Анотація до роботи:

Харенко А.М. Методи інтенсифікації відтворної функції у ремонтних і основних свиноматок. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. – Львів, 2007.

Дисертація присвячена проведенню порівняльної оцінки відтворної функції різновікових груп свиноматок та технологій годівлі і утримання маточного поголів’я свиней в умовах господарств України та Німеччини. Апробовано і впроваджено методи (включаючи їх модифікацію) стимуляції охоти і синхронізації овуляції у молодих і дорослих свиноматок фермерських господарств Німеччини (Нижня Саксонія), що включають комплексне застосування гестагенів і гонадотропінів, гестагенів і простагландинів, гестагенів та інших біологічно активних речовин вітчизняного і зарубіжного виробництва.

Доведено, що терапевтична та економічна ефективність застосованих методів стимуляції охоти і синхронізації овуляції у свиноматок з різним їх фізіологічним станом знаходяться у прямій залежності від морфофункціонального стану яєчників та основних метаболічних показників організму свиноматок, а також від повноцінної годівлі і технології утримання самок в умовах свинарських господарств України.

Встановлено, що в умовах спецгоспу з виробництва свинини основними причинами вибракування маточного поголів’я є аліментарна, симптоматична, імунна та вроджена неплідність свиноматок, в той час як в умовах фермерських господарств Німеччини, з високими рівнями технології годівлі і утримання, аліментарна неплідність практичного зведена до мінімуму.

Отримані результати досліджень дозволяють стверджувати, що критеріями застосування модифікованих схем інтенсифікації відтворної функції молодих і дорослих свиноматок в умовах різних свинарських господарств України підтверджені морфофункціональними даними яєчників, біохімічними, ферментативними та гормональними показниками сироватки крові, фізіологічним станом самок та рівень повноцінної годівлі маточного поголів’я, а також технологічними параметрами утримання, при обов’язковому чіткому обліку основних показників відтворення і причин порушень відтворної здатності.

1. Інвестиційні програми європейських країн в аграрний сектор України, в тому числі і в галузь свинарства, передбачають впровадження новітніх технологій, які базуються на сучасних наукових досягненнях у вирішенні проблеми відтворення свиней та інтенсифікації розвитку свинарства і виробництва свинини шляхом забезпечення ритмічного отримання приплоду від кожної свиноматки протягом року та високої рентабельності спеціалізованих господарств.

У дисертаційній роботі представлено перевірені нові і модифіковані нами методи застосування біологічно активних речовин ремонтним свинкам і основним свиноматкам в умовах спецгоспів з виробництва свинини, що використовуються у фермерських господарствах Німеччини та економічно обґрунтовано й апробовано заходи профілактики неплідності свиноматок, які доцільно впроваджувати у свинарські господарства України.

2. Результати аналізу відтворення свиноматок різних вікових груп у спеціалізованих господарствах Сумщини підтвердили високу мінливість динаміки репродуктивного циклу, внаслідок чого отримують щорічно менше двох опоросів (1,6-1,7) та у середньому 10 поросят за опорос.

Заплідненість свиноматок впродож двох тижнів після відлучення поросят не перевищує 70% при тривалості підсисного періоду 40-45 днів. Неплідними після кожного опоросу залишилося понад 20% свиноматок, більшість яких вибувало із основного стада і потребує заміни за рахунок перевірюваних або разових, що не завжди вдається зробити своєчасно.

3. Аргументовано доведено, що основними причинами неплідності свиноматок є розлади циклічної функції яєчників, які викликають анафродизію або неповноцінність статевого циклу та акушерську патологію матки, яка спричинює ембріональну смертність та малоплідність свиноматок, що підтверджують результати вивчення морфологічної структури яєчників і тканин матки після забою неплідних тварин.

4. На підставі результатів порівняльної оцінки показників відтворювальної здатності свиноматок-первісток (разових) різного віку об’єктивно обґрунтовано доцільність першого осіменіння свинок у віці 10-12 міс. при масі тіла 120-130 кг, відповідній довжині тулуба та ритмічному повторенні статевого циклу (19-23 дн.) після настання статевої зрілості.

5. Розлади ендокринної регуляції метаболічних процесів в організмі неплідних свиноматок зумовлені переважно аліментарною гіпотрофією яєчників, що підтверджено вірогідною мінливістю метаболізму протеїнів, глюкози, ліпідів та окремих ферментів у сироватці крові неплідних тварин. Лише після відновлення циклічної функції яєчників у свиноматок з ознаками анафродизії метаболічні процеси організму за показниками сироватки крові поступово відновлювалися.

6. На підставі комплексного вивчення етіопатогенезу неплідності молодих свинок встановлено вірогідні коливання термінів настання статевої зрілості (6-8 міс.). Гальмування статевої циклічності (анафродизія) є наслідком відсутності реакції яєчників на гонадотропні гормони гіпоталамо-гіпофізарної системи, що засвідчує низький рівень естрогенів і прогестерону в крові тварин. Таким свинкам доцільно застосовувати стимулюючі гормональні препарати у низьких дозах.

7. Підбір стимулюючих гормональних та вітамінних препаратів, їх доз та способів застосування проводити на підставі даних загального клінічного обстеження тварин, морфологічного і біохімічного аналізу крові, макроморфологічної оцінки стану яєчників і матки після забою дослідних свинок, а також із врахуванням їх віку, маси тіла, кількості опоросів і плодючості основних свиноматок та повноцінності раціонів годівлі.

