Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Організація управління, планування і регулювання економікою


Богомазова Віра Миколаївна. Методи прогнозування показників зовнішньоекономічної діяльності: дисертація канд. екон. наук: 08.02.03 / Науково-дослідний економічний ін-т Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Богомазова В.М. Методи прогнозування показників зовнішньоекономічної діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.02.03 – “Організація управління, планування і регулювання економікою”. Київ: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, 2003.

Робота присвячена розробці і обґрунтуванню методики короткострокового прогнозування показників зовнішньоекономічної діяльності, а саме експорту та імпорту товарів і послуг за їх товарною та географічною структурою на основі використання економіко-математичних методів. Здійснено аналіз існуючих факторів впливу на розвиток зовнішньої торгівлі та досліджено взаємоузгодженість прогнозних значень експорту та імпорту з основним показником економіки – валовим внутрішнім продуктом. Запропоновані економіко-математичні моделі, які призначені для складання короткострокового прогнозу експортно-імпортних операцій з країнами-торговельними партнерами України, а також структури експорту та імпорту товарів і послуг. Визначені основні етапи складання короткострокового прогнозу за якими проведені розрахунки щоквартального прогнозу на 2004 рік окремих статей експорту та імпорту товарів з країнами світу, структури експорту та імпорту товарів і послуг, частки чистого експорту у складі ВВП використаного, оцінено ризики прогнозу.

У дисертації узагальнено науково-методичні основи прогнозування експорту та імпорту; розроблено нові методичні підходи до короткострокового прогнозування експорту та імпорту за їх товарно-географічною структурою; опрацьовано методи взаємоузгодження показників експорту та імпорту з макроекономічними агрегатами СНР; здійснена апробація запропонованої методики в рамках розробленого прогнозу експорту та імпорту за товарною і географічною структурою та чистого експорту у складі ВВП за категоріями використання.

1. Дослідження методологічних основ формування показників зовнішньоекономічної діяльності показало, що в складі платіжного балансу найбільш вагомими і динамічними у короткостроковому періоді є експорт та імпорту товарів і послуг. Вони врівноважують виробництво і використання створеної вартості, формують показники її кінцевого використання та рахунки зовнішнього сектору СНР.

2. Проведений в дисертаційній роботі аналіз стану експортно-імпортних операцій з товарами і послугами показав, що економіка України через надзвичайну відкритість (експорт складає 55% від ВВП, а 40% імпорту припадає на енергоносії) залишається дуже залежною від зміни зовнішньоекономічної кон’юнктури, структура експорту товарів відзначається сировинною спрямованістю та недостатньою географічною диверсифікованістю, а структура імпорту товарів – монозалежністю від енергоносіїв та практичною відсутністю альтернативних джерел їх надходження. Вирішення цих проблем можна досягти завдяки реалізації комплексу заходів, пов’язаних з удосконаленням товарно-географічної структури експорту та імпорту, опрацювання яких пов’язано з необхідністю передбачення їх змін у перспективі, що вимагає удосконалення методів прогнозування показників зовнішньоекономічної діяльності. Разом з тим, дослідження показує, що в існуючих прогнозних розробках показників експорту та імпорту відсутні товарна та географічна структури, що звужує сферу їх застосування для обґрунтування управлінських рішень.

3. Узагальнення існуючих методів та моделей прогнозування експорту та імпорту товарів і послуг дозволило зробити висновок, що більшість з них придатні для визначення загальних обсягів зовнішньої торгівлі без деталізації її товарної і географічної структури. З наявного арсеналу методів доцільно використати методи багатофакторної регресії з відповідними удосконаленнями незалежних змінних та методи врахування попиту і пропозиції при визначенні прогнозних значень експорту товарів.

4. В дисертаційній роботі для короткострокового прогнозування експорту та імпорту пропонується матричний метод, що базується на врахуванні попиту окремих країн - головних торговельних партнерів на товари з високим ступенем обробки та пропозиції стосовно сировинних товарів, а також показника імпорту, виходячи з внутрішнього попиту на товари і товарні групи. Розроблений метод дозволяє підвищити обґрунтованість управлінських рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

5. Для визначення товарної структури експорту використана економетрична модель, яка включає номінальний курс гривні до долара США, обсяг прямих іноземних інвестицій у експортні галузі та обсяг виробництва експортних товарів промисловості та сільського господарства. Товарна структура імпорту розраховувалась з врахуванням експорту товарів, номінального обмінного курсу та обсягу виробництва продукції промисловості та сільського господарства. Прогнозування експорту та імпорту послуг за видами необхідно здійснювати на основі методу трендової екстраполяції, оскільки в роботі доведена недоцільність застосування багатофакторного аналізу через неможливість достовірної оцінки чинників впливу на формування цих показників.

