Анотація до роботи:

Гречан А.П. Методологічні основи розвитку легкої промисловості на інноваційних засадах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.01 – Економіка промисловості. – Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2006.

У дисертації запропоновано нову цілісну концепцію розвитку легкої промисловості на основі формування дієвих механізмів державного управління інноваційним розвитком економіки та активізації інноваційної діяльності її підприємств.

Визначено теоретико-методологічні основи інноваційного розвитку галузі як одного з рівнів економіки промисловості, особливості сучасного стану легкої промисловості. Обґрунтовано напрями формування необхідних умов для її розвитку на макроекономічному рівні.

Узагальнено моделі національних інноваційних систем та запропоновано їх адаптацію до умов України. Виділено особливості інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку, запропоновано класифікацію джерел інвестування інновацій.

Розроблено методику оцінки інноваційного потенціалу і зовнішніх можливостей підприємств легкої промисловості з використанням комп’ютерної програми для активізації їх інноваційної діяльності.

Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої економічної проблеми – визначення методологічних основ розвитку легкої промисловості на інноваційних засадах. Вона узагальнює та розвиває науково-методологічні, методичні та практичні питання розвитку галузі шляхом формування цілісної національної інноваційної системи та активізації інноваційної діяльності її підприємств.

Виконане дослідження дозволяє зробити такі висновки.

1. Рушійною силою, що спроможна забезпечити економічну незалежність України, є лише інновації та інноваційний шлях розвитку. Пріоритети економічного розвитку країни необхідно будувати не на основі факторів виробництва і інвестицій, а розвитку на основі підвищення активності інноваційної діяльності кожної галузі. Фактори виробництва та інвестиції повинні стати засобами реалізації науково обґрунтованої моделі інноваційного розвитку країни, а не їх метою.

2. Для забезпечення розвитку окремої галузі на інноваційних засадах потребує подальшого дослідження сама категорія “інновація” і закономірності інноваційного розвитку. Узагальнення існуючих підходів дозволило виділити вимоги, яким повинні відповідати інновації, та запропонувати таке трактування цієї категорії: інновація є кінцевим результатом інноваційної діяльності, виступає у вигляді нового або удосконаленого продукту, що реалізується на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, який використовується у практичній діяльності з метою досягнення економічного, соціального, екологічного, науково-технічного ефекту.

3. Розвиток економіки України на інноваційних засадах у цілому можливий лише за умови проведення структурних змін як на макрорівні (національному), так і на рівні окремих галузей, регіонів та підприємств. Це вимагає створення відповідних умов для прогресивного розвитку галузей економіки – структурної трансформації всього промислового виробництва. Сучасна галузева структура, рівень потенціалу промислових підприємств, параметри їх зовнішньоекономічної діяльності не відповідають критеріям інноваційного зростання.

4. Аналіз стану легкої промисловості здійснено з позицій системного підходу за такими напрямами: сутність і складність галузі; зв’язок галузі із зовнішнім середовищем; властивості, які характеризують параметри розвитку галузі з урахуванням інноваційної складової. Інноваційний розвиток легкої промисловості можна охарактеризувати як несистемний, некомплексний та ситуаційний. Підтримка з боку держави здійснювалася під окремі регіони, програми, підприємства. Активізація інноваційної діяльності торкнулася окремих підприємств з історично високим рівнем організаційно-технічного потенціалу, динамічним менеджментом, який впроваджував інноваційні технології (технічні, управлінські, технологічні, ринкові). Інноваційний шлях розвитку переважної більшості підприємств легкої промисловості пов’язаний на сучасному етапі зі значними труднощами, серед основних з них є високий рівень ризику та викликані цим складнощі з пошуком джерел фінансування, особливо при загальному дефіциті фінансових ресурсів. Тому розвиток легкої промисловості можливий за умов вирішення завдань формування інституціональної, організаційної, технологічної структур, здатних об’єднати всі необхідні складові загального процесу зростання нового технологічного укладу, створити умови для підвищення ефективності економіки України.

5. Перехід до інноваційної економіки неможливий без цілісної національної інноваційної системи. Авторське формулювання її сутності: національна інноваційна система – це цілісна система, яка забезпечує ефективну діяльність державних органів управління, підприємницьких структур, науково-освітніх закладів, громадських організацій, суб’єктів інноваційного провайдингу і механізмів їх взаємодії на національному, галузевому і регіональному рівнях, з питань створення, зберігання і розповсюдження національних або глобальних нових знань, їх втілення у нові технології (у тому числі організаційно-управлінські), продукти, послуги, які споживаються на національних і глобальних ринках.

