За результатами дисертаційного дослідження зроблені такі висновки: 1. Зростаючий інтерес педагогічної громадськості до традицій декоративно-ужиткового мистецтва є свідченням національного відродження українського народу. Аналіз літературних джерел засвідчив, що декоративний розпис має тривалий і складний генезис у вітчизняній педагогічній думці і практиці, поєднує в собі матеріальні і духовні надбання етносу, є елементом матеріально-художньої культури. Формування гармонійно розвиненої особистості з високим національним і культурним потенціалом, розвиненим почуттям прекрасного, готової до творчості у різних видах професійної діяльності, здатної керуватись естетичними принципами у житті та побуті є основою мети навчання учнів декоративного розпису на заняттях з образотворчого мистецтва та художньої праці в основній школі. Аналізуючи психолого-педагогічну та методичну літературу, можемо зазначити, що проблема навчання учнів основної школи образотворчому мистецтва розглядалась багатьма науковцями в різних аспектах, однак результати та висновки, які подані в цих роботах, не повністю відповідають вимогам сьогодення, тому потребують перегляду та нового підходу. 2. На підставі теоретико-методологічного дослідження історико-мистецтвознавчих і психолого-педагогічних джерел виявлено що: - генезис та етапи розвитку основних видів декоративного розпису: настінного, писанкарства, петриківського сприяли виокремленню розпису тканин як особливого різновиду декоративно-ужиткового мистецтва; - сучасний розпис тканин нараховує такі методи їх оздоблення, як гарячий батик (класичний), холодний батик, вільний розпис, розпис з солями та загусниками, «плангі», різноманітні комбіновані техніки тощо; - у творах декоративно-ужиткового мистецтва закладений великий художньо-творчий потенціал, нехтування яким, як свідчить досвід попередніх десятиліть, руйнує народну культуру, збіднює духовність суспільства й окремої особистості; - у процесі занять з художньої праці та образотворчого мистецтва вирішується ряд важливих навчально-виховних завдань: ознайомлення учнів з народним декоративним розписом; розкриття цілісності і своєрідності національної культури; формування вміння спостерігати за навколишнім середовищем, тобто порівнювати, виявляти подібності і відмінності предметів та явищ; розвиток предметно-понятійно-образного мислення, різних видів пам’яті (зорової, логічно-понятійної та ін.), уяви, фантазії; формування навичок побудови декоративної композиції; виховання естетичної культури і художнього смаку. 3. За результатами дослідження розроблено та експериментально перевірено програму «Декоративний розпис» для учнів основної школи. В її основу покладено залучення учнів середньої школи до українського народного розпису через систему різних типів уроків з образотворчого мистецтва та художньої праці. Зміст програми сприяє підвищенню творчої активності, інтересу, самостійності та ініціативі учнів під час виконання декоративного розпису. 4. Визначено і результатами експериментальної роботи доведено, що навчання учнів основної школи засобами декоративного розпису буде ефективним за умови дотримання таких педагогічних умов: - інтеграція образотворчого мистецтва і художньої праці; - добір творів декоративно-прикладного розпису, доступних для сприйняття та відтворення учнями середнього шкільного віку; - оволодіння учнями традиційними та сучасними прийомами створення декоративного розпису; - організація процесу самостійного виготовлення виробів учнями середнього шкільного віку; - доступність та педагогічна доцільність пропонованих завдань; - створення на уроках позитивно-емоційної творчої атмосфери зацікавленості та захопленості. 5. Результати проведеного експерименту підтвердили, що запропонована методика навчання учнів декоративного розпису на заняттях з образотворчого мистецтва та художньої праці в основній школі буде ефективною, якщо дотримуватись таких підходів: - на заняттях, які ознайомлюють з видами декоративного розпису, робити акцент на виборі особистісно-значущих для учнів технік; - при сприйнятті та оцінці декоративного розпису спрямовувати учнів на оцінку та вираження у довільній формі власного ставлення до художньо-естетичної цінності розпису; - у процесі навчання основних традиційних прийомів виготовлення розпису використовувати різні природні матеріали та сучасні способи їх оздоблення; - до навчання традиційних прийомів декоративного розпису залучати народних майстрів та ознайомлювати учнів з їх творчістю; - пропонувати дітям виконання творчої роботи у тій техніці яка їм імпонує; - застосовувати інтегровані заняття з декоративного розпису разом з іншими видами мистецтв (театр, музика, кіно). 6. Зважаючи на те, що нові інформаційні технології з урахуванням системи психолого-дидактичних, методичних умов і закономірностей розкривають широкі можливості активізації і розвитку розумової діяльності. Навчання учнів декоративного розпису набуває нового змісту, якщо традиційні методи різних технік художнього розпису доповнюватимуться сучасними комп’ютерними технологіями, як то: комп’ютерна графіка, використання методу художньо-педагогічної драматургії за допомогою комп’ютера, демонстрація наочних зображень за допомогою монітора. 7. В цілому результати дослідно-експериментальної роботи дають підстави стверджувати, що висунуту в процесі дослідження гіпотезу підтверджено, а його мету досягнуто. Проведене дослідження не вичерпує повною мірою проблеми. Численні аспекти даного питання потребують свого подальшого дослідження та вирішення. Серед них: з'ясування можливостей формування творчої активності особистості засобами інших видів професійного та народного образотворчого мистецтва відповідно до різних вікових груп школярів; розвиток творчих здібностей особистості у процесі опанування декоративним розписом; навчання учнів середнього шкільного віку декоративного розпису країн світу; підготовка майбутніх вчителів до педагогічного керівництва художньо-творчою діяльністю учнів середніх класів з використанням декоративного розпису та інших різновидів народного та професійного декоративно-ужиткового мистецтва. | 