У дисертації проведено теоретичні й експериментальні дослідження впливу просторової мікрогеометрії поверхонь при терті в умовах граничного змащення під час реалізації „безадгезійного” тертя за новим розробленим методом, що дозволило вирішити важливе науково-технічне завдання підвищення протизносних та антифрикційних властивостей трибосистем. 1. Теоретично показано і експериментально доведено, що за однакової шорсткості поверхонь тертя та різної просторової конфігурації поверхні можуть реалізовувати як тертя в умовах граничного змащення, так і мікрорізання. 2. Запропонована в роботі математична модель контакту поверхонь дозволяє прогнозувати реалізацію беззносного тертя за різних умов контактування. 3. Доведено, що саме просторова конфігурація разом з головними споживчими характеристиками мастильного матеріалу – протизносними та антифрикційними – справляють найбільший вплив на експлуатаційні властивості трибосистем. 4. Розроблена методика для порівняльної оцінки протизносних та антифрикційних властивостей ПММ з урахуванням конфігурації шорсткості дає змогу підібрати оптимальні компоненти трибосистем, що підвищує їх ресурс і надійність. 5. Експериментально виявлено й доведено, що тільки за рахунок удосконалення просторової конфігурації шорсткості поверхонь без зміни параметру Ra можна суттєво поліпшити протизносні властивості трибосистем (від 2 до 15 разів). 6. Теоретично і експериментально доведено, що на протизносні і антифрикційні властивості трибосистем головним чином впливає висота зубців шорсткості, їх кількість і меншою мірою кут їх нахилу. 7. Апробація вибраного і сформованого для досліджень комплексу та розробленої методики підтвердила їх високі інформаційні можливості на МНВП “Присадки”, впроваджена в органі сертифікації нафтопродуктів „УЦАХ-СЕПРО” і використовується в навчальному процесі. |