На підставі аналізу результатів проведеного дослідження зроблено такі висновки: 1. Створена методична система вивчення публіцистичних творів у старших класах загальноосвітньої школи ґрунтується на здобутках літературознавства, педагогіки, психології та методики викладання літератури і є цілісним утворенням, в основі якого – провідна ідея та пов’язані з нею основні проблеми. 2. Аналіз результатів проведеного формувального експерименту довів, що вивчення публіцистичних творів в 9–11 класах загальноосвітньої школи сприяє глибшому розумінню учнями літературного процесу, взаємозв’язку художнього твору й публіцистики письменників, аналізу змісту і проблематики публіцистичного твору, осягненню авторської позиції у ньому, формуванню власної оцінки суспільним явищам і подіям. 3. Ефективність упровадження напрацьованої методичної системи забезпечується дотриманням низки психолого-педагогічних умов: систематичність, послідовність вивчення публіцистики в старших класах; урахування психолого-вікових особливостей учнів старших класів, їхнього життєвого досвіду, самовизначення та самооцінки; спрямування школярів на вирішення дослідницьких і творчих завдань; формування нових життєвих орієнтирів особистості. 4. Визначено, що успішне вивчення публіцистичних творів у 9–11 класах загальноосвітньої школи залежить від наступних чинників: знання вчителем специфіки публіцистики; адекватного методичного забезпечення; правильного добору методів, прийомів і видів навчальної діяльності, які забезпечують атмосферу активного дослідницького пошуку і розумової активності школярів, сприяють самовихованню і формуванню світогляду. 5. Упровадження запропонованої методичної системи засвідчило, що ефективність її реалізації залежить від системного вивчення публіцистичних творів на всіх етапах вивчення української літератури у 9–11 класах під час вивчення як оглядових, так і монографічних тем. 6. Пріоритетне місце у запропонованій системі вивчення публіцистики в старших класах загальноосвітньої школи посідають методи шкільної лекції, бесіди, самостійної роботи, такі прийоми, як дискусія, інтерв’ю, мікрофон, проблемні запитання, “щоденник подвійних нотаток”, гронування та інші. 7. Вивчення публіцистики в старших класах загальноосвітньої школи суттєво підвищило рівень теоретичних знань учнів, сприяло розвитку практичних умінь і навичок аналізувати та розуміти публіцистичні твори, розмежовувати та взаємопов’язувати публіцистичний і художній твір, осмислювати основну ідею в публіцистиці та її траєкторію на суспільне життя, зацікавило юнаків і дівчат порушеними у творах проблемами, значно посилило навчальну мотивацію, сприяло розвиткові вміння вести дискусію, давати власну оцінку і відстоювати свою позицію, відіграло важливу роль у вихованні високих моральних якостей старшокласників. 8. У результаті проведеного експерименту укладено програму факультативу для учнів 10–11 класів загальноосвітніх шкіл “Українська публіцистика”, схвалену Міністерством освіти і науки України (див. додаток Д). Створена система може стати основою для подальших науково-методичних пошуків: удосконалення програм з української літератури, підручників та посібників, написання методичних посібників для вчителів української літератури, введення основних елементів системи у курс методики підготовки вчителів української літератури ВНЗ. Проблема розуміння і сприймання публіцистичного твору не вичерпується результатами виконаного дослідження, яке необхідно розглядати як один із можливих підходів до її розв’язання. У роботі розглядаються лише деякі найважливіші аспекти вивчення публіцистичних творів у 9–11 класах. Перспективи подальшої роботи вбачаються в розширенні можливостей вивчення публіцистичних творів, у встановленні взаємозв’язку української і зарубіжної публіцистики у шкільному курсі, а також у розробленні методики вивчення публіцистики на пропедевтичному етапі основної школи. |