Встановлено позитивний вплив введення клітковиновмісного корму різного ступеня подрібнення до складу раціону відгодівельних бугайців, який складається з зеленої маси сіяних трав і комбікорму, на ферментативні процеси та метаболізм азоту і жирних кислот у рубці тварин, на їх ріст та харчову цінність м'яса. При цьому зроблено такі висновки. 1. Згодовування бугайцям зеленої маси сіяних бобово-злакових трав, дефіцитної за вмістом клітковини, з добавкою солом'яної січки як джерела клітковини призводить до стабілізації ферментативних процесів та стимулювання пропіоновокислого бродіння у рубці і збільшення в ньому продукції пропіонової кислоти, з метаболічною дією якої пов'язане підвищення приростів великої рогатої худоби. 2. При збільшенні рівня клітковиновмісного корму різного ступеня подрібнення в раціоні, що складається з зеленої маси сіяних трав і комбікорму, у рідині рубця відгодівельної худоби на 10-й годині від початку годівлі виявлено меншу концентрацію аміачного й амінного азоту (p<0,05–0,01), а на 7–10-й – збільшення вмісту білкового та загального азоту (p<0,05–0,01), що вказує на тривалий вплив клітковини на метаболізм азоту і трансформацію його у бактеріальний протеїн. 3. Підвищення рівня клітковиновмісного корму різного ступеня подрібнення в раціоні призводить до більш ефективного засвоєння азоту і трансформації протеїну корму в білки тканин відгодівельних бугайців, і зокрема скелетних м'язів, на що вказує вірогідне зменшення концентрації в їх крові азоту сечовини (p<0,05–0,01), зниження рівня виділення азоту з сечею (p<0,05–0,01) та збільшення приростів порівняно до цих показників у тварин контрольної групи. 4. Кількість лінолевої кислоти загальних ліпідів і фракції неетерифікованих жирних кислот у рідині рубця дослідних бугайців, які споживали зелену масу сіяних трав, комбікорм та солом'яну січку з величиною частинок 0,2–2,0 і 3,0–5,0 см, на 10-й годині від початку годівлі була вірогідно більшою (p<0,05–0,01), ніж у рубцевій рідині тварин контрольної групи, що є ознакою інгібування гідрогенізації поліненасичених жирних кислот у рубці під впливом клітковини. 5. Підвищення рівня клітковиновмісного корму різного ступеня подрібнення в раціоні досліджуваних бугайців призводить до збільшення засвоєння жирів. Про це свідчить менший вміст високомолекулярних жирних кислот загальних ліпідів і неетерифікованих форм жирних кислот у калових масах тварин дослідних груп порівняно з контрольною (p<0,05–0,01). 6. У загальних ліпідах плазми крові і печінці бугайців, які споживали комбікорм, зелену масу сіяних трав та солом'яну січку величиною 0,2–2,0 і 3,0–5,0 см, виявлено вірогідно більший вміст лінолевої кислоти (p<0,05–0,01); у загальних ліпідах скелетних м'язів – вищий відносний рівень лінолевої та арахідонової кислот (p<0,05–0,01), що позитивно впливає на харчову цінність м'яса. 7. Середньодобові прирости маси тіла у бугайців, яким згодовували комбікорм та зелену масу сіяних трав з добавкою клітковиновмісного корму величиною 0,2–2,0 і 3,0–5,0 см, були відповідно на 138,9 і 92,2 г, або на 19,4 і 12,9 %, більші, ніж у тварин контрольної групи, які споживали комбікорм та зелену масу сіяних трав. |
