Анотація до роботи:

Задорожна Р.П. Методологічні засади статистичного дослідження соціальної структури суспільства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.01. – Статистика. – Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, Київ, 2005.

В дисертації розглянуто сутність та основні концепції соціальної структури суспільства; внесено пропозиції щодо удосконалення методології її статистичного аналізу.

Систематизовано теоретичні та методологічні підходи до вивчення будови суспільства та обґрунтовано переваги застосування теорій соціальної стратифікації в якості теоретичної бази досліджень, що уможливлює застосування статистичних методів багатовимірної класифікації. Адаптовано методи кластерного аналізу та багатовимірного ранжування до аналізу соціальної структури, за допомогою яких досліджено будову сучасного українського суспільства.

Здійснено аналіз диференціації населення України за показником середньодушових сукупних витрат. Доведено необхідність перегляду меж інтервалів групування населення за розміром середньодушових сукупних витрат. Систематизовано критерії виділення середнього класу. Проаналізовано прояви феномену статусної несумісності в українському суспільстві. Адаптовано процедуру стандартизації значень показників ознакової множини при обчисленні багатовимірних інтегральних оцінок на основі еталонних значень показників до використання в стратифікаційних дослідженнях.

Внесено пропозиції щодо удосконалення системи показників комплексної оцінки бідності.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо обґрунтування методологічних принципів статистичного дослідження соціальної структури суспільства. Результати проведеного комплексного статистичного аналізу дозволяють зробити такі висновки:

1. Посилення соціального руху в Україні на межі 90-х років ХХ ст. спричинило зміни в соціальній структурі суспільства, що актуалізувало проблему теоретичних та методологічних підходів до її вивчення. З іншого боку, марксистсько-ленінська парадигма класового аналізу втратила статус

єдино вірного підґрунтя для наукових пошуків, і це дало поштовх для використання в статистичних дослідженнях будови суспільства категоріально-методологічного потенціалу теорій соціальної стратифікації.

2. Методологічна відмінність названих підходів полягає в тому, що класова теорія концентрується на економічному аспекті соціальної диференціації, тоді як в теоріях соціальної стратифікації економічний чинник – лише одна з можливих класифікаційних ознак. Стратифікаційний підхід дозволяє більш комплексно здійснити позиціонування індивіда чи групи в соціумі, а також застосувати статистичні методи багатовимірної класифікації.

3. Апробація методів кластерного аналізу та багатовимірного ранжування на масиві даних обстеження умов життя домогосподарств України в 2002 році дозволила нам запропонувати таку модель соціальної структури сучасного українського суспільства: частка вищого середнього класу становить 0,1-0,6 %; частка ядра середнього класу – 5,5-6,6 %; протосереднього класу – 29,3-33,5 %; нижчий клас включає 60,9-63,5 % домогосподарств. Випадки статусної несумісності за різними критеріями соціальної позиції домогосподарств свідчать про неусталеність, транзитивність соціальної структури сучасного українського суспільства.

4. Залучення методів багатовимірної класифікації не стає на заваді використанню традиційних методологічних підходів до оцінювання соціальної диференціації. Аналіз розподілу населення за рівнем середньодушових сукупних витрат в 2001-2003 рр. показав, що матеріальна забезпеченість міського населення України та ступінь його розшарування дещо вищі, ніж населення країни в цілому і сільського населення. Динаміка значень характеристик центру розподілу свідчить про систематичне зростання рівня споживання в усіх досліджуваних сукупностях, причому по сукупності міського населення це зростання відбувається найбільш інтенсивно.

5. Зміни в розподілі населення за рівнем середньодушових витрат вимагають перегляду меж інтервалів групування в напрямку деталізації інформації стосовно розподілу більш забезпечених груп населення.

6. Розширити методологічні можливості аналізу соціальної диференціації можна шляхом використання групувань за купівельною спроможністю населення. Інтервали такого групування кратні величині прожиткового мінімуму, що дає можливість виділяти якісно відмінні групи населення. Отримують групування за купівельною спроможністю перегрупуванням інтервалів ряду розподілу за доходами (витратами). Таким чином можна перейти від структурного групування до типологічного.

7. Окремими напрямами досліджень соціальної структури суспільства є вивчення середнього класу та бідних прошарків населення як специфічних суспільних груп, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства потребують адекватної державної підтримки. Враховуючи невисоку надійність показника доходів, для ідентифікації середнього класу можна використовувати

непрямі оцінки майнового становища громадян, отримані з матеріалів обстежень умов життя домогосподарств.

8. Забезпечення методологічних засад моніторингу бідності потребує удосконалення методики комплексної оцінки бідності в частині перегляду порядку розрахунку коефіцієнта глибини бідності. Гармонізація методики обчислення коефіцієнту глибини бідності у відповідності із світовою практикою матиме наслідком покращення оцінки ситуації з бідністю в країні (стосовно глибини бідності).

9. Доцільним є введення до складу характеристик бідності коефіцієнта гостроти бідності, який входить до Модельного набору соціальних індикаторів для оцінки рівня життя населення, розробленого Статкомітетом СНД. Аналітична цінність даного показника зумовлена особливостями методики його побудови, яка забезпечує чутливість коефіцієнта гостроти бідності до зміни становища найбідніших верств населення.

Комплексне застосування запропонованих методів сприятиме дослідженням соціальної структури суспільства, її динаміки та ефективності соціальної політики держави.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Задорожна Р.П. До проблеми оцінки бідності в Україні // Проблеми статистики / Збірник наукових праць. – Вип. 5. – Київ, 2003. - С.172-181 (0,61 д.а.).

2. Задорожна Р.П. Дослідження соціальної структури суспільства методами багатовимірної класифікації // Статистика України. – 2004. - № 4. – С.8-12 (0,53 д.а.).

3. Задорожна Р.П. Вивчення соціальної структури суспільства як завдання соціальної статистики та підходи до його вирішення // Науковий вісник Державної академії статистики, обліку та аудиту. – 2004. - Випуск 3. – С.6-12 (0,46 д.а.).

В інших виданнях:

1. Задорожна Р.П. Економічна стратифікація як прояв трансформаційних процесів у сучасному українському суспільстві // Науковий вісник Державної академії статистики, обліку та аудиту. – 2003. - Випуск 1. – С.63-68 (0,39 д.а.).

2. Задорожна Р.П. Економічні фактори впливу на стратифікацію населення // Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи. Збірник текстів доповідей на науково – практичній конференції з нагоди Дня працівників статистики. – Київ 2003 р. – С.129-137 (0,54 д.а.).

3. Задорожна Р.П. Статистичне вивчення диференціації населення як детермінанти соціальної структури суспільства // Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи. Збірник текстів

доповідей на ІІ науково – практичній конференції з нагоди Дня працівників статистики. – Київ 2004 р. – С.164-171 (0,33 д.а.).

4. Задорожна Р.П. Освіта як стратифікаційний чинник в транзитивному суспільстві // Еволюція освітнього простору України (матеріали науково – практичної конференції, м. Біла Церква, 16-17 травня 2003 р.). – Біла Церква, 2003. – С.20-23 (0,19 д.а.).

5. Задорожна Р.П. Вивчення соціальної структури пострадянських суспільств: теоретичні та методологічні підходи // Вісник Житомирського державного технологічного університету / Економічні науки. – Житомир: ЗДТО, 2005. – № 1.(31). – Частина ІІ. – С.98-103 (0,35 д.а.).