8. Застосування гормональних препаратів інтергонану, дінолітика, гонавету, регумату у різних дозах і співвідношенні, окремо та у поєднанні з тетравітом за розробленими схемами для кожної вікової групи свиноматок сприяло нормалізації циклічної функції яєчників у 89-100% молодих свинок з ознаками анафродизії та заплідненості 72-78% після першого осіменіння; заплідненість основних свиноматок впродовж першого місяця після відлучення поросят складала 70-80%.

Публікації автора:

1. Фізіологія та патологія розмноження свиней: Монографія (Навчальний посібник) / О.М.Царенко, М.І.Харенко, С.П.Хомин, В.П.Пономаренко, А.М.Харенко. – Суми, 2004. – Вид. "Козацький Вал". – 430 с. (Здобувачем написані розділ ХХ "Шляхи інтенсифікації та методи корекції розмноження свиней". – С. 413-420).

2. Застосування тканинних препаратів в акушерстві, гінекології та біотехнології розмноження тварин: Монографія / М.І.Харенко, С.П.Хомин, О.А.Власенко, В.П.Пономаренко, І.В.Паращенко, І.Б.Вощенко, О.М.Чекан, А.М.Харенко. – Суми, 2005. – Вид. "Козацький Вал". – 148 с. (Здобувачем вивчений вплив біологічно активних речовин на біохімічні і гормональні показники крові свиноматок).

3. Харенко М.І., Харенко А.М. Сучасний стан та перспективи відтворення в галузі свинарства України // Збірник наук. праць Луганського НАУ. – Серія "Ветеринарні науки". – Луганськ, 2006. – № 63/86. – С. 209-212. (Здобувачем узагальнений і проаналізований стан та перспективи відтворення свиней в господарствах України у порівнянні з європейськими країнами)

4. Харенко А.М., Хомин С.П. Стимуляція і синхронізація відтворної функції у ремонтних свиноматок в умовах господарств Німеччини // Наук. вісник ЛНАВМ ім. С.З.Ґжицького. – Львів, 2006. – Т. 8. – №3 (30). – Ч.2. – С. 154-160. (Здобувачем особисто, в умовах фермерського господарства Німеччини вивчений вплив біологічно активних речовин на відтворну здатність свиноматок з обробкою і узагальненням отриманих результатів).

5. Харенко А.М. Параметри прояву статевого циклу та морфометричні показники яєчників у ремонтних і основних свиноматок // Вісник Сумського НАУ. – Серія "Ветеринарна медицина". – Суми, 2006. – №1-2 (15-16). – С. 197-204.

6. Харенко А.М. Показники метаболічного статусу свиноматок різних вікових груп // Вісник Білоцерківського ДАУ. – Біла Церква, 2006. – Вип. 41. – С. 229-233.

7. Харенко А.М. Зміни біохімічних показників сироватки крові свиноматок при застосуванні біологічно активних речовин за різних фізіологічних станів // Науково-технічний бюлетень "Тваринництво ХХІ століття: новітні технології, досягнення і перспективи". – Харків, 2006. – № 94. – С. 385-391.

8. Динаміка естрадіолу і прогестерону в крові ремонтних свинок і основних свиноматок до і після застосування біологічно активних речовин / А.М.Харенко, С.П.Хомин, І.Б.Вощенко, А.Б.Лазоренко // Вісник Сумського НАУ. – Серія "Ветеринарна медицина". – Суми, 2006. – №7 (17). – С. 117-120. (При безпосередній участі здобувача були вивчені гормональні показники крові свиноматок, відібраних здобувачем особисто за методикою, яка використовується в умовах господарств Німеччини та оброблені і узагальнені отримані результати досліджень).

9. Показники відтворної здатності свиноматок і причини її втрати в умовах спецгоспу з виробництва свинини / А.М.Харенко, С.П.Хомин, В.П.Пономаренко, І.Б.Вощенко // Вісник Полтавська ДААУ. – Полтава, 2007. – С. 102-104. (Здобувачем особисто, на підставі інформативних матеріалів і клінічних спостережень, вивчені, проаналізовані і узагальнені показники та причини втрати відтворної здатності у свиноматок).

10. Харенко А.М., Хомин С.П. Ефективність модифікованих схем інтенсифікації функції розмноження ремонтних свинок і основних свиноматок в умовах спецгоспу // Вісник Сумського НАУ. – Серія “Ветеринарна медицина”. – Суми, 2007. – № 2 (18). – С. 148-151. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, він розробив схему експерименту, брав участь в отриманні результатів і написанні статті).

11. Харенко А.М., Хомин С.П. Вплив біологічно активних препаратів на відтворну здатність ремотних свинок і основних свиноматок // Матер. ІІ міжнар. наук.-практ. конференції "Сучасні наукові дослідження – 2006". – Дніпропетровськ, 2006. – Т. 20. – С. 107-109. (Здобувачем особисто, в умовах спецгоспу, проведені експериментальні дослідження, оброблені та узагальнені отримані результати).

12. Kharenko A. Untersuchungen ьber die Beduutung von Salmonellen bie Scheweinen in der vertikalen Infektionskette bie Zukauftieren // Zeitschrift fьr fortschrittliche Veterinдr - medizin. – Praktischer Tierarzt 87:466-473 (2006).

13. Застосування біологічно активних речовин в регуляції функції розмноження свиней: Методичні рекомендації для лікарів ветеринарної медицини / О.А.Власенко, М.І.Харенко, В.П.Пономаренко, І.Б.Вощенко, О.М.Чекан, Ю.В.Мусієнко, О.В.Салецька, С.П.Хомин, А.М.Харенко. – Суми, 2006. – 54 с. (У цих рекомендаціях використані матеріали експериментальних досліджень автора).