У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення результатів вивчення видового складу і популяційного рівня мікрофлори ротоглотки та порожнини товстої кишки на тлі сформованого імунодефіцитного стану у молодих осіб, хворих на грип, зумовлений вірусами А/Н2N2, А/Н3N2, встановлена мікробіологічна і клінічна ефективність деконтамінації та направленої корекції порушень мікробіоценозів за допомогою пробіотичних препаратів – біоспорину та біфіформу. 1. Перебіг грипу зумовленого вірусами А/Н2N2 (у 46,78±4,78 % обстежених), А/Н3N2 (у 40,36±4,70 %) та В (у 6,42±2,34 % хворих), супроводжується елімінацією із ротоглотки автохтонних облігатних лактобактерій, біфідобактерій та слинного стрептокока. На цьому тлі ротоглотка контамінується піогенним стрептококом, пневмококом, стафілококами, ентеробактеріями та дріжджоподібними грибами роду Candida, які виявляються як у вигляді монокультури (60,55±4,68 %), так і в асоціаціях, що складаються з двох (35,78±4,59 %) та трьох (2,75±1,46 %) видів умовно патогенних мікроорганізмів. 2. Грип у більшості (95,41±2,00 %) пацієнтів супроводжується істотними змінами видового складу та популяційного рівня мікрофлори порожнини товстої кишки, які характеризуються вираженим дефіцитом автохтонних анаеробних облігатних біфідобактерій і лактобактерій, значним зростанням кількості умовно патогенних ентеробактерій, стафілококів і дріжджоподібних грибів роду Candida, а також контамінацією порожнини товстої кишки патогенними (гемолітичними й ентеропатогенними) ешерихіями і умовно патогенними ентеробактеріями, стафілококами та іншими бактеріями. 3. Ступінь порушень мікробіоценозу порожнини товстої кишки залежить від типу та підтипу віруса грипу, який зумовлює основне захворювання. У хворих на грип, зумовлений вірусом типу В, формуються дисбіотичні зміни першого ступеня; у 76,51±4,06 % хворих, в яких етіологічним фактором був вірус А/Н2N2, та у 54,50±4,77 % хворих на грип, зумовлений вірусом А/Н3N2 - III ступеня; порушення мікробіоценозу II ступеня виявлялися у 17,61±3,65 % хворих на грип, викликаний вірусом А/Н2N2 та у 34,15±4,54 % хворих на грип А/Н3N2. 4. Захворювання на грип супроводжується інгібуванням фагоцитарної активності поліморфноядерних лейкоцитів, зниженням опсонізації об’єктів фагоцитозу, що підтверджується зменшенням активності системи комплемента та титру нормальних антитіл, при зростанні відносної кількості нульових лімфоцитів. Водночас формується Тклітинний імунодефіцитний стан за рахунок зменшення як абсолютної, так і відносної кількості CD3+ і CD4+клітин. 5. Двухетапне застосування пробіотиків біфіформу та аплікацій біоспорину впродовж 7 днів у складі стандартного лікування, а потім біфіформу загальною тривалістю до 1 місяця, призводить до елімінації із слизової оболонки ротоглотки S. pyogenes, Р. pneumoniae та стафілококів, стрептококів, псевдомонад, ентеробактерій (E. coli, K. рneumoniae та ін.) і грибів роду Candida, популяційний рівень яких вірогідно знижується. 6. Використання біоспорину та біфіформу у хворих на грип призводить до деконтамінації гемолітичних і ентеропатогенних ешерихій, гафній, цитробактеру, ентеробактеру, серацій, протея, клостридій та ентерококів з гемолітичними властивостями, підвищуючи при цьому популяційний рівень облігатних автохтонних біфідобактерій та лактобактерій. 7. Комплексна терапія з використанням пробіотиків сприяє зростанню абсолютної кількості лейкоцитів (р<0,05) та лімфоцитів, зниженню відносної кількості еозинофілів (р<0,01) і паличкоядерних нейтрофілів, нормалізує індекс зсуву лейкоцитів (р<0,05). При цьому підсилюється активність фагоцитозу за рахунок зростання титру нормальних антитіл та активності системи комплементу, збільшується відносна кількість CD3+–клітин внаслідок зростання (на 80,61±1,03 %) відносної кількості CD4+–клітин, а також відновлення автономної саморегуляції системи імунітету у вигляді зростання ІРІ (CD4+/CD8+) від 0,61±0,03 до 1,24±0,07 (р<0,05). Практичні рекомендації 1. Хворі на типову форму середньотяжкого неускладненого грипу підлягають клініко-мікробіологічному обстеженню з визначенням видового складу та популяційного рівня супутньої мікрофлори слизових оболонок ротоглотки і вмісту порожнини товстої кишки для встановлення ступеня їх порушення з метою проведення ерадикації потенційних збудників бактеріальних ускладнень. 2. Хворим на грип з метою корекції та попередження бактеріальних ускладнень показане комплексне лікування з двухетапним застосуванням пробіотиків — біоспорину (вміст ампули у 2 дози розводять 2 мл фізіологічного розчину з наступним застосуванням по 1 краплі в кожний носовий хід й одночасною аплікацією 3 крапель на поверхню піднебінних мигдаликів) та біфіформу (по 1 капсулі за 20 хв до вживання їжі тричі per os) впродовж 7 днів на базі стандартної терапії основного захворювання, з наступним аналогічним прийомом біфіформу на протязі місяця. |