Анотація до роботи:

Корнійчук О.П. Мікробіоценоз кишечнику на тлі хронічних запальних процесів і пухлин травного тракту – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 03.00.07.– мікробіологія. Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України, Харків, 2005.

Встановлено, що при хронічних захворюваннях проксимальної частини травного тракту має місце активація грампозитивної аеробної (стафілокок, ентерокок) та анаеробної (клостидії) мікрофлори, при ураженні дистальної частини спостерігається проліферація грамнегативної аеробної (ентеробактерії, неферментуючі види мікроорганізмів) міркофлори та бактероїдів.

Досліджено мікробіоценоз кишечника в осіб з пухлинами товстої кишки і проведено порівняльну оцінку змін мікроекологічного статусу кишечника в хворих з хронічними захворюваннями травного тракту та онкохворих. Показано, що зміни мікробіоценозу кишечника при пухлинному процесі відбуваються на тлі підвищення мітотичного індесу епітеліальних клітин, а також зростанням відношення лінолевої кислоти до арахідонової в сироватці крові хворих.

Вивчено біологічні властивості мікроорганізмів, виділених від онкологічних хворих, – плазмідний спектр, фаготипи і серотипи, адгезивні властивості. Результати, отримані при дослідженні клінічного матеріалу, апробовані в експериментах на мишах - носіях пухлини Ерліха. Показано етапність мікроекологічних змін в кишечнику в процесі розвитку пухлини. Встановлено, що найбільший ризик розвитку пухлин товстого кишечника мають особи з гепатитами і хронічними колітами з констипаційним синдромом. Досліджено спектр вищих жирних кислот в метаболітах бактерій, ізольованих від онкологічних хворих. Показано, що у вказаній суміші має місце зростання відношення лінолевої кислоти до арахідонової, як і в сироватці крові онкологічних хворих та тварин-пухлиноносіїв.

Запропоновано використовувати показники мікробіоценозу кишечника в комплексі з показниками вмісту жирних кислот та мітотичним індексом для моніторинга хронічних запальних процесів товстої кишки з метою визначення груп ризику.

1. Встановлено, що в розвитку хронічних захворювань травного тракту, що супроводжуються дисбіотичними змінами в кишечнику, при ураженні його проксимального відділу (гепатобіліарний тракт, 12-пала кишка) запальна реакція формується в результаті надлишкового накопичення і прояву токсичності грампозитивної аеробної (стафілококи, ентерококи) та анаеробної спорової і неспорової мікрофлори; при ураженні дистального відділу – тонкої та товстої кишки – активується грамнегативна аеробна (ентеробактерії, неферментуючі бактерії) та анаеробна (бактероїди, превотели) мікрофлора на тлі суттєвого зменшення кількості біфідо - та лактобактерій.

2. Етапність розвитку хронічних і проліферативних процесів товстої кишки визначається послідовною заміною домінування анаеробної ланки бактерійних симбіонтів на початку захворювання на аеробну при подальшому його прогресуванні. Для вказаних захворювань є характерним підвищення питомої ваги представників слабоферментуючих видів мікроорганізмів: P. aeruginosa, P. putida, A. calcoaceticus та ентеробактерій із зниженою біохімічною активні-стю – E.coli та P.agglomerans. Вказані зміни мікробіоценозу товстої кишки в онкологічних хворих відбуваються на тлі підвищення мітотичного індексу епітеліальних клітин до 0,40±0,08 і вище (при нормі 0,17±0,02).

3. Ступінь диференціації клітин пухлин корелює з спектром мікрофлори, що висівається з її поверхні. Низькодиференційована аденокарцинома контамінована переважно коковою мікрофлорою (стафілокок, ентерокок, пептострептокок), меншою мірою – бактероїдами, клостридіями та умовно- патогенними ентеро-бактеріями; при помірно- і високодиференційованій аденокарциномі вказані мікроорганізми висіваються на тлі відповідного зростання кількісних показників бактероїдів – традиційних симбіонтів товстої кишки.

