Анотація до роботи:

Сидорчук А.С. Мікробіоценоз порожнини товстої кишки у хворих на грип. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07–мікробіологія. - Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України, Харків, 2007.

Дисертація присвячена вивченню якісних та кількісних показників мікрофлори ротоглотки та порожнини товстої кишки, параметрів системного імунітету та визначенню ефективності використання біфіформу та біоспорину в комплексному лікуванні хворих на грип.

В обстежених хворих встановлено персистенцію патогенної й опортуністичної мікрофлори у ротоглотці на тлі дисбіотичних змін товстої кишки I-III ступенів за одночасного імунодефіцитного стану, що сприяло виникненню бактеріальних ускладнень, подовженню реконвалесценції та тяжчому перебігу такого інфекційного захворювання як грип.

На тлі зниження системного імунітету та неспецифічного протиінфекційного захисту внаслідок вірусної інфекції, яка обумовлена вірусами грипу типу А/H3N2, A/H2N2, виникають дисбіотичні розлади порожнинної мікрофлори товстої кишки. Включення біоспорину та біфіформу до комплексної терапії хворих на грип позитивно впливає на динаміку мікробіологічних, клініко-лабораторних та імунологічних показників, що обгрунтовує доцільність призначення цих пробіотиків при захворюванні на грип.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення результатів вивчення видового складу і популяційного рівня мікрофлори ротоглотки та порожнини товстої кишки на тлі сформованого імунодефіцитного стану у молодих осіб, хворих на грип, зумовлений вірусами А/Н2N2, А/Н3N2, встановлена мікробіологічна і клінічна ефективність деконтамінації та направленої корекції порушень мікробіоценозів за допомогою пробіотичних препаратів – біоспорину та біфіформу.

1. Перебіг грипу зумовленого вірусами А/Н2N2 (у 46,78±4,78 % обстежених), А/Н3N2 (у 40,36±4,70 %) та В (у 6,42±2,34 % хворих), супроводжується елімінацією із ротоглотки автохтонних облігатних лактобактерій, біфідобактерій та слинного стрептокока. На цьому тлі ротоглотка контамінується піогенним стрептококом, пневмококом, стафілококами, ентеробактеріями та дріжджоподібними грибами роду Candida, які виявляються як у вигляді монокультури (60,55±4,68 %), так і в асоціаціях, що складаються з двох (35,78±4,59 %) та трьох (2,75±1,46 %) видів умовно патогенних мікроорганізмів.

2. Грип у більшості (95,41±2,00 %) пацієнтів супроводжується істотними змінами видового складу та популяційного рівня мікрофлори порожнини товстої кишки, які характеризуються вираженим дефіцитом автохтонних анаеробних облігатних біфідобактерій і лактобактерій, значним зростанням кількості умовно патогенних ентеробактерій, стафілококів і дріжджоподібних грибів роду Candida, а також контамінацією порожнини товстої кишки патогенними (гемолітичними й ентеропатогенними) ешерихіями і умовно патогенними ентеробактеріями, стафілококами та іншими бактеріями.

3. Ступінь порушень мікробіоценозу порожнини товстої кишки залежить від типу та підтипу віруса грипу, який зумовлює основне захворювання. У хворих на грип, зумовлений вірусом типу В, формуються дисбіотичні зміни першого ступеня; у 76,51±4,06 % хворих, в яких етіологічним фактором був вірус А/Н2N2, та у 54,50±4,77 % хворих на грип, зумовлений вірусом А/Н3N2 - III ступеня; порушення мікробіоценозу II ступеня виявлялися у 17,61±3,65 % хворих на грип, викликаний вірусом А/Н2N2 та у 34,15±4,54 % хворих на грип А/Н3N2.

4. Захворювання на грип супроводжується інгібуванням фагоцитарної активності поліморфноядерних лейкоцитів, зниженням опсонізації об’єктів фагоцитозу, що підтверджується зменшенням активності системи комплемента та титру нормальних антитіл, при зростанні відносної кількості нульових лімфоцитів. Водночас формується Тклітинний імунодефіцитний стан за рахунок зменшення як абсолютної, так і відносної кількості CD3⁺ і CD4⁺клітин.

5. Двухетапне застосування пробіотиків біфіформу та аплікацій біоспорину впродовж 7 днів у складі стандартного лікування, а потім біфіформу загальною тривалістю до 1 місяця, призводить до елімінації із слизової оболонки ротоглотки S. pyogenes, Р. pneumoniae та стафілококів, стрептококів, псевдомонад, ентеробактерій (E. coli, K. рneumoniae та ін.) і грибів роду Candida, популяційний рівень яких вірогідно знижується.

6. Використання біоспорину та біфіформу у хворих на грип призводить до деконтамінації гемолітичних і ентеропатогенних ешерихій, гафній, цитробактеру, ентеробактеру, серацій, протея, клостридій та ентерококів з гемолітичними властивостями, підвищуючи при цьому популяційний рівень облігатних автохтонних біфідобактерій та лактобактерій.

7. Комплексна терапія з використанням пробіотиків сприяє зростанню абсолютної кількості лейкоцитів (р<0,05) та лімфоцитів, зниженню відносної кількості еозинофілів (р<0,01) і паличкоядерних нейтрофілів, нормалізує індекс зсуву лейкоцитів (р<0,05). При цьому підсилюється активність фагоцитозу за рахунок зростання титру нормальних антитіл та активності системи комплементу, збільшується відносна кількість CD3⁺–клітин внаслідок зростання (на 80,61±1,03 %) відносної кількості CD4⁺–клітин, а також відновлення автономної саморегуляції системи імунітету у вигляді зростання ІРІ (CD4⁺/CD8⁺) від 0,61±0,03 до 1,24±0,07 (р<0,05).

