Дисертаційна робота є системним дослідженням теоретико-методологіч-них основ процесів реструктуризації, корпоратизації, роздержавлення і приватизації державного майна, об’єктів господарювання великих багатогалузевих державних об’єднань, які становлять ядро перехідного періоду радикальних економічних реформ в Україні. Інтегральними, найсуттєвішими науковими і практичними результатами дисертації є: розробка цілісної методології й теоретико-методологічне обґрунтування сукупності управлінських рішень, які відповідають доприватизаційному, приватизаційному та постприватизаційному етапам річкового транспорту України в ринкових умовах господарювання. Результати приватизації річкового транспорту України за 12 років радикальних економічних реформ — це видатний внесок в економіку транспорту та практику комплексної реалізації загальносистемних повномасштабних проектів і програм в Україні перехідного періоду, про що свідчить присудження творчому колективу учених та фахівців річкового транспорту Державної премії України в галузі науки і техніки за 1998 рік. Проведення дисертаційного дослідження дозволило одержати наступні науково-теоретичні та практичні результати. 1. Об’єктивною причиною підприємницької неефективності стала неспроможність методології адміністративного управління економікою планово-розподільчого типу, яка базувалася тільки на державній формі власності. Трансформація соціалістичної економічної системи у перехідну економіку ринкового типу — процес, який має принципово-еволюційний характер, потребує значних загально-методологічних і теоретичних знань, величезних інтелектуальних, а також фінансових витрат. 2. Кризовий стан економіки країни, який триває вже понад 12 років, обумовлює необхідність активізації пошуку шляхів виходу з цього стану і розвиток насамперед підприємницької діяльності. Стратегія та тактика реформ в Україні до 2007—10 рр. повинна залишатися практично незмінною і концентруватися на таких трьох системоутворювальних програмах: — формування ефективного власника; — створення сприятливого інноваційно-інвестиційного середовища; — активний пошук та мобілізація внутрішніх резервів зростання обсягів виробництва, підвищення ефективності використання основних коштів, що забезпечує одержання прибутку. 3. Власність реалізується через зацікавленість, тобто через економічну користь і зиск для суб’єкта власності. Формула власності — володіти, розпоряджатися, користуватися, управляти, проте жодною з цих складових не можна пожертвувати без втрат для суспільства. Приватна власність надає її власнику необхідну мотивацію, оскільки власник отримує право всіх управлінських рішень, що стосуються підприємництва, а також абсолютне право розпоряджатися прибутком, що є наслідком реалізації цих рішень. 4. Права власності розвивалися еволюційним чином впродовж кількох тисячоліть і разом з ними розвивався особливий соціальний інститут, який сьогодні називається ринком. Підґрунтям власності є ідея рівності: не доходів або умов, а рівність прав. Якщо громадяни здійснюють операції на ринку, то необхідно припустити, що обидві сторони у будь-якій угоді здатні об’єктивно і відповідально оцінити власні інтереси. Таким чином, презумпція рівності статусу і рівності прав є однією із важливіших передумов становлення різних форм власності. В країнах, де побудова ринкової економіки починається від нуля, саме права власності є рушійною силою процесів приватизації державного майна. 5. Сучасна багатосекторна економічна модель власності базується на поєднанні трьох рівноправних механізмів господарської координації: ринкової конкуренції, корпоративного управління та державного регулювання. Концепція державного регулювання на перших етапах трансформації державної власності розглядалася головним чином в контексті практичного рішення поточних задач: подолання падіння виробництва; зменшення витрат на державне управління економікою; зниження бюджетного дефіциту; підвищення ефективності та інноваційно-інвестиційної привабливості галузей промислового виробництва. Проведення приватизації вимагає не тільки необхідності та доцільності, а й прагматизму, урахування не тільки близьких, а й віддалених наслідків для суспільства взагалі і для економіки зокрема. Якщо умови змінюються, а економічні механізми цілеспрямовано не коректуються і не видозмінюються, тоді вони довільно адаптуються до існуючих реальних умов, створюючи при цьому непрогнозовані проблеми. 6. Законність, гласність, відкритість, прозорість — ключові принципи повномасштабної приватизації у постсоціалістичних країнах. Населення необхідно докладно, об’єктивно, неупереджено інформувати щодо мети, умов, правил проведення приватизації, а також змін і доповнень, що виникають в приватизаційному процесі. 7. Генеральна концепція, яка була розроблена фахівцями АСК “Укррічфлот”, побудована на принципах законності, простоти, швидкісної реалізації, гласності, відкритості, прозорості, справедливості. Вона ввібрала в себе все найкраще та найприйнятніше для умов України і ментальності її населення з світового досвіду роздержавлення та приватизації суспільної власності й розрахована на середньострокову перспективу. Генеральна концепція була сформульована і схвалена трудовими колективами підприємств та установ річкового транспорту України. 