4. Вперше доведено, що колоноцити гістологічно незміненої та малігнізованої ділянок слизової колонізуються E.coli, що відрізняються за фаготипом, серогрупою, антагоністичними властивостями і чутливістю до антибіотиків. Епітеліоцити гістологічно незміненої ділянки кишки колонізовані ешерихіями серогруп OKD і OKC та фаготипів, що визначають чутливість до фагів Т4, Т7, MS2 або не адсорбують фаги, мають більш виражені антагоністичні властивості в порівнянні з ізолятами з трансформованих клітин слизової. 50% ешерихій, вилучених з малігнізованої ділянки слизової, віднесено до серогрупи ОКС, інші – до ОКD і ОКЕ Вони чутливі до фагів Т4, Т7, Т2, не здатні адсорбувати MS2-фаг, не виявляють антагоністичної активності відносно умовно-патогенних бактерій -автоштамів.

5. Усі штами ешерихій, вилучені з кишечника онкохворих, виявили чутливість до канаміцину, а вилучені з нормальної ділянки слизової, – до канаміцину, ампіциліну, тетрацикліну та цефалотину. Серед “пухлинних” ізолятів частка резистентних до ампіциліну та тетрацикліну штамів склала відповідно 44,7 і 16,7%, цефалотину – 71,4%. Наявність у штамів потрійного плазмідного комплексу 60, 79 і 100 тпн знаходиться у повній кореляції з множинною стійкістю до ампіциліну, канаміцину і тетрацикліну (Ap^RKm^RTe^R). Втрата плазміди 79 тпн веде і до втрати стійкості.

6. Бактерії роду Escherichia, вилучені з вмісту кишечника онкологічних хворих, визначаються як неадгезивні, з поверхні гістологічно незміненої ділянки слизової –низькоадгезивні, а з поверхні пухлини при менш вираженій її колонізації E.coli – серердньоадгезивні, що вказує на селекцію бактерій для забезпечення їх адаптації до трансформованих клітин епітелію.

7. Наявність комплексу, що містить плазміди двох розмірних класів (2,23-4,8 тпн та 47,8-66,0 тпн) характеризує „пухлинні” штами ешерихій. Для них характерна найбільша частота виявлення дрібних генетичних елементів розміром 2,2-5,7 тпн. Гістологічно нормальна ділянка слизової кишки колонізована переважно безплазмідними штамами E.coli або носіями унікальної плазміди розміром >141тпн.

8. Встановлено взаємозв'язок між плазмідним профілем і фаготипом клінічних ізолятів ешерихій. Наявність характерного двоплазмідного комплексу поєднується з чутливістю до Т-фагів і характеризує штами, ізольовані з поверхні пухлини.

9. При моделюванні пухлинного процесу на тваринах шляхом імплантації карциноми Ерліха підтверджено стадійність мікробіологічних змін в кишечнику в процесі її розвитку. Перша стадія проліферативного процесу супроводжується зростанням загальної кількості неспороутворюючих анаеробів родів Bacteroides, Collinsella, Eggerthella у випорожненнях тварин. У ІІ-й стадії відбувається зниження кількості вказаних мікроорганізмів на 1,5-2 порядки та зростання кількісних показників умовно-патогенних аеробів (ешерихій та стафілококів) і слабоферментуючих видів мікроорганізмів – P. agglomerans, P. aeruginosa, P. putida, ешерихій із зниженою біохімічною активністю, а також грибів роду Candida і мікроміцетів. Виключення бактероїдної ланки не сповільнює розвиток пухлини.

10. При дослідженні сироватки крові онкологічних хворих та експериментальних тварин-пухлиноносіїв карциноми Ерліха доведено, що розвиток проліферативних процесів товстої кишки супроводжується відповідними змінами з боку вмісту вищих карбонових кислот. Якщо на І-й стадії проліферативного процесу спостерігається тенденція до підвищення коефіцієнта відношення вмісту в сироватці крові лінолевої кислоти до арахідонової, то ІІ-а стадія характеризується суттєвим (більш, як у 2,5 рази) підвищенням вказаного відношення та інверсією (підвищення змі-нюється зниженням) показника вмісту олеїнової кислоти, що свідчить про виснаження антиоксидантних систем організму.

