У дисертаційній роботі викладено теоретичні положення та практичні пропозиції з реструктуризації промисловості регіону на засадах інноваційного розвитку економіки України, які полягають у наступному. 1. Доведено, що основу економічного зростання регіонів України визначають інновації, які на рівні промисловості охоплюють основні елементи виробничого процесу (сировину, комплектуючі, технологію та основні засоби, продукцію), його організацію, зв’язки із зовнішнім економічним середовищем, зокрема, стосовно ринків збуту продукції. Своєчасність виявлення чинників, що стримують розвиток інноваційної діяльності промисловості з урахуванням регіональної специфіки, та розробка заходів щодо їх усунення дає можливість покращити перспективи становлення галузі. Реструктуризація промисловості регіонів України має здійснюватися на основі концептуальних інноваційних засад, орієнтованих на підвищення ефективності використання її наукового і виробничого потенціалів, реалізації інноваційно-інвестиційних проектів. 2. Стан української промисловості потребує здійснення структурних перетворень на макро-, мезо- і мікрорівнях управління галуззю. Необхідність реструктуризації промислового виробництва на всіх рівнях його організації і функціонування обумовлюється, перш за все, потребою ефективного поєднання соціальної самоорганізації підприємницьких структур з принципами і методами державного регулювання економіки, промисловою політикою держави. Підхід до реструктуризації на макроекономічному рівні, що поєднується з його продовженням на мезо- і мікрорівнях, є впровадженням ідеології багаторівневої системної реструктуризації з урахуванням реальних умов і можливостей української економіки. Отже, зв'язок запропонованої макроекономічної політики і перетворень системи управління промисловістю з реструктуризацією окремого підприємства є ключовою умовою ефективної багаторівневої реструктуризації. 3. Під реструктуризацією промисловості регіону слід розглядати сукупність конкретних методів і прийомів реорганізації інтегрованої системи менеджменту, оскільки всі її елементи взаємопов’язані і перетворення одного із них обумовлює трансформацію всіх інших. При здійсненні реструктуризації промисловості регіону в умовах інноваційного розвитку економіки слід досягати стійкого її стану, на базі якого в подальшому відбувається підйом промислового виробництва і підвищення його ефективності. Основу реструктуризації повинні складати як державні, так і локальні інноваційно-інвестиційні програми, орієнтовані на техніко-технологічне оновлення промислового виробництва. Такі програми безпосередньо реалізують промислову політику держави і стратегію ринкових перетворень на галузевому, регіональному і державному рівнях. 4. У процесі реструктуризації промисловості регіону нерентабельні підприємства не мають шансів на збереження в ринковому середовищі в незмінному вигляді. Разом з тим закриття таких виробництв без здійснення робіт з подолання негативних соціальних наслідків також неприпустиме. Тому програми реструктуризації промисловості регіону в перспективі повинні враховувати соціальні заходи щодо: санації підприємств, збільшення часу, який відводиться на здійснення ліквідації; перенесення реструктуризації на віддалені часи; виплата соціальної допомоги; проведення за рахунок держави комплексу робіт із працевлаштування працівників, що вивільняються. Такі програми повинні бути поетапними: на першому етапі відбуваються процеси розвитку ринкової і виробничої інфраструктури промислового підприємства; на другому – підвищення в рамках реструктуризації зрілості ринкових відносин на промислових підприємствах регіону. 5. Як свідчить проведений аналіз існуючого законодавчого та нормативно-правового забезпечення переходу промисловості України на інноваційну модель розвитку свідчить, в нашій державі нараховується близько ста таких документів, але кожний з них має певні недоліки і не вирішує проблеми комплексно. Для промисловості України тільки інноваційна стратегія може визначати шлях соціально-економічного розвитку регіонів. Інноваційні механізми економічного розвитку повинні використовувати наявний науково-технічний потенціал і базуватися на відповідній інфраструктурі. В українському законодавстві практично не урегульований інститут реорганізації підприємств. Окремі положення, що стосуються цієї процедури, не визначені в Господарському та Цивільному кодексах. Розрізненість і уривчастість положень призводить до того, що в період або після проведення реорганізації виникають суперечливі ситуації між акціонерами компанії чи підприємством і його кредиторами. Цьому сприяли відповідні чинники недостатнього забезпечення регіональної стратегії інноваційного розвитку промисловості України. 