Анотація до роботи:

Васєчко О.О. Методологічні та організаційні засади державної статистики підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.03.01. – Статистика. – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2006.

В дисертації доведено значущість статистики підприємств як самостійного напряму в економічній статистиці, визначено межі статистики підприємств як підсистеми державної статистики, чинники її виникнення, зміст, завдання і функції з позицій системного підходу та у контексті ефективного інформаційного забезпечення процесу управління економікою.

Досліджено основні питання формування одиниці спостереження, програми та системи показників структурного та кон’юнктурного статистичних спостережень підприємств. Запропоновано структуру і механізм організації використання статистичного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – суб’єктів підприємництва, як центральної ланки статистики підприємств. Розглянуто на прикладі малих підприємств підходи до оптимізації інформаційних потоків і зменшення звітного навантаження на респондентів шляхом залучення адміністративної інформації.

Розроблено схему реалізації вибіркового обстеження малих підприємств як завершеного процесу, метод оцінки якості бази вибірки, сформульовано визначення, причини виникнення та запропоновано уніфікований метод виявлення нетипових підприємств в полі спостереження малих підприємств, обґрунтовано порядок компенсації повних та часткових невідповідей респондентів у вибіркових обстеженнях.

Проаналізовано сутність показника обороту як центрального у сучасній концепції підприємства. З’ясовано та обґрунтовано необхідність його застосування в статистиці підприємств як основного вартісного показника, виявлено особливості формування обороту в кон’юнктурній та структурній статистиці.

Розвинуто основні положення кон’юнктурної статистики стосовно побудови індексу промислової продукції. Запропоновано принципові схеми розрахунку інтегрального індексу виробництва та індексу обороту підприємств з урахуванням відповідних міжнародних рекомендацій та наявної інформаційної бази, порядок побудови вагової структури цих індексів.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове рішення наукової проблеми щодо формування та подальшого удосконалення державної статистики підприємств. Проведені автором дослідження дозволили сформулювати такі висновки концептуального, методологічного та науково-прикладного характеру.

1. Статистика підприємств як інформаційна база не є тотожною економічній статистиці, але формує її ядро. Вона постачає інформацію стосовно економічної діяльності всіх категорій суб’єктів підприємництва, на підставі якої розраховується понад 80% валового внутрішнього продукту країни. В межах статистики підприємств забезпечується побудова інформаційної бази щодо економічної активності підприємств, обсягу та динаміки виробництва, обороту, витрат підприємств, зайнятості, вкладу фізичних осіб-підприємців у розвиток економіки і на цій основі – загальної структури економіки, досліджуються актуальні характеристики окремих видів діяльності щодо виробництва товарів та надання послуг, формуються економічні агрегати, що лежать в основі Системи національних рахунків, здійснюється зворотний зв'язок з респондентами та замовниками інформації.

Наявність очевидних системотворчих чинників статистики підприємств і недосконалість сучасного кінцевого її бачення як підсистеми економічної статистики гальмують розвиток статистики підприємств і визначають нагальну потребу у її теоретико-методологічному обґрунтуванні.

2. Основні методологічні та організаційні принципи державної статистики підприємств повинні формулюватись з огляду на внутрішню логіку її побудови і функціонування, а також з урахуванням її зв’язку з такими базовими зовнішніми чинниками як потреби споживачів та методологічні вимоги СНР. Базові концепції статистики підприємств є ланкою у загальному процесі трансформації та синтезу економічної інформації від рівня підприємства до рівня СНР.

Розробка перспективної організаційної структури системи державної статистики підприємств повинна базуватись на комплексному аналізі її цілей, задач, інформаційних компонентів та специфічних інструментів. Дослідження проблемних аспектів перехідного періоду дозволяє загальновизнані світовою практикою інструменти статистики підприємств суттєво доповнити необхідними для сучасної державної статистики України.

3. Одним із параметрів задоволення потреб користувачів даних статистики підприємств є адекватне охоплення статистичним спостереженням області інтересу користувача.

З огляду на новітню політику збирання статистичних даних виникає необхідність у розмежуванні останньої за визначеними ознаками і моделюванні поля обстеження в межах співвідношення категорій статистичного спостереження і статистичного обстеження. Запропонований у роботі підхід до побудови такої моделі передбачає поетапний перехід від області інтересу до поля спостереження із визначенням джерел та методів отримання необхідної інформації.

4. З метою забезпечення узгодженості інституціонального та функціонального підходів до формування інформації та виходячи з європейської концепції статистики підприємств, доцільним є застосування таких основних одиниць статистичного спостереження як підприємство та його місцеві одиниці.

Ефективність механізму універсалізації та уніфікації статистичних одиниць організаційно і методологічно зумовлюється наявністю і функціонуванням статистичного реєстру суб’єктів підприємництва. Розроблений у дисертації механізм актуалізації ядра реєстру ґрунтується на комплексному використані статистичних та адміністративних джерел щодо сукупності суб’єктів підприємництва.

5. Масштаби та швидкість впровадження у статистичну практику державної статистики вибіркових обстежень малих підприємств значною мірою залежать від розробки загальної стратегії їх реалізації.