11. Доведено адекватність змін з боку жирнокислотного спектру сироватки крові змінам жирнокислотного спектру суміші продуктів метаболізму бактерій, виділених з випорожнень онкологічних хворих. Накопичення лінолевої кислоти у згаданій суміші та інверсія показника олеїнової кислоти підтверджують стадійність проліферативного процесу.

12. Означено новий напрямок ранньої діагностики проліферативних процесів у товстій кишці та ризику їх розвитку на тлі хронічних запальних захворювань за співвідношенням показників мікробіоценозу кишечника, що супроводжується зростанням відношення лінолевої кислоти до арахідонової в сироватці хворих або накопиченням лінолевої кислоти в суміші метаболітів бактерій, ізольованих з кишечника онкологічних хворих, а також підвищенням мітотичного індексу колоноцитів.

13. Комплекс біологічних властивостей ешерихій, виділених від онкологічних хворих (фаготип, серогрупа, адгезивність, антагоністична активність, чутливість до хіміотерапевтичних препаратів, плазмідний спектр), пропонується в якості мікробіологічного маркеру хронізації запального процесу та високого ризику розвитку проліферативного процесу в товстій кишці.

Пропозиції для практики

1. З метою проведення ранньої профілактики злоякісних новоутворень раціонально серед осіб з хронічними захворюваннями травної системи за використанням показників мікробіоценозу кишечника, мітотичного індексу та жирнокислотного спектру сироватки відносити до відповідних груп ризику.

2. При діагностиці дисбактеріозу для дослідження бактероїдної ланки мікробіоценозу кишки пропонується використовувати "Спосіб виявлення життєздатності бактерій у клінічному матеріалі для індикації анаеробів" (Патент України №2003010174, 2004 р.).

3. В залежності від показників мікробіоценозу кишечника, характеристики симбіонтів і клінічних проявів в осіб з хронічними запальними процесами проксимального відділу травного каналу, крім традиційних пробіотичних препаратів, в комплексі лікувально-профілактичних заходів показано застосовування мембранопротектора і протизапального засобу урсофальку.

4. На основі результатів мікробіологічних досліджень з метою елімінації умовно-патогенних мікроорганізмів призначати комплексне лікування – вживання слабомінералізованої води типу "Нафтуся" як внутрішньо, так і у вигляді кишкових орошень.

5. Поєднане лікування (вживання слабомінералізованої води типу "Нафтуся" і фізичних факторів) призначати з врахуванням клінічних проявів і специфічності впливу на мікробіоценоз кишечника змінного магнітного поля та лазеротерапії – при ентериті і коліті, надвисоких частот – при холециститі, що в цілому сприяє відновленню еубіозу кишок.

Публікації автора:

1. Корнійчук О.П., Брицька В.С. Порівняльна характеристика коліцинної активності стандартного штаму Е.сoli M-17 та кишкової палички, виділеної від хворих на дисбактеріоз // Acta medica leopoliensia.–1996.–№1.–С.9–11. (Дисертант провела бактеріологічні дослідження, опрацювала і описала матеріал).

2. Данилейченко В.В., Корнійчук О.П., Брицька В.С. Вплив препарату нормазе на мікробіоценоз кишок у хворих на хронічний гепатит та цироз печінки // Практична медицина. – 1999.– № 5-6. – С.29-31 (Дисертант брала участь у бактеріологічних дослідженнях, опрацювала і описала матеріал).

3. Корнійчук О.П. Мікробіоценоз кишок у хворих з хронічними колітами та пухлинами товстої кишки // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.–2000.–№3.–С.125-127.

4. Корнійчук О.П., Данилейченко В.В. Особливості дисбіотичних змін при хронічних запальних процесах товстої і тонкої кишки // Бюлетень інституту сільськогосподарської мікробіології. – 2000. – №7. – С.66-67 (Дисертант провела бактеріологічні дослідження, опрацювала і описала матеріал).

