1. Обґрунтована і здійснена в практичній селекційно-племінній роботі наукова концепція генезису миргородської породи свиней в умовах ринкової економіки у тваринництві. Концепція забезпечила раціональне поєднання збереження основного генофонду породи з виведенням на її основі нових, більш високопродуктивних популяцій та динамічного розширення мережі базових племінних господарств. 2. Встановлено, що ротаційна система обміну між стадами селекційним матеріалом була ефективною на початкових етапах створення та розвитку породи, але за умови різкого скорочення чисельності поголів’я частий обмін тваринами привів до накопичення у родоводах значної кількості спільних предків. Розведення миргородської породи на даному етапі передбачає перехід до „закритої” системи з закріпленням за провідними стадами дочірніх господарств, що працюють за єдиною селекційною програмою. 3. Вивчення генетичної структури породи за поліморфними білками крові дозволило скласти уявлення про специфічні особливості малочисельної популяції, встановити, що найбільшого відхилення мікропопуляційна структура набула за системами А, Н, К, F, L (лінія Грозного), К, L, Д (Ловчика), F, L, Д (Коханого), К, Н, Д, Е (Дніпра), Н, К, Е (Швидкого), А, К, G, Е, Д (Шустрого), А, Н, Е, В, L (Оригінального), Н, F, Д, Е (Вільного), L, Е (Веселого), Е (Камиша). Генетична дистанція між лініями в породі знаходиться в межах 0,09 -0,291. Рівень фактичної гетерозиготності ліній кнурів в породі (18,3-40,0%) значно перевищує очікуваний, окрім лінії Оригінального. 4. Родини свиноматок миргородської породи, подібно до ліній кнурів, мають специфічні особливості за імуногенетичними маркерами. Генетична дистанція між родинами свиноматок перебуває в межах 0,057-0,300, зосередивши переважну більшість тварин в групі подібних, при цьому фактична гетерозиготність родин свиноматок (19,3-34,2%) переважає очікувану. Одночасно дрейф генів, мутації та міграції привели до втрати у свиноматок деяких алелів і довели локус до мономорфного стану: системи F,G, H, K, M у родинах Верби, Сойки, Діброви, Гордої, Цесарки та ін. 5. Дослідження розвитку і продуктивності свиней миргородської породи засвідчили значну мінливість за живою масою кнурів (0,5-28,72%) і свиноматок (2,65-19,4%) при майже вирівняній довжині тулубу. Фенотипова мінливість багатоплідності ліній кнурів має менші межі порівняно з родинами свиноматок, у яких дана ознака змінюється від 2,32 до 26,8%, створюючи умови для якісного вдосконалення. 6. Визначення закономірностей формування багатоплідності в породі, при значній мінливості показника в родинах та племінних господарствах, виявило, що 91,6% свиноматок зосереджені у межах ± 3, тобто мають багатоплідність 8,6-11 гол., при цьому бажана продуктивність, що входить у діапазон +3 об’єднує 49,1% особин популяції. 7. Діапазон варіації коефіцієнту кореляції живої маси першоопоросок з багатоплідністю -0,596+0,999 свідчить про неможливість добору тварин для ремонту власного стада від першоопоросок. Вибір основних селекційних ознак, призначених для прямого добору у межах однієї групи з метою підвищення ефективності селекції можливо тільки для 50% родин. У особин решти родин ознаки не поєднуються. 8. Вплив генотипу на багатоплідність коливається в межах 82-0,1%, причому висока ступінь сили впливу генотипу (0,823) належить групі свиноматок з найнижчою багатоплідністю (6-9 гол.). Роль генотипу при прояві багатоплідності 10-12 гол. мінімальна – 0,1%, в той же час вступають в дію невраховані фактори середовища, відсоток яких – 99,9. Висока, але не вірогідна, сила впливу генотипу на одержання у дочок високої багатоплідності – 13-17 гол. Коефіцієнт повторюваності у наших дослідженнях здебільшого не узгоджується з теоретичним матеріалом за рахунок прояву міжалельної взаємодії генів та значної сили впливу неврахованих факторів. 9. Встановлено, що серед 13 ліній кнурів 7-ми селекційних стад найбільш подібні тварини у племзаводах ім. Декабристів та ім. Шевченка, а також племгоспі “Шарівка,” де подібність кнурів вихідним генотипом предків складає, відповідно, 70,0; 66,1 і 55,4%. 10. Відмічена зміна показників відтворювальної здатності при поєднанні неспорідненої та подібної батьківської основи з помітним їх збільшенням, крім багатоплідності, в групі тварин, споріднених між собою з коефіцієнтом подібності 0,78%. 11. Використання маток різного ступеню інбредності при підборі аутбредних кнурів (ботомкрос) підвищує відтворювальну здатність, особливо у свиноматок, інбредність яких – 0,78%. 