6. Україна має риси як адміністративної, так і ринкової системи. Тому проблема оптимального співвідношення ринкових і державних механізмів при побудові інноваційно орієнтованої економіки є актуальною для України на сучасному етапі. Проведений аналіз досвіду розвинених країн дозволив зробити висновок, що для України більш прийнятним є такий вид моделі національної інноваційної системи, який характеризується домінуванням державних механізмів і інституціональних факторів через недостатній розвиток ринкових інституцій і ринкової інфраструктури. Це підтверджується тенденціями в українській економіці.

7. Основні протиріччя в сфері інноваційного розвитку знаходяться у площині достатньо розвинутого інноваційного потенціалу і невідповідних йому структури економіки та дієвих механізмів стимулювання інноваційного розвитку. У той же час основна причина розбалансованості цієї системи знаходиться на інституціональному рівні. Партнерство служить важливою формою організації кооперативних процесів між недержавними та державним секторами, де чітко визначені форми спільного інвестування і відповідний розподіл отриманого результату. Слід зазначити, що в українському законодавстві відсутні посилання на інститут партнерства, або кооперативної угоди між державою, наукою і бізнесом. Це вимагає подальшого поглибленого дослідження та розробки відповідних законопроектів.

8. Розвиток галузі та її підприємств на інноваційних засадах потребує необхідних інвестиційних ресурсів. Забезпеченість ними залежить від стану інвестиційного клімату в державі та можливостей залучення джерел інвестування. Запропоновано класифікацію джерел інвестування інновацій на внутрішні, зовнішні (позикові, залучені) і комбіновані джерела. Це має принципове значення для суб’єктів господарювання у зв’язку з тим, що визначає порядок користування інвестиціями, які здійснюються на поворотній основі (позикові та частково комбіновані джерела) або на безповоротній основі (власні, залучені, частково комбіновані джерела), що дозволяє суб’єктам господарювання ефективно розробляти фінансову складову інноваційної стратегії.

Вибір джерел інвестування інновацій у легкій промисловості пропонується здійснювати комплексно. Головним завданням управління інвестиційним забезпеченням інновацій є інтеграція всіх складових з метою їх оптимізації. Формування інвестиційних ресурсів із багатьох можливих джерел є важливим фактором успіху інвестиційної політики кожного підприємства. Це дозволяє не тільки концентрувати фінансові ресурси необхідних розмірів, але і суттєво зменшувати загальні ризики інвестування кожного із можливих джерел. Проведений аналіз показав, що в Україні недостатньо використаний потенціал як внутрішніх, так і зовнішніх джерел інвестування інноваційної діяльності підприємств через їх недостатнє законодавче забезпечення.

9. Сучасний розвиток легкої промисловості визначається інноваційною активністю її підприємств, яка залежить від рівня інноваційного потенціалу та зовнішніх можливостей його реалізації. У дисертації обґрунтований інноваційний потенціал як економічна категорія та пропонується виділити певні вимоги, яким він повинен відповідати: необхідність вміщувати основні складові ресурси загального (конкурентного) потенціалу підприємства (матеріальні, нематеріальні, фінансові); характеризуватися особливістю взаємодії складових потенціалу і сприяти здатності всієї системи створювати додаткову вартість; бути націленим на ринковий попит, який сприяє формуванню ринкового потенціалу підприємства. За авторським формулюванням інноваційний потенціал характеризується синергійною сукупністю ресурсів (матеріальних, нематеріальних і фінансових), які під впливом ринкового попиту спроможні забезпечувати прибутковість капіталу та сприяти інноваційному розвитку підприємства.

10. Для здійснення інноваційної діяльності необхідна наявність високого інноваційного потенціалу підприємства, який характеризується сукупністю різних ресурсів, спроможністю менеджменту досягати високих результатів при реалізації інноваційного потенціалу за допомогою розвинених зовнішніх компетенцій підприємства для забезпечення суттєвих конкурентних переваг.

З урахуванням існуючих підходів запропоновано методологічні положення і методику інтегральної оцінки інноваційного потенціалу підприємств легкої промисловості та їх зовнішніх компетенцій. Особливість методики полягає в універсальному її характері, який дозволяє оцінювати інноваційний потенціал для визначення рівня конкурентоспроможності підприємства і для розробки інноваційної стратегії його розвитку на ринку товарів широкого вжитку.

11. Автоматизована система з оцінки інноваційного потенціалу підприємств легкої промисловості дає можливість оцінити збалансованість окремих складових інноваційного потенціалу і оперативно виявити окремі його елементи, які вказують на дефіцит інноваційних ресурсів і суттєво порушують баланс інноваційного потенціалу підприємства з метою прийняття ефективних управлінських рішень. Методика пройшла практичну апробацію на підприємствах швейної галузі. Виконані розрахунки інтегральної оцінки інноваційного потенціалу і його зовнішніх компетенцій дозволили запропонувати кожному підприємству специфічні зони інноваційного розвитку.

