З інтенсифікацією птахівництва, особливо в умовах промислової технології виробництва м’яса курчат-бройлерів, постало ряд питань, серед яких важливе місце займає проблема трансформації важких металів при виробництві продукції птахівництва і з’ясування ролі птиці у біогенній міграції цих елементів з метою регулювання кругообігу цих металів за допомогою організму курчат. Результати проведених досліджень та їх аналіз дозволяють зробити наступні висновки. 1. Визначені показники трансформації важких металів – міді, цинку, марганцю, кадмію і свинцю в умовах діяльності біотехнологічної системи з виробництва м’яса птиці, яким є птахокомбінат з вирощування 3 млн курчат-бройлерів. Одержані результати свідчать про те, що при виробництві продукції птахівництва в біогенний кругообіг залучаються значні кількості важких металів. 2. На основі системного аналізу встановлено роль і місце основних складових елементів біотехнологічної системи з виробництва м’яса птиці (повнораціонних комбікормів та їх окремих компонентів, води, організму курчат, посліду) у біогенній міграції важких металів при діяльності промислового птахокомплексу. Одержані вперше результати щодо надходження міді, цинку, марганцю, кадмію і свинцю у складі комбікормів, води, вмісту їх в органах і тканинах організму птиці, продукції птахівництва, посліду можуть слугувати як орієнтовні норми при промисловій технології вирощування курчат-бройлерів. 3. У біотехнологічну систему з виробництва м’яса курчат-бройлерів за період вирощування 3 млн курчат-бройлерів протягом року у складі комбікормів і питної води залучається (кг): міді – 131,79, цинку – 1110,15, марганцю – 1076,13, кадмію – 1,17, свинцю – 3,01. Корми є основним джерелом надходження важких металів в організм курчат. На частку комбікормів і води припадає відповідно (процент від сумарного вмісту металу у кормосумішках і воді) : міді – 99,93 і 0,07, цинку – 99,96 і 0,04, марганцю – 99,94 і 0,06, кадмію – 99,74 і 0,26, свинцю – 98,80 і 1,20. 4. Повнораціонні комбікорми і питна вода, які використовуються на птахокомбінаті, є доброякісними за рівнем важких металів. Комбікорми характеризуються високим рівнем забезпеченості металами-біотиками (мідь, цинк, марганець). Основним джерелом надходження мікроелементів у комбікорми виступають премікси, за рахунок яких частка міді у кормосумішках від загального вмісту становить 42,8–52,4%, цинку – 59,7–68,4, марганцю – 68,7–76,7%. Рівні кадмію і свинцю в комбікормах відповідають їх вмісту в компонентах кормосумішок. 5. При вирощуванні 1 голови курчати-бройлера за промисловою технологією залучаються наступні кількості важких металів у складі комбікормів (мг): міді – 43,90, цинку – 369,90, марганцю – 358,50, кадмію – 0,390, свинцю – 0,990; у складі питної води (мг): міді – 0,03, цинку – 0,15, марганцю – 0,21, кадмію – 0,001, свинцю – 0,012. 6. Вміст важких металів в організмі курчат-бройлерів після завершення вирощування дорівнював (мг/голову): міді – 0,46, цинку – 28,86, марганцю – 0,89, кадмію – 0,035, свинцю – 0,107. Процент вмісту металів в організмі курчат-бройлерів становить: міді – 0,000026%, цинку – 0,00165, марганцю – 0,000051, кадмію – 0,0000020, свинцю – 0,0000061%. 7. Коефіцієнт біотрансформації важких металів із комбікормів і води в організм курчат-бройлерів за час вирощування в умовах промислової технології був таким: міді – 1,05%, цинку – 7,80, марганцю – 0,25, кадмію – 8,95, свинцю – 10,72%. 8. Виявлена підвищена концентрація рухомих форм металів-біотиків (цинк, марганець) у грунті сільськогосподарських угідь птахокомбінату, де постійно утилізується послід, потребує систематичного моніторингу за динамікою міграції важких металів у зоні діяльності промислових птахокомплексів. 9. Оптимальне навантаження поголів’я птиці на 1 га сільськогосподарських угідь, за якого при утилізації посліду як добрива не порушується екологічне благополуччя за вмістом цинку, становить 1172 курчат-бройлерів. 10. При використанні посліду як сировини при біотехнологічних методах переробки потрібно враховувати в ньому вміст важких металів, особливо металів-біотиків (мідь, цинк, марганець). |