У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання щодо дослідження мікробіологічних та імунологічних особливостей кандидозної інфекції у вагітних. Досліджено поширеність та етіологічну структуру даної нозології серед вагітних. Вивчено вплив грибів Candida у вагітних та породілль на інфікованість ними новонароджених. З’ясовано імунопатогенетичні особливості кандидозу та кандидоносійства і запропоновано імунологічні діагностичні критерії для розмежування цих двох станів. Визначено чутливість виділених штамів до ністатину, амфотерицину В, ітраконазолу, кетоконазолу, клотримазолу, флуконазолу, міконазолу, еконазолу, флуцитозину, нативного хітозану та йодиду хітозану. 1. Мікробіологічні особливості кандидозної інфекції у вагітних жінок в Північно-Східному регіоні України характеризуються високою етіологічною значимістю С. albicans та C. tropicalis (питома вага їх серед виділених грибів складає 87,7 % і 7,7 % відповідно). У 30,2 % обстежених вагітних гриби одночасно вилучались з різних ніш (слизових оболонок піхви, ротової порожнини, шкіри ареол молочних залоз), і формувалися переважно в однотипні за видовим складом асоціації (у (79,2±5,9)%). 2. Висока питома вага вагітних жінок з кандидозною інфекцією ( від 34,9 % до 50,0 % в різні терміни вагітності), наявність тенденції до зростання частоти (в 1,4 рази) та інтенсивності обсіменіння дріжджоподібними грибами під час вагітності та зменшенням частоти контамінації кандідами в післяпологовий період (у 8,7 раз) вказує на те, що ця патологія має велике соціальне значення і пов’язана зі зниженням загальної резистентності макроорганізму та змінами гормонального статусу. 3. Наявність у вагітної вагінального кандидозу підвищує ризик інфікування новонароджених Candida spp. (у 8 раз) та супроводжується зниженням маси новонароджених на 9,6 %, порівняно з дітьми, народженими здоровими жінками. На тлі кандидоносійства в піхві у вагітних зростання частоти інфікування новонароджених грибами не спостерігається, однак відмічається зниження маси новонароджених на 8,1 %, порівняно з групою контролю. 4. Імунний статус вагітних з кандидоносійством у піхві характеризується пригніченням фагоцитозу, достовірним зменшенням кількості Т-хелперів, апоптичних клітин, імунорегуляторного індексу, зниженням рівня IgM, ІНФ- в секретах піхви та IgG в сироватці крові на тлі зростання кількості В-лімфоцитів. При вагінальному кандидозі виявлено пригнічення фагоцитозу, достовірне зменшення кількості апоптичних клітин, збільшення кількості В-лімфоцитів, зростання імунорегуляторного індексу, рівня IgA, IgM та зниження рівня IgG, ІЛ-4, ІНФ-. 5. Визначення у сироватці крові кількості СД4, імунорегуляторного індексу, вмісту IgA, IgG, IgM, а в секретах піхви лейкоцитарної реакції, фагоцитарного індексу, вмісту ІЛ-4 та IgA дозволяє на імунопатогенетичному рівні розмежувати кандидоносійство у піхві та вагінальний кандидоз у вагітних. 6. Чутливість виділених грибів до антимікотичних препаратів у різних видів варіювала. З’ясовано, що найбільша кількість чутливих штамів С. albicans була до мікоцину, еконазолу, кетоконазолу, флуцитозину (100%), ністатину (92,3%), амфотерицину В (88,2%). 7. Йодид хітозану проявляє високу антимікотичну активність. Мінімальна інгібуюча концентрація йодиду хітозану стосовно до грибів роду Candida становить (125±7,4) мкг/мл. Практичні рекомендації Рекомендується розглядати кандидозну патологію у вагітних жінок як прояв порушень загального стану здоров’я у них, пов’язаних у першу чергу з можливим відхиленням гормонального статусу та функціональної активності імунної системи. Визначення причин інтенсивного поширення мікоценозів дозволяє надавати більш ефективну медичну допомогу по усуненню факторів, що негативно впливають не тільки на резистентність макроорганізму до контамінації грибами біологічних порожнин, але й на розвиток плода. При лікуванні вагінального кандидозу доцільно використовувати препарати, які містять одну з перерахованих активних сполук: мікоцин, еконазол, кетоконазол чи флуцитозин. Виділення у вагітних грибів Candida із піхви у кількості >105 КУО/мл достовірно вказує на наявність вагінального кандидозу. Використання даного показника у якості кількісного діагностичного критерію дозволяє розмежувати носійство та вульвовагініт.
|