В роботі наведені теоретичні узагальнення і нове рішення наукового завдання – підвищення ефективності діагностики залізодефіцитної анемії у дітей шляхом визначення сироваткового еритропоетину та підвищення ефективності лікування за рахунок використання препаратів Даларгін і рекомбінантного людського еритропоетину. 1. Провідну роль у розвитку залізодефіцитної анемії у дітей мають соціально-побутові умови, обтяжений анте-, інтранатальний анамнез, дефіцит заліза у матері під час вагітності, передчасне народження, раннє змішане і штучне вигодовування. 2. В клінічній картині захворювання переважають сидеропенічний синдрому і синдром анемічної гіпоксії, вираженість і частота яких наростають відповідно ступеню дефіциту заліза в організмі дитини. Серед клінічних при ЗДА переважають зміни центральної та периферичної нервової системи, порушення розвитку моторних і статичних функцій. 3. Розроблений метод номографічної оцінки адекватності рівня сироваткового ЕПО у дітей, хворих на залізодефіцитну анемію дає змогу виявляти серед них осіб зі зниженим рівнем сироваткового еритропоетину. Факторами ризику зниженої продукції сЕПО є знижений рівень ретикулоцитів, ретикулоцитарного індексу, феритину сироватки крові хворих. 4. Визначено три типи порушень метаболізму заліза у дітей, хворих на залізодефіцитну анемію: нормоеритропоетиновий тип зі зниженими показниками обміну заліза (81,0%); гіпоеритропоетиновий тип з нормальними та субнормаль ними показниками обміну заліза (5,9%) та гіпоеритропоетиновий тип зі зниженими показниками обміну заліза (13,1%). 5. Додаткове до базового лікування призначення Даларгіну показане при залізодефіцитній анемії усіх ступенів важкості з адекватним рівнем сЕПО та при зниженому його рівні у сироватці крові. 6. Доведено, що використання рЕПО є показаним при гіпоеритропоетиновому типі з нормальними та субнормальними показниками обміну заліза при залізодефіцитній анемії. При цьому у хворих дітей досягається істотна позитивна динаміка клініко-лабораторних показників та киснево-транспортної функції крові. |