У дисертації наведено теоретичне узагальнене і нове вирішення науково-технічної проблеми забезпечення необхідного рівня безпеки польотів при виникненні конфліктних ситуацій в системі кооперативного управління повітряним рухом, необхідність впровадження якої обумовлюється міжнародними планами розвитку аеронавігації. Застосовано комплексний підхід до вирішення поставленої проблеми, що включає розробку методів моніторингу конфліктних ситуацій (виявлення і оцінки ймовірності конфліктів) і методів їх запобігання. Розроблені методи забезпечують високу вірогідність оцінки ризику конфліктних ситуацій (і зіткнення літаків) і запобігання конфліктів з гарантованим рівнем безпеки повітряного руху. У процесі виконання роботи отримані таки основні наукові результати. 1. Розроблено узагальнений стохастичний метод оцінки характеристик потенційних конфліктів керованого повітряного руху, який дозволяє визначити ймовірність конфлікту, інтегральну оцінку ймовірності конфлікту, оцінку середнього часу до настання конфлікту. Метод має такі особливості: відносний рух літаків розглядається як дифузійний багатовимірний процес загального вигляду, характеристики якого визначаються на підставі прийнятих моделей випадкових відхилень літаків від заданих траєкторій; основою методу є рівняння ймовірностей конфлікту в загальному вигляді багатовимірного рівняння в частинних похідних параболічного типу, яке виведено з використанням інфінітезимального оператора для об'єднаного дифузійного процесу відхилень літаків; врахування імовірнісного характеру процесу відхилення від заданих траєкторій і кореляційних зв'язків у часі дозволяє одержати більш адекватну оцінку конфлікту і вирішувати не тільки задачу оцінки ймовірності порушення норми безпечного розділення літаків, але і задачу оцінки ризику зіткнення. 2. Визначено структуру інфінітезимального оператора для багатовимірного дифузійного процесу загального виду, що дає правило для знаходження оператора для конкретних умов задачі. З використанням отриманого результату визначено інфінітезимальні оператори, що відповідають стохастичним процесам відносного руху пар літаків для різних умов керованого польоту. 3. Розроблено математичні моделі, що описують об'єднаний процес відхилення пар літаків від заданої траєкторії для конкретних умов керованого польоту, які приведено до стандартного багатомірного дифузійного процесу. 4. Виконано дослідження з застосування узагальненого стохастичного методу оцінки ймовірності конфлікту для різних умов задачі: довільний відносний рух двох літаків; політ на одному висотному ешелоні на трасах, що перетинаються; врахування стабілізуючого фактора бортової системи керування; врахування використання високоточної навігаційної системи; політ на рівнобіжних трасах; політ на трасах, що перетинаються під прямим кутом. 5. Розроблено методи зниження розмірності рівнянь імовірностей конфлікту, що спрощує їх розв’язання при збереженні адекватності результату. 6. Побудовано різницеві схеми для чисельного розв’язання багатовимірних параболічних рівнянь, що описують імовірність конфлікту для різних варіантів постановки задачі, і отримано числове рішення для ряду варіантів. Результат показує високу чутливість оцінки імовірності конфлікту до вихідних даних і параметрів процесу відносного руху літаків. Це дає підставу вважати за можливе одержання достовірної оцінки не тільки імовірності порушення норми безпечного розділення літаків, але й імовірності зіткнення. 7. Отримано оцінку імовірності конфлікту з використанням методу статистичного моделювання, яка виявилася близькою до результату чисельного рішення параболічного рівняння ймовірності конфлікту, що підтверджує коректність виведення узагальненого стохастичного методу. 8. Удосконалено метод оцінки ймовірності конфлікту, що заснований на прогнозуванні стохастичної невизначеності положення літаків, і отримано новий аналітичний вираз для розрахунку імовірності конфлікту в кінцевому вигляді, що дає можливість отримувати високу точність обчислення. 9. Запропоновано ймовірнісно-імітаційний метод і алгоритм оцінки ймовірності потенційного конфлікту, що дозволяє істотно прискорити процедуру оцінки ймовірності конфлікту шляхом статистичного моделювання. 10. Розроблено метод врахування динамічних властивостей руху літаків і кореляція траєкторії польоту в часі, що дозволяє підвищити адекватність моделі розвитку повітряної обстановки, тим самим поліпшити надійність прийняття рішень при виявленні і попередженні конфліктних ситуацій. 11. Вперше запропоновано новий композиційний метод оцінки імовірності конфлікту, у якому по-новому визначається імовірність конфлікту через композицію ймовірностей їх станів. На відміну від відомих методів області невизначеності положення літаків не об'єднуються. Це усуває суттєве обмеження існуючих методів, що припускають рівномірний і прямолінійний рух літаків, і дозволяє оцінювати ймовірність конфлікту при їх маневруванні. 12. Розроблено композиційний метод оцінки імовірності конфлікту з керуванням невизначеністю прогнозованого положення літаків, що дає можливість контролювати і управляти безпекою при пошуку маневру з метою запобігання конфліктних ситуацій. 13. Запропоновано метод оцінки граничнодопустимих моментів прийняття рішення в системі запобігання конфліктів. Відмінною рисою методу є перетворення прогнозованого довірчого інтервалу за відстанню в довірчий часовий інтервал для оцінки граничних моментів прийняття рішення. 14. Розроблено оптимізаційно-стохастичний метод розв'язання потенційно конфліктних ситуацій з гарантованим рівнем безпеки польотів. У методі об'єднується оптимізаційний і стохастичний підходи, при цьому критерієм оптимальності може бути економічність, комфортність та ін., а мірою оцінки безпеки – ймовірність порушення норми безпечного розділення літаків. 15. Розроблено методи моніторингу траєкторій літаків в системі кооперативного управління повітряним рухом для відстеження планових (розрахункових) траєкторій, що дозволяють зменшити рівень невизначеності прогнозованого положення літаків і підвищити надійність прийняття рішення за рахунок підвищення адекватності відстеження траєкторій керованого польоту і точності траєкторної оцінки. Досягається це використанням інформації бортових систем керування та інформації про наміри учасників повітряного руху, доступної в системі кооперативного УПР. Практична значимість результатів роботи у цілому полягає у тому, що використано комплексний підхід до рішення задачі підтримки необхідного рівня безпеки польотів при впровадженні нової концепції кооперативного керування повітряним рухом. Розроблені методи і алгоритми дають якісно нове рішення задачі моніторингу і розв'язання конфліктних ситуацій, що дозволяє підвищити вірогідність виявлення і оцінки характеристик потенційних конфліктів, а також забезпечити надійність і безпеку прийняття рішень про їх усунення з урахуванням критерію економічності і заданих просторово-часових обмежень. Розроблені методи можуть бути застосовані для управління безпекою польотів не тільки при управлінні повітряним рухом, а і при організації повітряного простору та плануванні повітряного руху. Вони також можуть бути адаптовані до наявної організації повітряного руху, процедурам і умовам функціонування існуючих автоматизованих систем УПР . Очікуваний соціальний ефект від впровадження розроблених методів полягає в підвищенні безпеки на транспорті і ефективності перевезень. |