6. Географічну структуру експорту товарів доцільно визначати з врахуванням попиту країн-торгівельних партнерів, обсягу прямих іноземних інвестицій в експортні галузі, реального обмінного курсу та співвідношення цін зовнішнього і внутрішнього ринків.

7. З метою забезпечення комплексного підходу до прогнозування експорту та імпорту розроблена логічна схема з виділенням наступних етапів: підготовка та оцінка достовірності інформації, аналізу стану зовнішньоекономічної діяльності у передпрогнозному періоді, визначення зовнішніх і внутрішніх передумов і припущень прогнозу, побудова регресійних рівнянь та визначення їх достовірності, а також здійснення прогнозних розрахунків експорту та імпорту товарів і послуг. В схемі передбачена методична можливість взаємоузгодження отриманих результатів прогнозу з рахунком товарів і послуг СНР і розрахунком ВВП за категоріями використання.

8. Аналіз поточної зовнішньої і внутрішньої кон’юнктури, орієнтирів розвитку світової економіки та окремих країн, опрацювання основних програмних документів Уряду щодо активізації реформування економіки, пріоритетів зовнішньоекономічної політики дозволив визначити передумови формування експорту та імпорту і тенденції зміни їх товарної та географічної структури. Передбачається деяка переорієнтація експорту товарів на країни, що розвиваються, покращення структури експорту за рахунок підвищення частки товарів з високим ступенем переробки.

9. На основі розробленої методики здійснено короткостроковий прогноз експорту та імпорту товарів і послуг на 2004рік. За результатами прогнозних розрахунків експорт зросте на 15% порівняно з 2002р. і на 2% порівняно з 2003р. Уповільнення темпів зростання експорту пов’язано головним чином з переважним зменшенням експорту сировини і матеріалів, поряд із зростанням експорту продукції легкої, харчової промисловості і машинобудування, що вказує на покращення його товарної структури. В географічній структурі експорту при збереженні досить вагомої частки Росії як головного торговельного партнера зросте питома вага Китаю, Туреччини та Єгипту. Імпорт у прогнозному періоді зросте на 13% проти 2002р. і на 2,5% проти 2003р (очікуваного). В товарній структурі імпорту зменшиться частка мінеральних продуктів, що відповідає реалізації політики ресурсозбереження, збільшиться частка машинобудування в рамках угод про технічне переоснащення вітчизняних підприємств. В географічній структурі імпорту машинобудування зростає частка надходжень продукції з розвинутих країн – Німеччини, Італії, Сполучених Штатів Америки. Завдяки таким змінам динаміки та структури експорту та імпорту частка чистого експорту в складі ВВП становитиме 2,1% проти 2,3% у 2003р.

Внутрішніми ризиками невиконання прогнозу у 2004р. можуть бути відсутність позитивних змін в системі оподаткування через неприйняття Податкового Кодексу; стагнація в прямому іноземному інвестуванні через відсутність зрушень в інвестиційному кліматі; високий рівень відсоткових ставок; звужений попит населення та інвестиційної сфери; встановлення митних бар’єрів.

10. Результати прогнозних розрахунків експорту та імпорту товарів і послуг знайшли практичне застосування при побудові прогнозних рахунків іншого світу та товарів і послуг в СНР, визначенні структури ВВП використаного та показників платіжного балансу на 2004рік, здійснених в рамках виконання науково-дослідних робіт НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Публікації автора:

1.Богомазова В.М. Динаміка показників зовнішньоторговельної діяльності у 2000 році // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Наук. ред. І.К. Бондар. – К.: НДЕІ. – Вип. 11.-2001.- С.223-226.

2.Богомазова В.М. Стан та перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України// Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Наук. ред. І.К. Бондар. – К.: НДЕІ. – Вип. 12.-2001.- С.21-24.

3. Богомазова В.М. Розвиток експорту товарів і послуг в Україні// Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Наук. ред. І.К. Бондар. – К.: НДЕІ. – Вип. 13.-2001.- С.167-175.

4. Богомазова В.М. “Розвиток експорту послуг України у контексті інтеграції до Європейського Союзу” // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 38, ч.1.- 2002.- С.110-112.

5. Богомазова В.М., Щербина О.В. Структурні зрушення в зовнішній торгівлі товарами України з країнами СНД // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Наук. ред. І.К. Бондар. – К.: НДЕІ. – Вип. 2 (21).-2003.- С.38-45. Автору належить визначення зовнішньоекономічних чинників впливу на торгівлю з країнами-учасницями СНД, а також оцінка перспективних тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі товарами з цими країнами з урахуванням сучасних досягнень у зовнішньоекономічній політиці з країнами СНД.