6. Визначено, що сфера виробництва і контролю за якістю вироблених промислових товарів має велике значення для виробників і споживачів. Нова система регулювання технічного розвитку промисловості регіонів дає можливість реформувати діючу систему сертифікації і стандартизації. Для цього доцільно ввести такий новий інструмент регулювання, як технічні регламенти, що встановлює держава. При цьому контроль за якістю промислових товарів здійснюється виробником і регулюється ринком через механізми попиту і пропозиції. З метою максимального використання переваг членства в СОТ та мінімізації впливу негативних факторів для науково-технічної сфери в середньостроковий період Міністерству промислової політики України необхідно: поглибити і розширити дослідження з проблем макроекономічного регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку промисловості; використати інструменти СОТ для державної підтримки експорту наукоємної продукції; розробити заходи щодо забезпечення в умовах членства в СОТ преференційного режиму для імпорту комплектуючих, матеріалів, обладнання і технологій, що забезпечують розвиток національного високотехнологічного виробництва; створити ефективну інфраструктуру та забезпечити державну підтримку для експорту інтелектуальних послуг; дослідити практику країн-членів СОТ щодо застосування заходів нетарифного характеру для стимулювання і сприяння розвитку високотехнологічних галузей. 7. Виявлено, що здійснення реструктуризації промисловості на регіональному рівні в умовах інноваційної економіки неможливе без використання інтелектуальної праці. До негативних факторів розвитку інформаційного суспільства в Україні відноситься низький рівень доходів більшості представників цього класу і, відповідно, вимушений пошук додаткових засобів для задоволення матеріальних потреб, що практично унеможливлює формування постматеріалістичної системи цінностей і мотивів діяльності. З метою забезпечення в Україні кадрового потенціалу на інноваційних засадах та розширення ринкової пропозиції об'єктів права промислової власності в роботі запропоновано механізм мотивації людей інтелектуальної праці через поєднання важелів державного регулювання стимулюючої функції інтелектуальної власності і стимулюючих методів. 8. У системі управління реструктуризацією промисловості регіону функції економічного прогнозування наразі не взаємопов'язані. Цей процес ще не налагоджений у регіональній економіці. З метою приведення цих функцій до єдиного безперервного процесу при реструктуризації промисловості регіону виділено три основні з них: передбачення тенденцій розвитку і взаємозв'язків прогнозованого об'єкта, прогнозне обґрунтування схвалюваних рішень і прогнозний супровід їх виконання. Такі функції повинні базуватися на відповідних принципах прогнозування: системності, безперервності, адекватності. Для визначення ефективності функцій, що виконуються в системі управління реструктуризацією промисловості регіону, необхідно застосовувати методи екстраполяції, експертних оцінок і моделювання. 9. На відміну від експрес-аналізу промислових підприємств, для визначення економічної доцільності їх реструктуризації запропоновано методику, яка призначена для управління фінансовим станом і оцінки економічної стійкості підприємств та його ділових партнерів в умовах ринкової економіки. Методика включає наступні блоки: загальну оцінку економічного стану і його зміни за звітний період; аналіз економічної стійкості промислових підприємств регіону і необхідності їх реструктуризації; аналіз ліквідності балансу; аналіз фінансових коефіцієнтів з метою вибору основних напрямів реструктуризації. У процесі дослідження запропоновано етапи програми реструктуризації промисловості регіону з комплексом заходів щодо її здійснення. На першому етапі виконується аналіз існуючого організаційно-економічного механізму розвитку промисловості, на другому – вироблення стратегії реструктуризації промисловості регіону, на третьому – безпосередня розробка програми та обґрунтування механізмів реструктуризації промисловості. 