5. Мікробіоценоз кишок у хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки до і після антигелікобактерної терапії / О.П.Корнійчук, В.В. Данилейченко, В.І.Вдовиченко, Я.С.Ковальчук // Гастроентерологія: Міжвідомчий зб. – Дніпропетровськ, 2000.– Вип.30. – С. 182-187.(Дисертант брала участь у бактеріологічних дослідженнях, опрацювала і описала матеріал).

6. Лікування виразкової хвороби: досягнення і перспективи // В.І.Вдовиченко, В.В. Данилейченко, О.О.Бондаренко, Й.М.Федечко, Я.С.Ковальчук, О.П.Корнійчук, Л.О.Січкоріз, О.Я.Михайлишин, А.В.Вдовиченко, Я.Б.Швидкий// Гастроен-терологія: Міжвідомчий зб. – Дніпропетровськ, 2001.– Вип.32. – С. 276-280 (Дисертант провела бактеріологічні дослідження).

7. Данилейченко В.В., Корнійчук О.П., Гарбузов А.О. Кишкова мікрофлора і процеси травлення // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2001.– Т.13, №1.– C.72-73. (Дисертантом розроблено теоретичні підходи, проведено бактеріологічні дослідження, опрацьовано і описано матеріал).

8. Корнійчук О.П. Значення бактероїдної мікрофлори в розвитку патологічних станів органів травного каналу // Гастроентерологія: Міжвідомчий зб. – Дніпропетровськ, 2001. – Вип.32. – С.327-330.

9. Корнійчук О.П. Діагностичне значення дослідження анаеробної мікрофлори кишок у хворих із захворюваннями травної системи // Практична медицина.–2001. – №-2. – C.96-99.

10. Результати дослідження мікробного забруднення черевної порожнини при травмах живота / В.С.Жуковський, Ю.Я.Філь, І.Р.Трутяк, О.П.Корнійчук, Л.С.Хімяк, О.В.Півник // Укр. журн. екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. – 2001. – Т.2, №2.– С.120-122. (Дисертантом проведено дослідження анаеробної мікрофлори, аналіз і подання матеріалу).

11. Корнійчук О.П., Данилейченко В.В. Мікробний спектр кишечника при постінфекційних дисбактеріозах // Вісник Сумського державного університету. Серія Медицина. – 2001.– Т.32, №11.– С.7-9 (Дисертантом розроблено теоретичні підходи, проведено бактеріологічні дослідження, опрацьовано і описано матеріал).

12. Корнійчук О.П. Особливості мікроекологічних змін в кишечнику при застосуванні антибіотиків різних груп // Галицький лікарський вісник. – 2002.– Т.9, №2.–С.37-39.

13. Діагностичне значення бактеріологічного дослідження вмісту черевної порожнини при травмі живота. / В.С.Жуковський, Ю.Я. Філь, В.В.Данилейченко, О.П.Корнійчук, Л.С.Хім'як // Галицький лікарський вісник. – 2002. – Т.9, №3.– С.135-137.(Дисертантом проведено дослідження анаеробної мікрофлори, аналіз і подання матеріалу).

14. Корнійчук О.П., Данилейченко В.В., Бобровник А.Д. Інформаційна цінність мікробіологічних досліджень при діагностиці хронічних захворювань кишечника // Інфекційні хвороби. – 2002. – №2.– С.44-47 (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження, опрацювання і подання матеріалу).

15. Прогнозування гнійно-септичних ускладнень та їх профілактика при травмі живота / В.С.Жуковський, Ю.Я.Філь, Ю.Я.Сайдаковський, А.А.Цвих, О.П.Корнійчук, К.С.Хім'як //Acta medica leopoliensia. –2002. – Т.8, №1. – C. 45–49 (Дисертант провела дослідження анаеробної мікрофлори, опрацювала результати).

16. Корнійчук О.П., Данилейченко В.В., Вдовиченко В.І. Про ефективність застосування біопрепаратів при хронічних колітах // Гастроентерологія: Міжвідомчий зб. – Дніпропетровськ, 2002. – Вип.33.– С.115-118.(Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження, опрацювання і подання матеріалу).

