1. Особливості професійної педагогічної діяльності викладачів технічних дисциплін полягають у тому, що в умовах масштабної реорганізації промислових підприємств, звернення їх до нетрадиційних форм господарювання відбувається постійне оновлення спектру професійних обов’язків сучасних робітників і, як наслідок, – набуття іншого значення певних видів діяльності педагогів, зокрема діяльності з удосконалення змісту навчальних тем шляхом проектування дидактичного матеріалу (плану викладення навчальної теми, тексту, конспекту з теми). Динамічний характер змісту професійно-технічної освіти ускладнює підготовку необхідного навчально-методичного забезпечення. Відомості, що пропонуються в підручниках, часто є застарілими, неточними, а способи їхнього подання не відповідають необхідним вимогам. Тому інженер-педагог повинен вирішувати питання визначення необхідної і достатньої інформації для кваліфікованого виконання майбутнім робітником професійних завдань, а також питання пошуку необхідної інформації і вибору способів її трансформації у навчальний предмет. Необхідність удосконалення інженером-педагогом змісту освіти шляхом проектування дидактичного матеріалу і відсутність у випускників інженерно-педагогічних навчальних закладів необхідних проектувальних умінь, а також відсутність в педагогічній теорії методики навчання проектувальній діяльності являють собою протиріччя, що зумовлює існування проблеми розробки методики навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу. 2. Аналіз наукових праць, глибоке вивчення досвіду з навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу дозволили: виявити залежність якості дидактичного матеріалу від стану текстових структур: логічної, синтаксичної, семантичної, комунікативної, функціонально-смислової, рубрикаційно-графічної, аспектної, інформативної; визначити межі трансформації структур, що дало змогу розробити алгоритм проектування дидактичного матеріалу і на цій основі встановити зміст навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектувальній діяльності; встановити основні принципи побудови навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу, серед яких єдність фундаментального і професійного знань, поетапне формування проектувальних умінь, безпосереднє й опосередковане формування основ інформаційно-пошукової роботи. 3. У ході комплексного аналізу діяльності з проектування дидактичного матеріалу визначено: метою даної діяльності мають бути встановлення і розробка такого змісту навчання, яке б враховувало умови організації конкретного навчального процесу, відповідало основним закономірностям текстоутворення і тим самим забезпечувало покращення результатів навчання; – предметом проектувальної діяльності має бути матеріалізована модель певного технічного об’єкту, яким можуть бути пристрої, трудові і технологічні процеси, явища тощо; процес даної діяльності повинен полягати в послідовному проектуванні плану викладення навчальної теми, тексту й конспекту з теми і своїми етапами мати: пошук і відбір джерел необхідної інформації відносно умов організації навчального процесу, виявлення змістовних елементів теми і встановлення їх взаємозв’язків, визначення послідовності викладення матеріалу, ступеня його узагальненості, способів побудови текстових структур; продуктом проектувальної діяльності має бути дидактичний матеріал, поданий планом викладення навчальної теми, текстом, конспектом з теми. 4. В основі постановки мети навчання знаходиться градація засвоєння досвіду здійснення проектувальної діяльності. На першому рівні студенти вчаться виконувати розумові дії з інформацією навчально- і науково-технічних видань, на другому – визначати науково-дослідний апарат інформаційно-пошукової роботи, конструювати реферат, конспект, анотацію чи будь-який інший вторинний матеріал, на третьому – здійснювати проектування дидактичного матеріалу відповідно до вимог організації навчального процесу. Реалізація мети перших двох рівнів передбачена в межах дометодичної підготовки, а третього рівня – в межах методичної підготовки. 5. Зміст дометодичної підготовки до проектування дидактичного матеріалу розподілено між дисциплінами, що мають предметом вивчення певні аспекти інформаційно-пошукової діяльності суб’єкта, а саме: “Введення до фаху”, “Філософія”, “Українська мова”, “Ділова українська мова”, “Теорія і історія педагогіки”, “Професійна педагогіка”. Під час знайомства студентів зі змістом цих дисциплін відбувається безпосереднє формування у них основ інформаційної роботи. Закріплення набутих умінь передбачено опореседковано при усвідомленні студентами змісту соціально-гуманітарних, професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін шляхом постійного залучення їх до вирішення різноманітних задач. Зміст методичної підготовки формується на основі відбиття в ньому предмету, процесу, продукту діяльності з проектування дидактичного матеріалу. Набір тем визначено відповідно до етапів здійснення проектувальної діяльності і включає принципи відбору необхідних джерел інформації, побудови логіко-семантичної структури матеріалу, проектування плану викладення теми, проектування тексту, конспекту з теми. Реалізація методичної підготовки здійснюється на багатьох рівнях. Першим з таких є вивчення в курсі “Методика професійного навчання” теми “Основи формування навчального матеріалу”. Подальший розвиток проектувальних умінь відбувається під час курсового і дипломного проектування студентів, підготовки їх до Державних іспитів, організації та здійснення реального навчального процесу в професійних навчальних закладах під час педагогічних практик. Для кожного з етапів навчання розроблено систему завдань, виконання яких майбутніми викладачами технічних дисциплін сприяє формуванню у них професійно важливих умінь з проектування дидактичного матеріалу. Результати реалізації методики навчання проектуванню дидактичного матеріалу дозволяють стверджувати про її дієвість. Середнє значення відносної ефективності кожного наступного контрольного зрізу перевищує 1, тобто середнє значення успішності студентів з кожним наступним зрізом підвищується. Значення абсолютної ефективності кожного зрізу позитивне, тобто середнє значення успішності студентів з кожним наступним зрізом перевищує попереднє. 6. В результаті експериментального дослідження встановлено, що розроблена і впроваджена методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу обумовила підвищення якості їхньої методичної підготовки, що підтверджується розвитком професійно важливих умінь, підвищенням рівня академічної успішності, швидким входженням студентів у реальну роботу професійних навчальних закладів, підвищенням успішності учнів, а також позитивними змінами в їхній поведінці, зокрема, у питаннях розуміння ними навчального матеріалу, прояву до нього інтересу. Зазначене вище підтверджує гіпотезу дослідження і свідчить про виконання поставлених мети і завдань дослідження. Проведене дослідження дало змогу сформувати ряд пропозицій щодо його використання в теорії і практиці педагогічної діяльності. В першому випадку його використання можливе для розробки принципів та методики побудови стандартів інженерно-педагогічної освіти, створення багаторівневої системи інформаційної підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін в технічних та інженерно-педагогічних навчальних закладах. В педагогічній практиці розроблена методика навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу може бути використана у технічних та інженерно-педагогічних навчальних закладах, системі підвищення кваліфікації викладачів. Здійснене дослідження не вичерпує проблеми визначення змісту і методів навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін проектуванню дидактичного матеріалу. Подальшого розвитку потребують аспекти формування вмінь синтезу внутрішньої логіки навчального матеріалу з психологічними процесами та механізмами його засвоєння, структурування та подання навчального матеріалу, визначення кількісних критеріїв оцінки його обсягу. | 