8. Перехід від планово-розподільної до ринкової економіки відбувається за умов системної кризи управління соціально-економічними процесами, характер і тенденції розвитку яких визначаються відсутністю єдиних науково-методологічних основ. Це ускладнює дослідження економіки підгалузі народного господарства, яка трансформується, оскільки моделі, які раніше використовувалися, методи, організаційно-управлінські схеми, управлінські рішення і технології виявилися непридатними для можливого вивчення та використання. Важливішим результатом даного дисертаційного дослідження є той факт, що методологія, яка була розроблена, слугує джерелом нової інформації про економіку, яка трансформується. Це створює нові об’єктивні передумови для забезпечення можливостей управління економічними процесами не в режимі запізнення, а навпаки, з випередженням, задовольняючи при цьому вимоги необхідних параметрів за точністю, стійкістю, надійністю та релевантністю. 9. Роздержавлення і приватизація майна державних підприємств та установ не випадково є центральними ланками радикальних соціально-економічних реформ в Україні. Їх цінність та ефективність залежать від методів, засобів та організаційно-управлінських схем практичного здійснення. Саме від цих чинників залежить зниження рівнів ризику і невизначеності у наступній діяльності приватизованих підприємств. Не ідея приватизації, а методи, засоби, схеми реалізації приватизаційних програм і проектів різних рівнів головним чином формують початкові принципи поведінки і корпоративного управління ринкових суб’єктів господарювання, що є гарантією адекватного розуміння і сприйняття суті економічних трансформаційних процесів. 10. Для успішного проведення приватизації треба обов’язково попередньо розробити концепції, програми і план конкретних дій реалізації приватизаційного процесу. Мета приватизації державного майна у постсоціалістичних країнах чітко поділяється на дві групи: соціально-політичні та суто економічні. Приватизація, яка реалізована правильно, дозволяє досягнути такої двоєдиної мети. З одного боку, вона сприяє збагаченню держави за рахунок прямих надходжень від продажу приватизованих підприємств і виключення витрат на утримання збиткових та нерентабельних підприємств, з іншого боку, збільшуються податкові відрахування від ефективно працюючих приватизованих підприємств. Приватизація, що здійснюється успішно і за правилами, руйнує державну монополію на створення і ліквідацію робочих місць. Це в перспективі сприяє підсиленню здорової, вільної конкуренції між підприємцями за конкретних споживачів виробляємої ними продукції та ринки збуту, що закладає та зміцнює основи функціонування конкурентної (ринкової) економіки. 11. Постійне дослідження процесів корпоративної реструктуризації будь-якої виробничо-економічної системи загалом та її складових елементів є необхідною частиною науково-теоретичного обґрунтування радикальної економічної реформи в Україні. Складність цих досліджень — у новизні та відсутності загальної методології проведення такого роду робіт в умовах України, а також у пошуку управлінських рішень різного рівня, вибору двох класів завдань з автономними функціями мети. З одного боку, необхідність реформування значних обсягів суспільного виробництва, яке існувало в колишньому СРСР, диктується становленням ринкових відносин і інтеграцією економіки, що реформується у загальносвітовий господарський простір. З іншого боку, структурна перебудова повинна зберегти нагромаджений інноваційний, науково-технічний, кадровий потенціал країни і не обумовити забарний у часі та значний за обсягом спад виробництва і ВВП. 12. Складність приватизації полягає у тому, що перед багатьма підприємствами постає проблема часткової або повної зміни діяльності. Для розв’язання цієї проблеми необхідно мати заздалегідь розроблені сценарії з формулюванням нової мети, виявленням особливостей функціонування приватизованого підприємства у середовищі, що наближене до ринкового, проте досить частково задовольняє умови вільної конкуренції. Зростають вимоги до тієї частини системи фінансового управління, яка відповідає за інвестиційно-інноваційну діяльність підприємства і базується на єдності близької та далекої мети. Отже, системно мають бути задіяні усі можливості, що забезпечують реалізацію стратегії формулювання і управління прибутком як у поточний момент, так і в досить далекій перспективі. 13. Досвід приватизації річкового транспорту України має унікальний характер. Була знайдена, розроблена, обґрунтована і реалізована власна системна модель приватизації величезного виробничо-соціального комплексу — МДО “Укррічфлот”. Це був перший в Україні проект за всіма показниками: часу початку його розроблення; пошуку методів і засобів реалізації, масштабності; швидкості. Колектив менеджерів-розробників приватизаційного проекту спирався на доскональне знання власного підприємства та галузі і в основному не потребував допомоги зарубіжних консультантів та виконавців. МДО “Укррічфлот” стало першим, а АСК “Укррічфлот” до цього часу залишається кращим полігоном країни у рішенні проблем корпоратизації, роздержавлення і приватизації. |
