1. На основі системного аналізу безпеки польотів, авіаційних подій з вини пілотів, також наукових досліджень і регламентуючих документів можна констатувати такий факт: вся відповідальність льотного складу за надійне виконання своїх професійних функцій і являється серцевиною безпеки польотів. Доведено, що значна кількість помилкових дій льотного складу відбувається через невміння працювати в умовах ліміту часу; в умовах впливу стресу; через незнання особливостей професійної діяльності, пов’язаних із забезпеченням польоту, при роботі з перевантаженням або дефіцитом інформації; через невміння будувати концептуальну модель образу польоту. Встановлено, що основними причинами аварійності з вини льотного складу є недостатній рівень спеціальної теоретичної підготовки, а саме: відсутність науково обґрунтованої методики, що розкривала б психолого-педагогічні умови формування знань, навичок й умінь курсантів льотних навчальних закладів з дисципліни «Безпека польотів»; відсутність теоретично обґрунтованих дидактичних засобів навчання дисципліні «Безпека польотів»; відсутність критеріїв і методів оцінки курсантів льотних навчальних закладів при вивченні дисципліни «Безпека польотів» 2. Теоретично обґрунтована і науково розроблена методика навчання майбутніх пілотів дисципліні «Безпека польотів» являє собою упорядковану систему дидактично наповнених компонентів: мету, завдання, принципи, зміст, методи навчання, форми організації, технічні засоби навчання, критерії і методи оцінки; спрямовану на одержання єдиного результату – формування професійної надійності льотного складу в екстремальних умовах діяльності. 3. Методика навчання майбутніх пілотів дисципліні «Безпека польотів» має складатися з двох етапів. На першому етапі має здійснюватися навчання курсантів-пілотів теоретичного курсу «Безпека польотів», що включає спеціально розроблені теми, які повинні ґрунтуватися на психолого-педагогічних концепціях, аналізі аварійності за проблемами безпеки польотів. Завдання курсантів має полягати в пошуку помилкових дій льотного складу й обґрунтуванні виходу з катастрофічної ситуації. На другому етапі мають моделюватися ситуаційні завдання на основі катастроф, що мали місце в реальній льотній діяльності. У рольових іграх має моделюватися політ і його умови, які привели до катастрофічних наслідків. Доведено необхідність оцінювати методику навчання дисципліні «Безпека польотів» майбутніх пілотів за критеріями, які повинні характеризувати рівень професійної підготовленості та успішність навчання. 4. Експериментально доведена ефективність методики формування знань, навичок й умінь при навчанні дисципліні «Безпека польотів» майбутніх пілотів у порівнянні її із традиційною формою навчання. Основним критерієм ефективності методики навчання майбутніх пілотів дисципліні «Безпека польотів» має бути оцінка ефективності професійної діяльності майбутніх пілотів в екстремальних умовах діяльності. Досліджуваним контрольної й експериментальної груп необхідно виконувати однотипні ситуаційні завдання, які мають бути включені в рольові ігри. Ці завдання мають ґрунтуватися на авіаційних подіях, інцидентах і катастрофах реальної льотної діяльності. Експериментально доведено, що дослідження, проведені з майбутніми пілотами експериментальної групи, указують на рівень ефективності професійної діяльності при моделюванні ситуаційних завдань і рольових ігор і результати достовірно вищі після формуючого експерименту, ніж до нього. Доведено, що курсанти-пілоти експериментальної групи вчасно й правильно виконували професійні функції, як в умовах перевантаженого інформаційного поля, так й в умовах дефіциту інформації. Так, середній показник правильних відповідей при оцінці вміння працювати в перевантаженому інформаційному полі курсантів-пілотів експериментальної групи (при загальній кількості – 5 ситуаційних завдань) становить 4,31, а контрольної – 2,04. Розходження в показниках досягають достовірних величин (Р<0,01). Відмічено більш високу здатність побудови концептуальної моделі образу польоту в курсантів-пілотів експериментальної групи, що є основою для прийняття й реалізації рішення в екстремальних умовах діяльності. Так, середній показник правильних відповідей при оцінці здатності побудови концептуальної моделі образу польоту курсантами-пілотами експериментальної групи (загальна кількість – 6 ситуаційних завдань) після проведення формуючого педагогічного експерименту склав 6,24, що на 3,14 вище, ніж цей же показник у курсантів-пілотів контрольної групи. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: 1. Е.В. Кмита, Л.М. Зеленская. Подход к определению влияния степени сходства переданного сообщения и его повтора на его понимание человеком-оператором // Наукові праці академії: Випуск V. Частина I / Під ред. Р.М. Макарова. – Кіровоград: Видавництво ДЛАУ, 2000. – С. 71-76. 2. Е.В. Кмита, Л.М. Зеленская. Надежность экипажа воздушного судна, связанная с ведением радиообмена на английском языке в условиях дефицита времени как педагогическая проблема // Наукові праці академії: Випуск VII. Частина II / Під ред. Р.М. Макарова. – Кіровоград: Видавництво ДЛАУ, 2003. – С. 21-28. 3. Л.М. Зеленская. Содержание методики обучения курсантов-пилотов курсу «Безопасность полетов» в летных учебных заведениях» // Наукові праці академії: Випуск VIII, / Під ред. Р.М. Макарова. – Кіровоград: Видавництво ДЛАУ, 2004. – С. 3-12. 4. Л.М. Зеленская. Безопасность полетов в авиации по человеческому фактору // Наукові праці академії: Випуск IX / Під ред. Р.М. Макарова. – Кіровоград: Видавництво ДЛАУ, 2004. – С. 18-29. 5. Л.М. Зеленская. Экспериментальная оценка методики обучения курсантов-пилотов курсу «Безопасность полетов» в летных учебных заведениях» // Наукові праці академії: Випуск X / Під ред. Р.М. Макарова. – Кіровоград: Видавництво ДЛАУ, 2006. – С. 6-16. Інші видання 6. Л.М. Зеленская. Исторические вехи подготовки летных кадров // II регіональна науково-практична конф. «Професійний портрет викладача ХХ1 століття: проблеми, перспективи». – Кіровоград: Кіровоградська філія Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», 2003. – С. 77-84. | 