Анотація до роботи:

^{Большакова О.С. Методи удосконалювання системи регулювання скиду промислових стічних вод. -Рукопис.}

^{Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.01 – техногенна безпека держави. - Український науково-дослідний інститут екологічних проблем, Харків, 2002.}

^{Дисертаційна робота Большакової О.С. присвячена вирішенню актуального питання мінімізації негативного впливу стічних вод промислових підприємств на довкілля і експлуатацію міської каналізаційної мережі, роботу очисних споруд, якість осадів, що утворюються, і забруднення водних об’єктів. Розроблено алгоритм і реалізована програма на ПЕОМ для розрахунку індивідуальних (для кожного підприємства) показників скиду промислових стічних вод у міську каналізаційну мережу. На підставі виконаних досліджень розроблено алгоритм для розрахунку усереднювачів промислових стічних вод по об’єму і складу, запропоновані нові технічні рішення по скороченню кількості стічних вод, що скидаються у міську каналізаційну мережу від промислових підприємств машинобудівної галузі. Вказано, що впровадження індивідуальних показників скидання стічних вод промислових підприємств поліпшує умови експлуатації каналізаційної мережі, підвищує ефективність роботи очисних споруд для очищення стічних вод, знижує забрудненість водних об’єктів.} Для можливості утилізації осаду міських очисних споруд, вимоги до складу стічних вод промислових підприємств, що надходять у міську каналізацію, залежать не тільки від встановленнях нормативів гранично допустимих скидань для очищених стічних вод, що надходять у водні об’єкти, але і від складу осадів міських очисних споруд.

1. Техногенна безпека держави в значній мірі залежить від успішного вирішення питань зниження негативного впливу промислових стічних вод, що надходять у міську каналізацію разом з господарсько-побутовими стічними водами, на екологічний стан водних об’єктів Одним з основних шляхів зменшення такого впливу є встановлення екологічно обгрунтованих обмежень на скидання забруднюючих речовин від промислових підприємств у міську каналізаційну мережу.

^{2. Розроблено і обґрунтовано критеріальний комплекс приймання промислових стічних вод у міську каналізацію, який забезпечує:}

^{- сталу роботу міської каналізаційної мережі;}

^{- стабільну роботу міських очисних споруд;}

^{- якість осаду міських стічних вод, яка дозволяє використовувати його як добрива;}

^{- досягнення нормативних вимог до води у водних об’єктах при скиданні в них суміші очищених побутових і промислових стічних вод, що дозволяє поліпшити екологічне оточення в Україні.}

^{3.Розроблена методика розрахунку допустимих концентрацій забруднень промислових стічних вод, що надходять у міську каналізаційну мережу, з використанням демпфіруючої здатності системи міської каналізації.}

^{4.Розроблені алгоритм і програму розрахунку обмежень для регулювання скидів стічних вод промислових підприємств у міську каналізаційну мережу.}

^{5.Розроблена математична модель і метод розрахунку усереднювача стічних вод за об’ємом і концентрацією забруднень.}

^{6.Встановлено, що втілення індивідуальних вимог щодо складу стічних вод промислових підприємств, що надходять у міську каналізацію, дозволяють при менших затратах забезпечити якість очищення стічних вод і не порушує екологічного стану водних об’єктів.}

^{7.В результаті багаторічних досліджень, використовуючи сучасний математичний апарат, створено банк даних стосовно кількості і складу стічних вод промислових підприємств, що надходять у міську каналізацію.}

^{8.Показано, що вимоги до складу стічних вод промислових підприємств, що надходять у міську каналізацію, залежать не тільки від встановлених нормативів гранично допустимих скидань для очищених стічних вод, що надходять у водні об’єкти, але і від можливості утилізації осадів міських очисних споруд.}

^{9.Показано, що індивідуальні вимоги до складу стічних вод промислових підприємств, які надходять у міську каналізацію, дозволяють найбільш повно} використовувати потужності і технологічні можливості міських очисних споруд.