Розроблена автоматизована система має універсальний характер і за незначними доповненнями (які відбивають специфічні показники оцінки інноваційного потенціалу галузей) може використовуватися підприємствами різних галузей.

Публікації автора:

Монографії

1. Гречан А. П. Інноваційний розвиток легкої промисловості України. – К.: КНУТД, 2004. – 268 с.

2. Гречан А. П. Теоретико-методологічні основи розвитку підприємств легкої промисловості на інноваційних засадах. – К.: КНУТД, 2005. – 208 с.

3. Гречан А.П., Денисенко М.П. Інновації: сутність та класифікація / Шляхи активізації інноваційної діяльності промислових підприємств. – К.: КНУТД, 2005. – С. 11-92.

Особистий внесок автора: узагальнено теоретичні аспекти інноваційного шляху розвитку економіки України, класифікацію інновацій та напрями державного регулювання інноваційного розвитку України.

4. Гречан А.П., Денисенко М.П. Методологічні основи формування моделі економічного зростання на інноваційних засадах // Акціонерна модель економіки України. – К.: ВД "Корпорація", 2005. – С. 133-162.

Особистий внесок автора: узагальнено теоретичні підходи до інноваційного розвитку економіки.

Статті у наукових фахових виданнях

1. Гречан А.П. Формування моделі інноваційного процесу на промисловому підприємстві // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки. – 2003. – №5. – Ч. 2, т. 2. – С. 56-59.

2. Гречан А.П. Інноваційний підхід до формування стратегії підприємства // Вісник КНУТД. – 2003. – №3. – С. 106-109.

3. Гречан А.П. Можливості застосування світового досвіду стимулювання інновацій в Україні // Труды Одесского политехнического университета. – Одесса: ОНПУ. – 2004. – Спецвыпуск. – Т.1 – С. 190-193.

4. Гречан А.П. Особливості інноваційної стратегії України // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецк: ДонНУ. – 2004. – Ч. 1. – С. 322-324.

5. Гречан А.П. Проблеми розвитку легкої промисловості України в сучасних умовах господарювання // Теоретичні та прикладні питання економіки. – К.: Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – 2004. – Вип. 5. – С. 100-104.

6. Денисенко М.П., Гречан А.П. Теоретичні засади інноваційного розвитку економіки України // Інвестиційно-інноваційна стратегія розвитку національної економіки. – К.: Об'єд. ін-т економіки НАН України. – 2004. – С.105-119.

Особистий внесок: виділено основні світові етапи розвитку теорії інноваційної діяльності в контексті розбудови моделі інноваційного розвитку економіки України.

7. Гречан А.П. Джерела інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2005. – Вип. 209. – Т. ІV. – С. 1040-1045.

8. Гречан А.П., Денисенко М.П. Глобалізація та її вплив на інноваційний розвиток України // Проблеми науки. – 2005. – №1. – С. 47-52.

Особистий внесок: виділено основні напрями міжнародної кооперації економіки України.

9. Гречан А.П. Інноваційне партнерство як чинник розвитку інноваційної інфраструктури економіки України // Проблеми науки. – 2005. – №8. – С. 25-29.

10. Гречан А.П. Етапи інноваційного розвитку промислових підприємств // Проблеми науки. – 2005. – №9. – С. 6-10.

11. Гречан А.П. Інвестиційна привабливість легкої промисловості України // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2005. – №2. – С. 126-130.

12. Гречан А.П. Методика оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства // Вісник КНУТД. – 2005. – №4 (24). – С. 94-97.

13. Гречан А.П. Модель вибору стратегічних зон інноваційного розвитку підприємств легкої промисловості з використанням автоматизованої системи оцінки їх внутрішніх і зовнішніх компетенцій // Вісник КНУТД. – 2005. – №2(22). – С.175-183.

14. Гречан А.П. Теоретичні засади визначення інноваційного потенціалу підприємства // Економіка та держава. – 2005. – №7. – С. 34-37.

15. Гречан А.П. Стратегічні альтернативи інноваційного розвитку промислових підприємств // Економіка та держава. – 2005. – №9. – С. 45-47.

16. Денисенко М.П., Гречан А.П. Теоретичні основи структурно-інноваційної моделі економічного зростання // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2005. – Вип. 1. – С. 8-23.

Особистий внесок: обґрунтовано теоретичні аспекти розвитку економіки на інноваційних засадах.

17. Денисенко М.П., Гречан А.П., Коверда О.В. Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів інноваційних компаній // Проблеми науки. – 2005. – №10. – С. 18-23.

Особистий внесок: проведено порівняльний аналіз методик оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів.

18. Денисенко М.П., Гречан А.П. Інвестиційний клімат України та напрями його подальшого покращання // Проблеми науки. – 2005. – № 12. – С. 32-39.