17. Ефективність лікувальної дії мінеральної води "Нафтуся" у поєднанні з кишковими зрошуваннями або фізіотерапевтичними процедурами при кишкових дисбактеріозах у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки / В.І.Вдовиченко, О.П.Корнійчук, Я.С.Денисюк, Л.О.Січкоріз, Д.Д.Ваврисевич, О.І.Вовк // Практична медицина. – 2003. – Т.9, №2.–С.77-80. (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження та їх обробка).

18. Ультраструктура Escherichia coli виділених від хворих на пухлини товстої кишки / В.В.Данилейченко, О.П.Корнійчук, В.І.Ковалишин, Р.Д.Шиян. // Практична медицина. – 2003. – Т.9. – №3. – С.77-81 (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження, обробка зразків для електронної мікроскопії, опис матеріалу).

19. Клінічне значення бактеріологічних досліджень в хірургічному лікуванні гострого панкреатиту / В.П.Андрющенко, В.А.Магльований, В.В.Данилейченко, О.П.Корнійчук // Вісник морської медицини.–2003. – Т.21, №2. – С.19-23 (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження, опрацювання і подання матеріалу).

20. Ефективність лікувальної дії слабомінералізованої води "Нафтуся" в поєднанні з кишковими зрошеннями або фізіотерапевтичними процедурами при кишкових дисбактеріозах у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки / В.І.Вдови-ченко, О.П.Корнійчук, Я.С.Денисюк, Л.О.Січкоріз, Д.Д.Ваврисевич, О.І. Вовк, О.Н.Но-вак // Лікувальні фізичні чинники та здоров'я людини: Матеріали ІІ з'їзду Всеукра-їнської асоціації фізіотерапевтів та курортологів науково-практ. конф. з міжнародною участю (Одеса, 28-29 травня 2003 р.): Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія (Додаток до журналу) – №2.–2003.–C.183-184 (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження і опрацювання матеріалу).

21. Корнійчук О.П. Мікробіоценоз кишок білих мишей з карциномою Ерліха // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2002. – №2.–C.29-32.

22. Плазмидные спектры и фаготипы штаммов Escherichia coli, выделенных от больных с опухолями толстого кишечника / Е.П.Корнейчук, В.В.Данилейченко, Ф.И.Товкач, М.З.Тымкив // Мікробіологічний журнал. – 2004.– Т.66, №5. – C.30-39 (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження, опрацювання і подання матеріалу).

23. Особливості мікробного пейзажу товстої кишки при пухлинних процесах / О.П.Корнійчук, В.В.Данилейченко, І.К.Витвицький, О.О.Прецель // Мікробіологічний журнал. – 2005. – Т.67, №1. – С. 54-58 (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження, опрацювання і подання матеріалу).

24. Пат. 64113 Україна, C12Q1/00. Спосіб виявлення життєздатності бактерій у клінічному матеріалі для індикації анаеробів / В.В.Данилейченко, О.П.Корнійчук, А.О.Гарбузов (UA). – №2003010174; Заявл. 08.01.2003; Опубл. 16.02.2004, Бюл.№2. – 3 с.

25. Метод корекції вітамінної недостатності і дисбактеріозу товстої кишки у хворих з хронічними захворюваннями печінки / В.І.Вдовиченко, О.П.Подорожний, В.В.Данилейченко, Й.М. Федечко, О.П.Корнійчук та ін.: Реєстр галузевих нововведень. – 2001.– Вип. №14-15. – С.14. (Дисертант брала участь у бактеріологічних дослідженнях, опрацюванні і поданні матеріалу).

26. Корнійчук О.П. Бактеріальний фактор і ризик розвитку пухлин товстої кишки //Анали Мечниковського інституту. – 2003.–№ 4-5.– С.131-132.

27. Корнійчук О.П. Біокорегуюча терапія осіб з хронічними запальними процесами товстої кишки // Пробіотики – ХХІ століття. Біологія. Медицина. Практика: Матеріали міжнародної науково–практ. конф. (20-22 травня 2004 р.).– Тернопіль:Укрмедкнига, 2004. – С.86-90.