^{10.Програма розрахунку індивідуальних вимог щодо складу стічних вод промислових підприємств, що надходять у міську каналізацію, і методи розрахунку усереднювачів можуть бути використані для усіх міст України і вже знайшли застосування в м.м. Харкові, Луцьку, Вінниці, Полтаві.}

^{11.Індивідуальні вимоги до складу стічних вод промислових підприємств, що надходять до міської каналізаційної мережі, впроваджені у практику ДКП “Харківкомуночиствод” з 1997р., а також використовуються інститутом “УкркомунНДІпрогрес”. Усереднювачі стічних вод впроваджені на Харківському жировому комбінаті і Локомотивному депо “Основа” Південної залізниці. Ці вимоги дозволяють отримати значну економію державних коштів. Впровадження їх тільки на 18 промислових підприємствах м.Харкова забезпечує економію інвестицій у сумі 36,27 млн. грн.}

Публікації автора:

^{1. Большакова Е.С. Новая методика расчета ДВП сточных вод промышленных предприятий //Коммунальное хозяйство городов: Науч. тех сб. – К. - 2000. - Вып. 23. - С. 99 - 101.}

^{2. Большакова Е.С. Организация системы контроля за сбросом сточных вод промышленных предприятий и организациями в систему водоотведения г. Харькова // Коммунальное хозяйство городов.: Науч. тех. сб. – К. - 2000. - Вып. 25. - С. 153 - 156.}

3. Большакова Е.С. Очистка и использование сточных вод машиностроительных предприятий // Науковий вісник будівництва – Харькiв: ХДТУБА, ХОТВ АБУ. – 2000. – Вып. 11. – С. 207 - 210.

^{4. Большакова Е.С. Особенности экономического влияния на регулирование качественного состава сточных вод, поступающих в систему водоотведения г.Харькова // Коммунальное хозяйство городов.: Науч. тех. сб. – К. - 2000. Вып. 26, - С. 177 - 178.}

^{5. Большакова Е.С. Взаимосвязь качества сточных вод предпрятий и состава осадков городских очистных сооружений // Применение полимеров для очистки сточных вод // Науковий вісник будівництва – Харкiв: ХДТУБА, ХОТВ АБУ. – 2001. – Вып. 12.- С. 37-41.}

^{6. Ситницкая Э.А., Большакова Е.С. Оценка влияния тяжелых металлов на качество осадков канализационных очистных сооружений г. Харькова // Коммунальное хозяйство городов.: Науч. тех. сб. – К. - 2000. Вып. 29. - С. 69 - 70.}

7. Коринько И.В., Пиллиграмм С.С., Большакова Е.С., Горох Н.П., КостенкоВ.Ф. Переработка сточных вод и отходов гальванических производств промышленных предприятий регионов. // Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов.: Тр. науч. – техн. конф. Харьков. - 1999. - С. 29-30.

^{8. Ситницкая Э.А., Большакова Е.С., Прокопов А.В., Фенченко В.Н. О критериях достоверности при использовании геоинформационных систем в экологическом мониторинге // Экология, технология, экономика водопровода и канализации: Сб. докл. Междунар. конгр. “ЭТЭВК’1999" - Ялта.- 1999. - С.252-253.}

^{9. Ютина А.С., Ситницкая Э.А., Большакова Е.С. О необходимости ограничения содержания тяжелых металлов в осадках сточных вод, используемых в качестве удобрений // Экология, технология, экономика водопровода и канализации: Сб. докл. Междунар. конгр. “ЭТЭВК’1999" - Ялта.- 1999. - С.113-115.}

10. Абрамович И.А., Ситницкая Э.А., Прокопов А.В., Большакова Е.С. Математическая модель резервуара-усреднителя // ^{Экология, технология, экономика, водоснабжение, канализация: Сб. докл. Междунар. конгр. “ЭТЭВК – 2001” - Харьков. - 2001. - С. 204-208.}