Анотація до роботи:

Колеснік В.І. Методологічні та організаційні засади статистичного забезпечення управління соціально-економічним розвитком регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.10 – статистика. – Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. – Київ, 2008.

У дисертації розроблено методологічні та організаційні засади комплексного статистичного дослідження соціально-економічних процесів у регіоні з метою прийняття управлінських рішень. Обґрунтовано основні чинники та визначено організаційні складові механізму формування регіональної статистики.

Розроблено методологічні підходи, спрямовані на визначення оцінки забезпеченості регіональних органів влади статистичною інформацією. Досліджено теоретичні основи виконання територіально орієнтованого моніторингу.

Удосконалено методологічні засади оцінки величини економічного потенціалу регіону, сформовано сукупність методичних підходів до статистичного оцінювання рівня економічного зростання.

Розроблено концептуальну модель вимірювання взаємозв’язків соціального благополуччя регіону та темпів його економічного зростання. Запропоновано використання методів оцінювання розвитку територій на основі розрахунку сумарних коефіцієнтів.

Розвинуто основні положення статистичного моделювання взаємозв’язків макроекономічних показників. Проаналізовано вплив сукупності факторів на приріст валового регіонального продукту.

Запропоновано методику статистичного оцінювання величини економіки регіону, яка безпосередньо не спостерігається. Досліджено й уточнено методологію побудови статистичної оцінки показників ефективності регіональної економіки.

Обґрунтовано структуру статистичної системи підтримки управлінських рішень в регіоні. Розроблено методику статистичного забезпечення моніторингу виконання заходів регіональних програм.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення актуальної наукової проблеми, що полягає в розробці та обґрунтуванні методологічних і організаційних засад формування й аналізу показників регіональної інформаційної системи з метою статистичного забезпечення управління соціально-економічним розвитком регіону.

За результатами проведеного дослідження сформульовано такі висновки концептуального, методологічного та науково-прикладного характеру:

1. Побудова системи регіональної статистики є необхідною умовою проведення комплексного аналізу соціально-економічного розвитку регіону. Здійснені розробки методологічних засад регіональної статистики дають можливість на основі удосконаленої статистичної бази показників виконати поглиблений аналіз процесів, явищ економічного та соціального життя регіону для забезпечення потреб управління.

2. Розробка статистичного забезпечення регіонального управління потребує формування єдиної системи показників для місцевих органів влади на основі прийняття нормативних документів, що визначають регламент створення та ведення інформаційної бази даних. Для функціонування таких інформаційних структур необхідне формування єдиного методологічного підґрунтя та організація міжвідомчого обміну даними. Це дозволить підвищити якість інформації та створити інструмент проведення моніторингу регіональних проблем.

3. Для побудови системи регіонального моніторингу необхідне вивчення структури інформаційного статистичного ресурсу. Проведені дослідження засвідчили , що рівень забезпеченості необхідною статистичною інформацією місцевих органів влади за основними напрямами прийняття управлінських рішень є недостатнім, тобто існуюче інформаційно-статистичне забезпечення не повною мірою відповідає сучасним вимогам у плані підвищення ефективності регіонального управління.

4. Створення системи моніторингу соціально-економічних показників розвитку регіону є важливим засобом покращання якості інформаційно-статистичного забезпечення управлінських процесів, зокрема підвищення оперативності та повноти інформації. До особливостей регіонального моніторингу належать: дотримання рівноваги в частині необхідності та достатності інформації; визначення найбільш прийнятних підходів до відбору одиниць та формування репрезентативної статистичної сукупності; використання методів статистичного аналізу в умовах однократності обстеження, тобто відсутності показників динаміки. Розроблені з урахуванням регіональної специфіки теоретичні засади проведення проблемно орієнтованого моніторингу передбачають як використання загальноприйнятих механізмів, так і проведення обстежень конкретних проблемних ситуацій в регіоні.

5. Актуальною проблемою статистичної методології в частині оцінки рівня та динаміки соціально-економічного розвитку регіону є необхідність удосконалення методів визначення величини економічного потенціалу регіону. Виходячи зі змісту цього поняття, процес статистичного оцінювання потенціалу має розглядатися як сукупність окремих етапів визначення його природно-ресурсної, трудової та інвестиційно-інноваційної складових. При використанні запропонованих підходів усі види ресурсів можуть бути кількісно оцінені на підставі офіційної статистичної інформації та здебільшого не вимагають експертних оцінок.

6. Запропонована статистична методологія дозволяє оцінити рівень економічного та соціального розвитку країни в регіональному розрізі з використанням системи аналітичних показників, що враховує інформаційні потреби органів управління регіону. При цьому комплексне статистичне оцінювання рівня економічного зростання слід здійснювати на основі результатів дослідження розвитку ринкової інфраструктури, інвестиційно-інноваційної діяльності, демографічної ситуації та ринку праці, соціальної регіональної політики.

7. Аналіз стану та рівня розвитку ринкової інфраструктури вимагає розроблення системи показників двох видів: показників потенціалу інфраструктури регіональних ринків та показників структури й типології підприємств і організацій. Оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності слід здійснювати на основі вивчення джерел, напрямів фінансування та рівня інтенсивності інвестиційних процесів через розрахунки зведених показників структурних зрушень. Для визначення регіональних особливостей демографічних процесів та оцінки рівня зайнятості населення доцільно застосовувати індексний метод та аналіз показників сезонності. Вивчення стану виконання заходів соціальної регіональної політики потребує, в першу чергу, визначення показника вартості життя та динаміки рівня доходів. Результати аналізу останнього показника свідчать про незалежність величини середнього доходу від розподілу постійного населення за територіями.