28. Danylejchenko V., Kornichuk O. Fatty acid composition of bloud in white mice with a carcinoma Erlich and intestinal microflora // Annales universitatis Marie Curie-Sklodovska (Lublin-Polonia). – 2002. – V.15, №27. – P.387-390. (Дисертант провела бактеріологічні дослідження, опрацювала і описала матеріал).

29. Коррекция нарушений микрофлоры кишечника у больных хроническими гепатитами и циррозами печени / Е.Ходосевич, В.Вдовиченко, В. Данилейченко, В. Брицкая, Е.Корнейчук, Г.Мисюра // Новые направления в гепатологии: Фальк-симпозиум (22-23 июня 1996). – Санкт-Петербург, Россия,.–СПб., 1996.– С.559 (Дисертант брала участь у бактеріологічних дослідженнях, опрацювала і описала матеріал).

30. Condition of colon microflora in complex treatment of patients with chronic hepatitis and liver cirrhosis /V.Danylejtchenko, E.Chodosjewich, V.Britska V.Vdovitchenko, E. Korniychuk // New Trends in Diagnosis and Treatment of Liver and Colonic Diseases: Abstracts (October 25, 1997). – Lviv, 1997. – P.77 (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження, опрацювання і подання матеріалу).

31. Colon bacterial cоmposition and liver function / Hodosevich O., Vdovichenko V., Britska V., Korniutchuk O. // Digestion: Abstracts Worlds Congresses of Gastroenterology (Sept. 6 - 11, 1998). – Vienna, Austria, 1998. – P.693 (Дисертант провела бактеріологічні дослідження, опрацювала і описала матеріал).

32. Danilejczenko.W, Kornijczuk O. Wplyw leczenia zakazenia Helicobacter pylori na microbiocenoze ukladu trawiennego // Przeglad epidemiologiczny. - 2001.– T. 55, №3. – Р.204 - 205. (Дисертант провела бактеріологічні дослідження, опрацювала і описала матеріал).

33. Danylejchenko V.V., Kornijchuk O.P. Biological peculiarites of Escherichia isolated from oncological patients // Microorganisms in pathogenesis and their drug resistance: International Weigl Conference (Sept.11-14, 2003). – Lviv, 2003. – P.42 (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження, опрацювання і подання матеріалу).

34. Kornijchuk O.P., Danylejchenko V.V., Postranskij M.P. The microecological status and risk of the colon tumor development // Microorganisms in pathogenesis and their drug resistance: International Weigl Conference (Sept.11-14, 2003). – Lviv, 2003. .– P.46. (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження, опрацювання і подання матеріалу).

35. Danileichenko V., Kornichuk O. Biocorrection of indigenous flora in chronic liver diseases // 2nd International Symposium on Hepatology and Clinical Pharmacology (Oсtober 5-6, 2000). - Abstrakts. – Bratislava, 2000. – P.73. (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження, опрацювання і подання матеріалу).

36. Електронномікроскопічне дослідження ешерихій, виділених з нормальної та малігнізованої тканини товстої кишки / О.П.Корнійчук, М.З.Тимків, В.В. Данилейченко, В.І.Ковалишин //Установчий з'їзд Українського товариства клітинної біології: Тези доп. – Львів, 2004. – С.259 (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження, обробка зразків для електронної мікроскопії, опис матеріалу).

37. Тимків М.З.., Корнійчук О.П., .Данилейченко В.В. Адгезивні властивості кишкових паличок, ізольованих від осіб з пухлинами товстої кишки // Установчий з'їзд Українського товариства клітинної біології: Тези доп. – Львів, 2004.– С.266. (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження, опрацювання і подання матеріалу).

38. Корнійчук О.П., Данилейченко В.В. Жирнокислотний склад метаболітної суміші мікроорганізмів, виділених від онкологічних хворих // Х з'їзд Товариства мікробіологів України: Тези доп. – Одеса, 2004. – С.131 (Дисертантом проведено бактеріологічні дослідження, опрацювання і подання матеріалу).