1. Аналіз джерельної бази дав можливість розкрити сутність понять „полілогічне спілкування першокласників” та „елементарна полілогічна компетенція”. Полілогічне спілкування першокласників передбачає групове спілкування за участю трьох і більше осіб, специфіка якого полягає в наступному: структура полілогу складніша ніж діалогу, оскільки не має добору-чергування діалогічних єдностей; наступна репліка може не стосуватися попередньої; спостерігається внутрішня активність усіх учасників полілогічного спілкування, хоча може бути присутня низька мовна активність; особисті якості учасників полілогічного спілкування впливають на мовленнєву поведінку комунікантів та добір залучених ними стратегій і тактик спілкування, які формують механізм взаємодії висловлювань трьох і більше його учасників. Аналіз сутності процесу полілогічного спілкування учнів першого класу дає можливість розпочати процес формування елементарної полілогічної компетенції, як сукупності знань про організацію й управління мовленнєвою поведінкою в групі з 3-4 комунікантів та вмінь, оволодіння якими дає можливість учню адекватно, ефективно і творчо використовувати засоби іноземної мови для розв’язання власних комунікативних завдань та завдань інших учасників полілогічного спілкування відповідно до конкретних умов та обставин спілкування. 2. Визначено основні психологічні та лінгвістичні особливості полілогічного спілкування першокласників та сформульовано відповідні методичні передумови навчання. Було доведено, що текст-полілог, як основа навчання, має бути інформативним зразком полілогічного спілкування між однолітками (3-4 учня) та однолітками і дорослими в межах тематики і ситуацій, з якими учні зустрічаються кожного дня в реальному житті. Зразок моделі полілогічного спілкування має характеризуватися специфічністю структури та виявлення комунікативних намірів, реалізувати принцип ввічливості у спілкуванні англійською мовою, містити еліптичні елементи, бути обмеженим синтаксичними засобами, бути спрямованим на комунікантів, включати велику кількості кліше, інструкцій, реплік-описів. Обґрунтовано доцільність здійснення навчання полілогічного спілкування першокласників на основі чотирьох текстів-полілогів, розроблених відповідно до критеріїв актуальності, орієнтації на сучасну дійсність, функціональність, доступність, ідіоматичність, експресивність, належність до засобів невербального спілкування, інтерференції. 3. Обґрунтовано та розроблено методику навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови. В методиці навчання обґрунтовано поетапну організацію процесу навчання та виділено його етапи (етап введення нового матеріалу, етап тренування та етап практики). Наявність у процесі навчання полілогічного спілкування першокласників етапу введення нового матеріалу, етапу тренування та етапу практики дали можливість створити модель реалізації розробленої методики на основі розроблених для кожного етапу підсистеми та групи вправ. Реалізація підсистеми вправ I (етап введення нового матеріалу) спрямована на формування мовленнєвих навичок полілогічного спілкування, передбачає чотириразове пред’явлення текстів-полілогів та, маючи ритуальний характер, принципово розроблений у методі активізації резервних можливостей особистості і колективу, вирізняється своєю специфічністю в навчанні першокласників. Реалізація підсистеми вправ II (етап тренування) передбачає вдосконалення мовленнєвих навичок і формування вмінь полілогічного спілкування першокласників. Реалізація підсистеми вправ III (етап практики) спрямована на розвиток і вдосконалення мовленнєвих умінь полілогічного спілкування першокласників. Підсистеми вправ розроблено відповідно до етапів навчання, на кожному з яких виконуються певні групи вправ: умовно-комунікативні, комунікативні вправ з наявністю рольового ігрового компоненту, зміною форм групової взаємодії, наявністю чи відсутністю природних або спеціально створених опор, наявністю жорсткого, мінімального керування діяльністю учнів, послідовністю у використанні вправ – а) на сприйняття, розпізнавання; б) імітацію мовленнєвого зразка; в) підстановку, розширення мовленнєвого зразка; г) вправи в об’єднанні функціональних єдностей в мікрополілог; д) вправи в об’єднанні мікрополілогів у полілог. 4. Перевірка ефективності розробленої в ході дослідження методики здійснювалася шляхом вертикального, природного, відкритого експерименту, який підтвердив сформульовану гіпотезу щодо посильності та ефективності запропонованої методики навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови. Про що свідчить також приріст коефіцієнту навченості, який становив 65,8%. 5. Результати проведеного дослідження та експериментальне підтвердження його ефективності дали можливість сформулювати методичні рекомендації щодо навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови. У рекомендаціях представлено поурочну методику навчання полілогічного спілкування першокласників на уроках англійської мови, визначено особливості кожного з етапів. Досліджена проблема є багатоаспектною і не вичерпується реферованою роботою. Подальший науковий пошук може бути спрямований на уточнення добору матеріалу, розробку текстів-полілогів, системи вправ та оформлення методичних рекомендацій для послідовного навчання полілогічного спілкування на уроках англійської мови у другому, третьому, четвертому класах загальноосвітніх навчальних закладів з подальшим їх впровадженням у практику початкової школи. |