У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення наукової проблеми узагальнення й систематизації знань учнів з біології в 7-9 класах. Аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми засвідчив, що серед науковців відсутні єдині підходи до розуміння сутності узагальнення й систематизації знань з біології, їх співвідношення один з одним та з іншими логічними вміннями. Аналіз шкільної практики довів, що вчителі вважають узагальнення та систематизацію знань провідними логічними вміннями, якими мають оволодіти учні. Однак респонденти відчувають потребу у додатковій інформації з проблеми узагальнення та систематизації знань школярів і вказують на дефіцит навчально-методичних матеріалів щодо врахування пізнавальних можливостей учнів, а також конкретних прийомів узагальнення та систематизації знань. У дисертаційному дослідженні обґрунтовано організацію узагальнення та систематизації знань учнів з біології в 7-9 класах з дотриманням таких умов: структурування навчального матеріалу розділів „Царство Тварини” та „Біологія людини”, врахування вікових особливостей та пізнавальних можливостей учнів, врахування рис біологічного знання і пізнання. Структурування навчального матеріалу розділів „Царство Тварини” та „Біологія людини” здійснюється поетапно. По-перше, визначаються знання (факти, поняття, загальнобіологічні ідеї), які повинні бути узагальнені та систематизовані. По-друге, вони групуються в навчальні одиниці різного рівня узагальненості. По-третє, між навчальними одиницями встановлюються горизонтальні та вертикальні зв’язки. Складена в результаті структура навчальних розділів є моделлю тих знань учнів, що узагальнюються та систематизуються. У дисертаційному дослідженні розкрито динаміку змін у відображенні рис біологічного знання та пізнання в узагальнюючій і систематизуючій діяльності учнів в 7-9 класах. Вона полягає у наступному. У 7-му класі в результаті узагальнення та систематизації формуються знання переважно описового характеру, які характеризується різним рівнем теоретизації й узагальненості. Незалежність об’єктів вивчення (види, класи, типи тварин) від культурно-історичних умов обумовлює високу аксіоматичність більшої частини біологічних знань 7-го класу. У 8-му класі частка аксіоматичних знань знижується, оскільки підсилюється пояснювальний та міжпредметний характер навчального матеріалу розділу „Біологія людини”. У 9-му класі засвоюються знання високого рівня узагальненості порівняно з 8-м класом. У 9-му класі під час узагальнення та систематизації знань учнів частіше реалізуються міжпредметні зв’язки з такими шкільними дисциплінами, як „Правознавство”, „Людина і світ”, „Історія”. Результатом цього є зростання ролі теоретичних методів дослідження під час вивчення розділу „Біологія людини” в 9-му класі. У дисертаційному дослідженні обґрунтовано та розроблено методику узагальнення та систематизації знань учнів, в основу якої покладено авторську модель узагальнення та систематизації знань. Вона складається з цільового, змістового, організаційного, процесуального та результативного компонентів. Цільовим компонентом визначаються мета узагальнення та систематизації знань учнів в 7-9 класах – засвоєння біологічних знань на рівні фактів, понять, загальнобіологічних ідей, елементарних уявлень про гіпотези, закони та теорії еволюції (змістовий компонент). Організаційний та процесуальний компоненти співвідносяться як теорія та практика, їх функціонування відбувається з урахуванням визначених умов організації узагальнення та систематизації знань учнів. Процесуальний компонент включає форми, методи та прийоми узагальнення та систематизації знань школярів. Результативний компонент представлений критеріями (змістовий, процесуально-репродуктивний та процесуально-перетворюючий) та рівнями сформованості вмінь узагальнювати та систематизувати знання. Проведеним дослідженням доведено ефективність розробленої методики узагальнення та систематизації знань з біології учнів 7-9 класів, що підтверджено кількісними та якісними показниками результатів формуючого експерименту. В результаті формуючого експерименту кількість учнів, які відповідають 3-му та 4-му рівням сформованості вмінь узагальнювати та систематизувати знання, збільшилася в експериментальних класах у 2 рази, в контрольних – залишилася без змін. Кількість школярів із 1-м та 2-м рівнем сформованості зазначених умінь в експериментальних класах зменшилася в 1,3 рази порівняно із стабільністю в контрольних класах. Вважаємо, що проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми узагальнення та систематизації знань з біології. Є необхідність у подальшій розробці та вдосконаленні методики узагальнення й систематизації знань під час вивчення біології в старшій школі. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено в таких публікаціях автора 1. Комарова О.В. На шляху до усвідомлених знань з біології // Рідна школа. - 2000. - № 11. - С. 41-43. 2. Комарова О.В. Пізнавальні задачі в курсі біології // Біологія і хімія в школі. - 2000. - № 5. - С.16-21. 3. Комарова О.В. Евристична бесіда на уроках біології в 7 класі // Біологія і хімія в школі . - 2001. - № 6. - С. 7-12. 4. Комарова О. До питання про системно-структурний аналіз навчального матеріалу з біології // Наукові записки. Сер. Педагогічні науки. - Кіровоград, 2002. - Вип. 46. - С. 145-147. 5. Комарова О.В. Евристична бесіда як шлях до розвитку творчих здібностей особистості // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. пр. - Кривий Ріг, 2003. - Вип.6. - С.145-146. 6. Комарова О. Структурування змісту біологічної освіти (9 клас) // Біологія і хімія в школі. - 2004. - №1. - С.12-16. 7. Комарова О.В. Біологічна наука та навчальний предмет: проблеми взаємозв’язку // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. пр. – Кривий Ріг, 2004. - Вип. 7. - С. 163-170. 8. Комарова О.В. Пізнавальна задача в темі „Екологія людини” // Проблеми природокористування та охорони рослинного і тваринного світу: Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. - Кривий Ріг, 2004. - С. 211-212. 9. Комарова О.В. Усвідомленість - якісний показник знань школярів // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. пр. - Кривий Ріг, 2000. - Вип.2. - С. 77-86. 10. Комарова О.В. Естетичні чинники буття і проблема духовного збагачення учнів 6-9 класів в процесі узагальнення і систематизації знань з біології // Місце художньої культури в процесі духовного збагачення молоді: Зб. наук.-метод. пр . - Кривий Ріг, 2003. - С. 172-180. | 