 видів 18 родів грибів і бактерії, серед яких домінували види A. versicolor, Cladosporium cladosporioides, P. chrysogenum, Fusarium solani, Stachybotrys chartarum та спороутворюючі бактерії р. Bacillus. При розвитку біодеструкторів на стінах чіткіше проявилася концентрація домінування окремих видів – значення показника Симпсона становили 0,29 – 2,27, на відміну від творів живопису (0,09 – 0,5). Видове різноманіття біодеструкторів стін обстежених музейних приміщень характеризувалось низькими показниками видового різноманіття Шеннона.

7. Створено колекцію культур мікроміцетів, вилучених з пошкоджених музейних предметів та стін музейних приміщень, яка нараховує 148 штамів 73 видів 35 родів та використовується як базовий матеріал для проведення експериментальних робіт.

8. Визначено характер дії розчинників лаків та фарб, ряду біоцидів та препаратів природного походження на гриби-пошкоджувачі. Серед розчинників та природних препаратів фунгіцидний вплив на тест-культури мікроміцетів проявили пінен (на Paecilomуces variotii та Penicillium chrysogenum, P. expansum), спиртові настойки м’яти перцевої (на Paecilomуces variotii, P. expansum, P. tardum та Stachybotrys chartarum) та часнику (на P. expansum та S. chartarum ). При виборі сполук та методів дезінфекційної обробки слід враховувати специфіку видового складу мікроорганізмів, вилучених з пошкоджених об'єктів, з обов'язковим урахуванням мікрокліматичних умов подальшого зберігання творів мистецтва.

9. Експериментально показана доцільність об’єднання ряду методик кількісної оцінки дії біоцидів для інтерпретації результатів щодо їх впливу на мікроміцети при використанні методу спектрофотометричних спостережень, що дозволило розмежувати діючі концентрації за характером дії (фунгістатичні, фунгіцидні).

10. Вперше в Україні розроблені анкета обстеження музеїв та їх колекцій, паспорт мікробіологічного дослідження творів живопису, що вдосконалили методичні підходи до вирішення проблем біопошкодження об’єктів музейного зберігання.