10. Проведений аналіз інноваційної діяльності у промисловості по регіонах України свідчить про недостатність коштів на її проведення. Для підвищення ефективності їх залучення пропонується механізм реалізації інвестиційної програми реструктуризації промисловості Запорізької області. Розроблення цього механізму повинне ґрунтуватися на врахуванні таких елементів: формування інвестиційних пакетів реструктуризації промислових підприємств; розроблення механізму стимулювання й захисту від ризиків; розроблення системи управління процесом інвестування (отримання і повернення кредитів). Визначено, що інвестиційний пакет включає набір інвестиційних проектів реструктуризації промислових підприємств регіону і програму розподілу економічних, технічних, фінансових ресурсів і ризиків між виконавцями за часовим інтервалом (термінами капіталовкладень і термінами окупності). 11. Дослідження з економічного обґрунтування інвестицій у реструктуризацію промисловості на регіональному рівні проводилися на базі стратегічної орієнтації. Її основу становить модель стратегічного планування, в якій розглядаються види бізнесу, що знаходяться на різних стадіях свого життєвого циклу. Невід'ємною частиною стратегічного управління технічної реструктуризації промисловості є систематичний розгляд змін карти стратегічного позиціонування всіх видів бізнесу. Тому для обґрунтування цієї методики були використані два підходи – прогностичний, який традиційно застосовується у вітчизняній практиці, та імітаційний, що базується на принципах стратегічного аналізу бізнес-продуктів. 12. Недосконалість системи управління інвестиційною діяльністю в регіоні визначила необхідність розробки шляхів створення регіональної ринкової інфраструктури промисловості: стихійне формування інституту ринку інвестицій під впливом інвесторів, що розміщують відповідні замовлення на інформацію; організаційне, правове обслуговування; цілеспрямована робота, що здійснюється за особливою регіональною програмою з єдиного центру. Механізм формування регіональної інфраструктури відбувається двома напрямами: утворення структури суб'єктів, що дозволяють реалізувати всю процедуру інвестування на рівні регіону, та єдиного інформаційного простору для полегшення процесу інвестування. 13. Обґрунтовано стратегію відродження промислового потенціалу регіонів України, яка дає змогу забезпечити системну модернізацію промислового виробництва, його відповідність сучасним вимогам науково-технологічного прогресу та постіндустріального розвитку. Важелями структурних зрушень є: енергетична незалежність та гарантування енергетичної безпеки; збереження конкурентоспроможних галузей та всебічна підтримка перспективних сфер, які мають змінити конкурентні переваги і спеціалізацію України у світовій економіці; інноваційні зміни всередині галузей; удосконалення захисту внутрішнього ринку; підтримка експорту. 14. Виділено такі підходи до формування механізму управління розвитком промисловості регіону: самозабезпечувальний, що передбачає розвиток самозабезпечених промислових підприємств; технологічний, який полягає у встановленні тісних виробничих зв'язків між галузями і підприємствами; цілісний, що відображає гармонійну взаємодію всіх елементів галузевої структури промисловості, цілісність і раціональне поєднання галузей; відтворювальний, який виявляє соціальні пріоритети; економіко-географічний, що обґрунтовує формування територіальних соціально-економічних систем (комплексів). При застосуванні системного підходу до механізму управління розвитком промисловості регіону рекомендується виділяти групи властивостей, що характеризують: суть і складність системи, зв'язок системи із зовнішнім середовищем, методологію цілепокладання системи, параметри функціонування і розвитку системи. 15. Засобом реалізації концепції соціально-економічного піднесення області є розробка програм розвитку галузей промисловості, яка передбачає реалізацію пріоритетних напрямів у промисловості, заходи державної підтримки промислових підприємств і окремих інвестиційних проектів, науково-технічне і кадрове забезпечення заходів програми. Обласні програми є найважливішим засобом реалізації стратегії і тактики економічного розвитку регіону, активного впливу на економічні процеси для досягнення кінцевих соціально-економічних цілей. Програмний метод управління передбачає формування системи взаємопов'язаних заходів на рівні галузей промисловості, орієнтованих на реалізацію цілей і найважливіших завдань розвитку всього промислового комплексу Запорізької області. |