8. Пріоритетним напрямом удосконалення інформаційного забезпечення потреб регіонального управління є регіоналізація національного рахівництва за умови дотримання основних методологічних принципів СНР. Особливість цього процесу полягає в тому, що, з огляду на специфіку інформаційної бази, для визначення інтегрального показника розвитку регіону доцільно застосовувати метод “знизу догори”. Це дозволяє вирішити низку завдань з адаптації методики дослідження величини та динаміки валового регіонального продукту до структури регіональної інформаційної бази.

9. Для визначення реальної величини валового регіонального продукту необхідно його обчислювати з урахуванням обсягів економічної діяльності, яка безпосередньо не спостерігається. Статистичне вимірювання показників, що відсутні в матеріалах статистичних спостережень, доцільно виконувати за тіньовим та неформальним сектором. Оцінювання структури валової доданої вартості дозволило зробити висновок, що найбільші обсяги економіки, яка не спостерігається, мають місце за такими видами діяльності, як торгівля, будівництво, сільське господарство, надання комунальних та індивідуальних послуг.

10. Складність статистичного оцінювання показників ефективності регіональної економіки зумовлена тим, що економічне та соціальне зростання є комплексним процесом, який формується під впливом багатьох різноспрямованих факторів. Для оцінки регіональної ефективності доцільно використовувати коефіцієнт осциляції, що характеризує диференціацію індикаторів рівня розвитку територій. Результати дослідження ресурсного аспекту регіональної ефективності свідчать про нестабільність факторної структури приросту валового регіонального продукту. Отримана при цьому інформація може застосовуватися в процесі управління виробничими ресурсами й ефективністю виробництва на регіональному рівні.

11. Однією з найважливіших стадій статистичного оцінювання регіональної ефективності є розробка методологічних засад побудови моделі взаємозв’язку показників економічного та соціального блоків. Система статистичних показників, на основі якої формується інтегральна оцінка розвитку територій регіону, повинна ґрунтуватися на функціональній спрямованості результатів дослідження, при цьому можливий як цільовий, так і адресний підхід. Запропонована конфігурація системи показників для оцінки соціально-економічного розвитку регіону передбачає створення двох взаємозалежних блоків показників, що відібрані за критеріями доступності, вірогідності, обґрунтованості. Розроблений механізм обчислення сумарного коефіцієнта розвитку регіону забезпечує можливість виконання порівняльного аналізу спрямованості тенденцій розвитку територій, зокрема встановлення співвідношення коефіцієнтів за окремими групами адміністративно-територіальних одиниць.

12. Основні методологічні принципи побудови статистичного забезпечення управління регіональним розвитком повинні передбачати системний підхід, комплексність, цільову орієнтацію, єдність елементів системи. При цьому статистична модель інформаційного забезпечення має бути адекватною основним напрямам регулювання регіональних процесів. Проблема статистичного забезпечення управління для окремих територій полягає в тому, щоб на основі встановлених кількісних характеристик масових явищ і процесів у регіоні визначити зміст та напрями управлінських рішень.

13. Побудована система статистичного оцінювання ходу реалізації заходів регіональних програм надає можливість визначення пріоритетних завдань з формування інформаційної бази за умови використання як наявних статистичних показників, так і результатів додаткових обстежень. Вибір статистичних методів при цьому доцільно здійснювати з урахуванням створеної інформаційної системи, що дозволяє адекватно відображувати перебіг виконання завдань щодо стабілізації соціально-економічних процесів у регіоні.

14. Отримані в дисертаційній роботі результати дають відповіді на найбільш актуальні проблеми розвитку регіональної статистики, але не вичерпують усієї багатогранності цієї проблематики. Виконані дослідження є основою для подальшого вдосконалення методологічних та організаційних засад статистичного забезпечення регіонального управління за такими ключовими напрямами:

застосування науково обґрунтованих підходів до визначення елементів механізму управління регіональним розвитком, за якими можливе надійне статистичне забезпечення;

урахування органів влади усіх рівнів у регіоні при вимірюванні ступеня їх забезпеченості статистичною інформацією;

обґрунтування регіонального підходу до формування бази статистичних показників з урахуванням галузевих аспектів;

розроблення та прийняття нормативних документів, що забезпечать організацію міжвідомчої взаємодії при створенні єдиної регіональної інформаційної системи;

формування програми регіональних спостережень, результати яких розширять інформаційний ресурс регіональної статистики, з метою узгодження попиту на статистичну інформацію та її пропозиції;

розроблення комплексного підходу до вивчення розвитку видів економічної діяльності, що забезпечують ринкові перетворення в регіоні з метою поглиблення статистичного аналізу тенденцій регіонального розвитку;

урахування факторів, що є характерними для досліджуваної території, при моделюванні взаємозв’язків між макроекономічними показниками;

удосконалення системи моніторингу виконання регіональних програм при формуванні статистичного забезпечення управління функціонуванням економіки регіону.