Анотація до роботи:

Олішевська Ю.А. Методика геоекологічного районування території України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

Викладено теоретичні аспекти геоекологічного районування і методичні підходи до його проведення, запропоновано показники геоекологічної оцінки території та алгоритм проведення геоекологічного районування території України і критерії виділення операційних одиниць геоекологічного районування. Проведено оцінку і аналіз природного потенціалу, потенціалу стійкості, техногенного навантаження та геоекологічного потенціалу регіональних ландшафтних структур України та створено схему геоекологічного районування території України. Визначено та проаналізовано головні геоекологічні проблеми в межах окремих геоекологічних регіонів та районів України, запропоновано першочергові заходи щодо раціонального використання території в окремих районах країни.

1. Геоекологічні дослідження території базуються на таких положеннях: об’єктом дослідження є геоекосистеми, які включають природно-екологічну та соціально-економічну складові і досліджуються з метою визначення їх сучасного стану та геоекологічного потенціалу, прогнозу їх змін у майбутньому і оптимізації взаємодії між суспільством та іншими компонентами геоекосистем. Геоекологічне районування розглядається як оптимальний метод пізнання закономірностей та проблем територіальної взаємодії суспільства і природи.

2. Методика геоекологічного районування передбачає пізнання природних та антропогенних факторів розвитку геосистем, аналіз і оцінку часткових показників ГП: природного потенціалу, потенціалу стійкості, техногенного навантаження та створення оціночних картографічних моделей; визначення ГП – індикатора геоекологічних умов проживання населення та здатності геосистем виконувати середовище- та ресурсновідновлювальні функції; розробку рекомендацій з удосконалення територіальної організації природокористування та поліпшення геоекологічного стану навколишнього середовища.

3. Аналіз геоекологічних регіонів та районів України свідчить про взаємозалежність величини ГП та рівня ТН. На території України переважають геосистеми з ГП нижче середнього та середнього рівнів, які займають відповідно 29,8 % та 18,3% території країни. Геоекологічні проблеми здебільшого зумовлені значним господарським використанням земельних ресурсів, високою концентрацією промислового та сільськогосподарського виробництва. Однією з головних проблем є високе радіаційне забруднення цезієм-137, яке спостерігається на 12,5% території України та значне хімічне забруднення, у компонентній структурі якого переважає забруднення ґрунтів та атмосферного повітря. Ситуація загострюється у районах масштабних видобутків паливних і металевих корисних копалин, а також сировини для хімічної промисловості, в яких спостерігається забруднення всіх компонентів природного середовища.

4. Порівняльний аналіз рівнів ГП, соціально-економічного та господарсько-містобудівного освоєння в межах окремих геоекологічних районів України показав велику різноманітність типів їх поєднання з переважанням районів, у яких спостерігається нижче середнього та середній рівень ГП та середній і високий рівень соціально-економічного та господарсько-містобудівного освоєння, що свідчить про необхідність розробки та впровадження заходів щодо раціональної організації природокористування й регламентації господарсько-містобудівного освоєння території.

5. Збалансований соціально-економічний та екологічний розвиток країни передбачає раціональне використання природних ресурсів, а також збереження та відновлення властивостей навколишнього середовища, що досягається в результаті врахування загальних природоохоронних й геоекологічних принципів проектування природно-технічних систем та впровадження стратегічних завдань щодо раціонального використання території в межах окремих геоекологічних районів України. Головні з них: зменшення ступеня ТН за рахунок скорочення площ орних земель та земель під промисловими об’єктами; регламентація та посилений контроль за містобудівним і промисловим будівництвом; впровадження маловідходних технологій виробництва та комплексного використання природних ресурсів; поетапне досягнення збалансованого співвідношення земельних угідь у зональних системах землекористування та застосування біологічних методів боротьби зі шкідниками у сільському господарстві; збільшення площ територій та об’єктів ПЗФ; формування національної екологічної мережі.

Публікації автора:

1. Олішевська Ю.А. Теоретичні та методичні аспекти прикладної ландшафтної екології (зарубіжний досвід) // Фізична географія та геоморфологія. – 2001. – Вип. 40. – С. 113-121.

2. Олішевська Ю.А. Сучасний стан проблеми геоекологічного районування території //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія Географія. 2002. – №2. – С. 186-188.

3. Олішевська Ю.А. Критерії виділення таксономічних одиниць геоекологічного районування // Фізична географія та геоморфологія. – 2003. – Вип. 45. – С. 70-81.

4. Олішевська Ю.А. Методика геоекологічного районування території України // Вісник Київського національного університету. Серія Географія. – 2004. – Вип. 50. – С. 10-12.

5. Олішевська Ю.А. Геоекологічне районування України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Географія. – 2004. – №2. – Ч.2. – С. 78-84.

6. Олішевська Ю.А. Теоретична модель об’єкта геоекологічних досліджень // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. – 2004. – Вип.4. – С. 300-301.

7. Олішевська Ю.А. Суть та форми прояву геоекологічних уявлень // Регіональні екологічні проблеми: Зб. наук. праць. – К.: ВГЛ ”Обрії”, 2002. – С. 208-210.

8. Олішевська Ю.А. Методичні підходи та принципи геоекологічного районування. // Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. праць. – К.: ДНВП „Картографія”, 2003. – С. 153-158.

9. Олішевська Ю.А. Геоекологічна оцінка території // Географічна освіта і наука в Україні: Зб. тез доповідей наукової конференції, присвяченої 70-річчю географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. – К.: ВГЛ „Обрії”, 2003. – С. 171-172.

10. Олішевська Ю.А. Геоекологічний підхід до дослідження природи України // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наукових праць. В 4-х. Т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т.2. – С. 32-35.