У дисертаційній роботі вирішено актуальну наукову задачу розробки методів робастного децентралізованого керування для багатозв’язних квазістаціонарних об’єктів в умовах виникнення параметричних та структурних збурень. У процесі досліджень були отримані результати, що дозволили запропонувати деякі процедури синтезу робастних цифрових регуляторів низького порядку та редукованих моделей, що в цих регуляторах використовуються. Аналіз отриманих результатів дає підставу зробити такі висновки: 1. Обґрунтовано доцільність використання робастних регуляторів низького порядку для децентралізованого керування квазістаціонарними об’єктами. При цьому виникає низка задач робастного керування та ідентифікації в часовій області. 2. Вдосконалено процедуру зниження порядку ARMAX-моделі в робастних системах керування при необхідності огрублення залежності між вхідними та вихідними параметрами об’єкта. Метод вибору раціональної структури моделі базується на байєсовському підході та LD-факторізації. 3. Модифіковано метод робастного оцінювання параметрів редукованої моделі квазістаціонарних об’єктів керування. Суть модифікації полягає у введенні до стандартної процедури сигналів нормування вектора-регресора та проекції вектора параметрів на поверхню гіперсфери. Результати моделювання підтверджують, що запропонований метод підвищує робастність оцінювання в умовах наявності обмежених шумів та немодельованої динаміки. 4. Дістали подальшого розвитку методи робастного керування об’єктом із заданим розміщенням полюсів та синтезу робастної системи цифрового керування з еталонною моделлю, що є працездатними при виникненні параметричних збурень. 5. Вдосконалено метод синтезу лінійно-квадратичного регулятора низького порядку з використанням неповних оцінок стану системи керування. Запропонований метод характеризується робастністю регулятора по відношенню до часткових втрат інформації під час оцінювання станів. 6. Вперше запропоновано методи -робастного децентралізованого керування, що гарантують асимптотичну стійкість та субоптимальність багатозв’язних динамічних систем. Розглянуто та досліджено варіанти цих методів для явного та неявного завдання взаємодій між підсистемами. 7. Здійснено експериментальне дослідження запропонованих методів та вирішено деякі задачі їх практичного застосування. Результати моделювання методів -робастного керування підтверджують їх переваги в порівнянні з відомим методом координації локальних підсистем. Отримані експериментальні результати свідчать про ефективність використання запропонованих робастних методів для керування багатозв’язними квазістаціонарними об’єктами та підтверджують їх робастність по відношенню до певних типів збурень та огрублення моделей. Результати дисертаційної роботи впроваджено для моделювання системи цифрового керування генераторами у корпорації „Гідроелекс” (м. Харків), а також у навчальний процес у Харківському національному університеті радіоелектроніки. Сукупність практичних та теоретичних результатів дисертації може бути використана при розробці систем цифрового керування багатозв’язними об’єктами енергетики, хімічної технології і т.і. |