Особистий внесок: виділено основні елементи інвестиційного клімату та проаналізовано його стан на сучасному етапі.

19. Гречан А.П., Петренко Г.П. Інноваційний потенціал підприємства та його основні складові // Вісник КНУТД. – 2005. – №4 (24). – Спецвипуск. – С. 19-23.

Особистий внесок: обґрунтовано основні складові інноваційного потенціалу промислового підприємства.

20. Денисенко М.П., Гречан А.П., Шилова К.О. Методика кількісної оцінки конкурентоспроможності підприємства швейної галузі // Економіка та держава. – 2005. – №8. – С. 36-39.

Особистий внесок: запропоновано показники оцінки конкурентоспроможності продукції швейних підприємств.

25. Гречан А.П. Інноваційний потенціал промислового підприємства і вплив зовнішніх можливостей на його реалізацію // Економіка та держава. – 2005. – №12. – С. 50-51.

Матеріали наукових конференцій

26. Гречан А.П. Вплив інновацій на процес формування стратегії підприємства // Доп. міжнар. наук.-практ. конф. "Інноваційно-інвестиційні моделі трансформації перехідних суспільств". – Біла Церква: Ешке О.М. – 2003. – Вип. 4. – С. 129-131.

27. Гречан А.П. Інноваційний розвиток освітніх процесів у вищих навчальних закладах України // Тези доп. міжнар. наук.-метод. конф. "Забезпечення наступності змісту в системі ступеневої освіти". – К.: КНУТД. – 2003. – С. 141-143.

28. Гречан А.П. Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств України // Тези наук.-практ. конф. "Управління економікою в ринкових умовах в контексті стратегічних напрямів розвитку України до 2011 року" (6-7 черв. 2003 р.). – Київ. – 2003. – С. 46-48.

29. Гречан А.П., Бондаренко П.Г. Методичні засади оцінки потенціалу підприємства в сучасних умовах господарювання // Тези доп. ІІ всеукраїнської наук. конф. молодих вчених та студентів "Наукові розробки молоді на сучасному етапі" (23-24 квіт. 2003 р.). – К.: КНУТД. – 2003. – Т. 2. – С. 130-131.

Особистий внесок: виділено складові потенціалу підприємства.

30. Гречан А.П. Державне регулювання інноваційного розвитку в Україні // Інноваційно-інвестиційний розвиток економіки та зайнятості населення в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. – К.: ІПК ДСЗУ. – 2004. – С. 183-193.

31. Гречан А.П. Особливості інвестування інноваційного розвитку економіки України в системі світового господарства // Матеріали ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. "Україна у світовій економічній спільноті" (26 бер. 2004 р.). – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2004. – С. 85-87.

32. Гречан А.П. Недержавне забезпечення інноваційного розвитку // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. "Економіка та управління у промисловості" (26-28 жовт. 2005 р.). – Дніпропетровськ: Національна металургійна академія України. – 2005. – Т. 1. – С. 99-100.

33. Гречан А.П. Характеристика національної інноваційної системи та її складові // Тези доп. наук.-практ. конф. "Економічний розвиток: проблеми та шляхи їх вирішення". – К.: КНУТД. – 2005. – С. 22-24.

34. Гречан А.П. Проблемы инновационного развития легкой промышленности // Инвестиции – главный фактор экономического развития России: Материалы Всероссийской науч.-практ. конф. (Москва, ИНИОН, 26 мая 2005 г.) – М.: Научный эксперт. – 2005. – С. 173-180.

35. Гречан А.П. Джерела інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності підприємств // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. "Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави" (26-27 жовт. 2005 р.). – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2005. – Т. 2. – С. 74-76.

Публікації в інших виданнях

36. Гречан А.П. Сутнісна характеристика інноваційних процесів // Економіка й організація інноваційної діяльності: Підручник. – К.: ВД "Професіонал", 2004. – С. 113-129.

37. Гречан А.П. Проблеми забезпечення інноваційного шляху розвитку легкої промисловості // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2004. – №1(8). – С. 37-40.

38. Гречан А.П. Державне регулювання інноваційної діяльності // Економіка й організація інноваційної діяльності: Підручник. – 2-ге вид., перероб. – К.: КНУТД, 2005. – С. 198-217.

39. Гречан А.П. Виробничий потенціал та організаційно-технічний розвиток підприємства // Внутрішньовиробниче планування на промислових підприємствах: Навч. посібник. – К.: Арістей, 2005. – С. 101-121.

40. Гречан А.П. Планування інноваційно-інвестиційних процесів на підприємстві // Внутрішньовиробниче планування на промислових підприємствах: Навч. посібник. – К.: Арістей, 2005. – С. 122-146.

41. Гречан А.П. Характеристика национальной инновационной системы // Современный научный вестник. – 2005. – №1(1). – С.145-147.