Практичні рекомендації

1. Хворі на типову форму середньотяжкого неускладненого грипу підлягають клініко-мікробіологічному обстеженню з визначенням видового складу та популяційного рівня супутньої мікрофлори слизових оболонок ротоглотки і вмісту порожнини товстої кишки для встановлення ступеня їх порушення з метою проведення ерадикації потенційних збудників бактеріальних ускладнень.

2. Хворим на грип з метою корекції та попередження бактеріальних ускладнень показане комплексне лікування з двухетапним застосуванням пробіотиків — біоспорину (вміст ампули у 2 дози розводять 2 мл фізіологічного розчину з наступним застосуванням по 1 краплі в кожний носовий хід й одночасною аплікацією 3 крапель на поверхню піднебінних мигдаликів) та біфіформу (по 1 капсулі за 20 хв до вживання їжі тричі per os) впродовж 7 днів на базі стандартної терапії основного захворювання, з наступним аналогічним прийомом біфіформу на протязі місяця.

Публікації автора:

1. Сидорчук А.С. Мікрофлора зіва хворих на грип та її чутливість до антибіотиків та деяких пробіотиків //Клінічна та експериментальна патологія. – 2005. – Том IV, № 4. – С. 55-61.

2. Сидорчук А.С. Мікробні асоціації патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів зіва хворих на грип //Буковинський медичний вісник. – 2006. – Т.10, №1. – С. 67-70.

3. Сидорчук А.С. Грип і мікроекологія кишечнику //Інфекційні хвороби. – 2006. – №1. – С. 13-17.

4. Сидорчук А.С. Стан неспецифічного протиінфекційного захисту та системного імунітету у хворих на грип //Клінічна та експериментальна патологія. – 2006 – Том V, № 1. – С. 87-92.

5. Сидорчук А.С. Вплив комплексного лікування пробіотиками на показники неспецифічної ефекторної системи протиінфекційного захисту та системного імунітету хворих на грип //Буковинський медичний вісник. – 2006. – Т.10, № 2. – С. 69-73.

6. Сидорчук А.С., Палій Г.К. Роль пробіотиків у запобіганні бактеріальних ускладнень у хворих на грип // Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2006. № 6. – Р. 145-150. (Провела аналіз та обробку клініко-лабораторних та мікробіологічних досліджень, оформила наукову публікацію).

7. Патент № 17680 Україна, МПК А61К39/145. Спосіб прогнозування бактеріальних ускладнень грипу у осіб молодого віку / Сидорчук А.С. - №200602932; Заявл. 20.03.2006; Опубл. 16.10.2006. Бюл. № 10.

8. Патент № 17761 Україна, МПК А61К39/145; А61К36/00; А61Р31/16. Спосіб відновлення мікрофлори товстої кишки у хворих на грип / Сидорчук А.С. - № 200603674 Україна, Заявл. 03.04.2006; Опубл. 16.10.2006. Бюл. № 10.

9. Сидорчук А.С. Стан мікробіоценозу порожнини товстої кишки у хворих на грип // Сучасні методи діагностики та лікування дерматозів й захворювань, що передаються переважно статевим шляхом: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю (3 – 4 листопада 2006 р.). – Чернівці, 2005. – С. 88-89.

10. Сидорчук А.С. Характеристика мікробіоценозу у хворих на грип // Україна наукова: Матеріали першої Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції (28 – 30 грудня 2005 р.). – Дніпропетровськ, 2005. – С. 42-43.

11. Сидорчук А.С., Сидорчук Л.І. Деякі аспекти чутливості мікрофлори слизової оболонки зіва хворих на грип до антибіотиків та певних пробіотиків // Україна наукова: Матеріали першої Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції (28 – 30 грудня 2005 р.). – Дніпропетровськ, 2005. – С. 41-42. (Виділила та ідентифікувала мікроорганізми, а також вивчила чутливість мікроорганізмів до антимікробних препаратів та пробіотиків, оформила наукову публікацію).

12. Сидорчук А.С., Олійник О.М. Видовий склад та популяційний рівень мікрофлори порожнини товстої кишки у хворих на грип // Сучасні наукові дослідження-2006: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (20 – 28 лютого 2006 р.). – Дніпропетровськ, 2006.- Т. 12, Медицина. –– С. 42-44. (Провела мікробіологічні дослідження, виконала статистичну обробку матеріалу та оформила наукову публікацію).

13. Сидорчук А.С. Нове в застосуванні пробіотиків у хворих на грип А // Дні науки – 2006: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції
    (17 – 28 квітня 2006 р.). – Дніпропетровськ, 2006. - Т. 12, Біологічні науки. –– С. 23-25.

14. Сидорчук А.С. Неспецифічна ефекторна система протиінфекційного захисту і системний імунітет у хворих на грип під впливом комплексного лікування з використанням пробіотиків // Інфекційні хвороби – загальномедична проблема: Матеріали VII з’їзду інфекціоністів України (27 – 29 вересня 2006 р.). – Тернопіль: Укрмедкнига, 2006. – С. 324-325.

15. Сидорчук А.С., Сидорчук І.Й. Досвід комбінативного застосування пробіотиків «біоспорин» та «біфіформ» у хворих на грип А // XI Конгрес Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (28 – 30 серпня 2006р.). – Полтава, 2006. – С. 642-643. (Оформила публікацію і виступила з доповіддю).