У цьому контексті актуальним є забезпечення якості вибіркового обстеження за рахунок удосконалення підходів до формування якісної бази обстеження, вибору оптимальних методів формування плану вибірки, роботи з нетиповими одиницями, обробки отриманих відповідей і компенсації відсутніх відповідей, поширення результатів вибірки на генеральну сукупність.

6. Особливу роль в управлінні статистичним обстеженням відіграє статистичне визначення якості, що базується на точності оцінок експертів, наявності або відсутності систематичних помилок та перевірці гіпотез. З огляду на динамізм розвитку підприємництва актуальною для України є оцінка надійності змінних розміру і виду діяльності за планом вибірки у взаємозв’язку із статистичним реєстром.

Запропоновані методи оцінки рівня якості статистичного реєстру як бази вибірки дають змогу виявити слабкі місця як реєстру загалом, так і за видами діяльності. Такий аналіз також дозволяє контролювати й порівнювати між собою базу вибірки різних обстежень, що суттєво підвищує якість управління ними.

7. Дослідження показало, що нетипові підприємства суттєво погіршують варіаційні характеристики окремих страт вибіркового обстеження, і доцільним є їх виявлення та виокремлення.

Розроблений в дисертації метод виявлення нетипових підприємств ґрунтується на оцінці величини відносної дисперсії, яку зменшує або збільшує кожна нетипова одиниця. Його графічний супровід дозволяє ідентифікувати нетипові одиниці у великій кількості страт, оскільки пропонує конкретне значення індикатора, починаючи з якого одиниця може вважатись нетиповою, а також приймати рішення в різних проблематичних випадках.

8. В ході реалізації щорічних вибіркових спостережень для однієї та тієї ж категорії респондентів формується відповідна модель їх поведінки з точки зору реакції на обстеження, а також накопичується інформація щодо плинності сукупності малих підприємств, що дає можливість здійснювати коригування на величину пропущених даних як на етапі побудови плану вибірки, так і на етапі обробки отриманих даних. Така подвійна процедура є доцільною і необхідною, оскільки значно посилює ефективність відповідних заходів і підвищує якість кінцевої інформації.

9. Аналіз свідчить, що центральна роль показника обороту у статистиці підприємств є об’єктивно зумовленою. Перехід від показника виготовленої продукції, який використовується наразі в економічній статистиці, до показника обороту призведе до зміни в алгоритмі розрахунку доданої вартості та валового національного продукту.

Здійснене в роботі виокремлення методологічних, економічних і статистичних факторів розбіжностей короткотермінових і річних даних з обороту та їх відхилень від даних з виробництва дозволяє створити механізм управління відповідними макроекономічними розрахунками.

10. Удосконалення формування часових рядів з показника обороту потребує запровадження практики їх розкладання на компоненти з метою виділення основної тенденції та всіх можливих супутніх ефектів. Відсутність такої інформації може призводити до хибних висновків щодо розвитку окремих видів економічної діяльності.

Застосовані методи коригування часового ряду дозволяють зробити висновок, що досягнутий наразі в країні рівень економічної стабільності позитивно вплинув на якість часових рядів з обороту і їх придатність для здійснення процедури очищення від впливу окремих факторів. З метою підвищення рівня порівнянності статистичної інформації щодо відкоригованих рядів динаміки доцільним є застосування єдиних програмних продуктів в межах як органів державної статистики, так і інших центральних органів виконавчої влади, що можуть виконувати подібні роботи.

11. З огляду на невідповідність національного та міжнародного рівнів розвитку методології побудови індексу виробництва доцільною та необхідною є адаптація до національних умов індексу за методом постійного набору товарів, запропонованого Статистичною Комісією ООН, який узагальнює досвід національних статистичних служб у цій сфері та відображає рекомендації щодо потреб у дотриманні країнами загальних принципів побудови індексу для можливості здійснення міжнародних порівнянь і обрахунку світового індексу. Аналітичність цього індексу може бути значно підвищена за рахунок побудови інтегрального для промисловості та будівництва індексу виробництва продукції, що є кроком на шляху поступової інтеграції макроекономічних розрахунків.

12. Розроблений в дисертації метод побудови інтегрального індексу з урахуванням різних категорій первинних серій даних по продукції дозволяє визначити вагову структуру індексу, одиницю спостереження та ступінь охоплення явища у щомісячному і річному структурному обстеженні підприємств, побудувати регіональні індекси.

13. З метою комплексного моделювання бізнес-циклу методологічні підходи до визначення динаміки виробництва повинні узгоджуватись з методологією побудови індексу обороту. Тобто доцільним є в обох випадках формування індексів як середніх агрегатних величин.

Впровадження єдиної для органів державної статистики стратегії щодо застосування методології побудови показників динаміки та розкладу часових рядів, їх інтерпретації, здійснення короткотермінових прогнозів та публікації результатів дозволить значно підвищити рівень якості короткотермінової статистики підприємств.

14. Отримані в дисертаційній роботі результати не вичерпують всієї багатогранної проблематики статистики підприємств, вони дають відповіді лише на найбільш актуальні її питання. Проведені дослідження є основою для подальшого удосконалення методологічних та організаційних засад державної статистики підприємств.