12. "Прилиття крові" великої чорної породи свиней на першому етапі досліджень поліпшило всі показники відтворювальної здатності, росту і розвитку та відгодівельних ознак, проте привело до збільшення товщини шпику у тварин першого покоління на 4 мм (Р>0,99) та зменшення довжини півтуші на 2,2 см. Не встановлено суттєвої різниці за фізико-хімічними показниками м’яса піддослідних тварин. Одночасно сало помісного молодняку мало вищий вміст загальної вологи – на 1,66% при меншій – на 2% його жирності, що вплинуло на температуру плавлення. 13. Реципрокні варіанти підбору батьківських пар при схрещуванні М (М+Вч) і (М+Вч) М в порівняні з чистопородними особинами показали перевагу тварин, де в якості материнської форми використані напівкровні свиноматки. Свиноматки І генерації від ввідного схрещування з великою чорною породою при зворотному схрещуванні за багатоплідністю на 6,1% перевищували чистопородних маток. При порівнянні з чистопородними аналогами перевага за скоростиглістю склала 6 днів (+2,6%), а за середньодобовим приростом – 50 г (8,3%) (Р>0,999). 14. Розведення помісних тварин „в собі” при формуванні нової лінії та родини дозволило підвищити багатоплідність на 0,4 гол., масу гнізда поросят на 13 кг. Тварини ІІІ генерації мали перевагу над чистопородними аналогами за відгодівельними якостями, при неістотних відмінностях за м’ясними. Встановлені позитивні зміни при розведенні тварин „в собі” за віком досягнення живої маси 100 кг – 14 днів (5,9%) (Р>0,95), а також середньодобовим приростом – 34 г (5,9%). 15. Встановлено достовірні відмінності (Р>0,95) за вмістом ліпідів з перевагою інтенсивності протікання мобілізаційних процесів помісей ІІІ генерації від ввідного схрещування з великою чорною породою у порівнянні з чистопородними тваринами. 16. Вплив свиней великої білої породи англійської селекції при реципрокних варіантах схрещування з миргородською породою проявився у зниженні багатоплідності на 18,6-23,5% (Р>0,99), кількості поросят в 2 міс. - 29-23,9% (Р>0,99) та маси гнізда поросят – 49,4-50,7% (Р>0,999). 17. Використання свиней миргородської породи при схрещуванні з білоруською чорно-рябою підвищило у помісного молодняку у 6-місячному віці живу масу на 5,2 кг (7,25%) та довжину тулубу на 2,6 см (2,39%). Помісі І генерації за інтенсивністю росту протягом періоду відгодівлі переважали чистопородних тварин на 55 г (Р>0,999), за віком досягнення живої маси 100 кг на 22 дні (Р>0,999), витратах корму на 1 кг приросту – на 0,85 корм. од. (Р>0,999). Чистопородні свині миргородської породи мали більше відкладання жиру на холці і крижах, відповідно, на 0,54 см (17,8%) та 0,15 см (5,14%) при меншій на 2 см (3,3%) довжині півтуші. 18. Тварини І генерації від схрещування миргородської породи з білоруською чорно-рябою у м’язовій тканині містили на 1,4% менше вологи і 0,9% золи, проте переважали чистопородних аналогів за вмістом протеїну на 1,11% та 0,45% жиру. Співвідношення альбуміни : глобуліни між різними генотипами мало межі 0,87-0,81, вміст загальних ліпідів у сироватці крові чистопородних свиней миргородської породи був вищим порівняно з показником помісного молодняку на 26,64 мг/% (5,28%) (Р>0,999), а вміст холестерину на - 7,01 мг/% (Р>0,99). 19. Аналіз рівня годівлі свиней в різних господарствах засвідчив невідповідність поживності раціонів потребам організму, що відображається на потенційній продуктивності тварин породи, зниженні попиту і в кінцевому результаті приводить до скорочення чисельності популяції. Вплив генотипу на прояв спадковості за такого рівня годівлі за результатами дисперсійного аналізу незначний – 0,02- 14,2 %. Контрольна відгодівля нащадків кнурів 3-х ліній в умовах господарства з використанням повноцінного комбікорму дозволила одержати вік досягнення живої маси 100 кг на рівні 199-201 днів, середньодобовий приріст 642-684 г, витрати корму на 1 кг приросту - 4,0-4,4 кормових одиниць. 20. Програмою раціонального використання, відтворення та збереження миргородської породи свиней основними методами розведення визнано чистопородне та, у виключних випадках, ввідне схрещування, а формами збереження - генофондові стада (3 на породу) та банк сперми; параметри чисельності популяції – 1000 свиноматок, 6-8 ліній з 2-3 гілками у кожній та 8-10 родин, а також не менше 10 спермодоз від кожної лінії для зберігання з метою відтворення ліній і родин у наступних поколіннях. |
