Анотація до роботи:

Панас Н.Є. Механізми порушення кисень-транспортної функції крові щурів за інтоксикації кадмієм та шляхи його корекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04. – біохімія. – Інститут біології тварин УААН, Львів, 2006.

Дисертація присвячена вивченню впливу кадмію на процес транспорту кисню в організмі білих щурів за парентерального введення хлориду кадмію в дозі 10 мг/кг маси за нормального і зниженого рО₂ в повітрі та з’ясуванню корекції селеном порушення цього процесу за умов інтоксикації кадмієм. У процесі досліджень встановлено, що після введення в організм CdCl₂ шляхом одноразової ін’єкції кадмій акумулюється в органах щурів в такому порядку: печінка > нирки > селезінка > серцевий м’яз > легені > скелетний м’яз. Під впливом кадмію пригнічується процес еритропоезу та відбуваються зміни в метаболізмі еритроцитів. Ці зміни полягають в інгібуванні активності ферментів енергетичного обміну та антиоксидантної системи, зменшенні вмісту продуктів гліколізу та активації процесів пероксидного окиснення ліпідів.

Вивчено метаболічні ефекти кадмію в організмі щурів за зниженого рО₂ в атмосферному повітрі. Показано, що тренування щурів до умов гіпоксії зменшує шкідливі ефекти кадмію у ранньому періоді інтоксикації. Установлено коригувальний вплив селеніту натрію на еритропоез і кисень-транспортну функцію крові тварин, інтоксикованих парентеральним введенням CdCl₂.

У дисертації подається теоретичне обгрунтування і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні порушень в процесах еритропоезу, транспорті кисню і метаболізмі в еритроцитах білих щурів за умов парентерального введення хлориду кадмію в дозі 10 мг/кг маси та з’ясуванні можливості корекції токсичних ефектів шляхом введення селеніту натрію в дозі 0,1 мг селену/кг маси.

1. Після одноразового парентерального введення щурам CdCl₂ важкий метал акумулюється в органах, які за здатністю до нагромадження кадмію можна розташувати в такому порядку: печінка > нирки > селезінка > серцевий м’яз > легені > скелетний м’яз.

2. Під впливом іонів кадмію відбуваються зміни в процесах еритропоезу тварин як упродовж раннього періоду (3 доби), так і в віддалений період (10-та доба) після введення CdCl₂. Вони проявляються у збільшенні вмісту старих еритроцитів на 3-тю добу, зменшенні кількості еритроцитів, відносного вмісту молодих еритроцитів, концентрації гемоглобіну в крові на 10-ту добу досліджень.

3. Під впливом Cd²⁺ відбуваються зміни в метаболізмі еритроцитів: зниження бісфосфогліцеромутазної активності на 1-шу добу, глюкозо-6-фосфатдегідрогеназної і лактатдегідрогеназної – на 1-шу і 3-тю доби, піруваткіназної – на 3-тю і 10-ту доби, що супроводжуються зменшенням вмісту 2,3-дифосфогліцерату на 3-тю, а лактату – на 3-тю і 10-ту доби після введення хлориду кадмію.

4. Після введення CdCl₂ в еритроцитах щурів активуються процеси пероксидного окиснення ліпідів, що виявляється в збільшенні вмісту гідропероксидів ліпідів на 1-шу і 3-тю доби і ТБК-активних продуктів впродовж 10-добового періоду досліджень; на 1-шу добу пригнічується супероксиддисмутазна і глутатіонредуктазна активність.

5. Витримування тварин за умов гіпоксії (рО₂=91 Торр по 3 год. щодоби) призводить до активації еритропоезу, що проявляється у збільшенні кількості еритроцитів і відносного вмісту їхніх молодих форм на 5- і 10-ту доби, та змін у метаболізмі в еритроцитах, скерованих на активацію синтезу 2,3-дифосфогліцерату: збільшення бісфосфогліцеромутазної активності на 5-ту добу, зменшення піруваткіназної активності на 5- і 10-ту доби.

6. Тренування тварин до умов гіпоксії (рО₂=91 Торр по 3 год. щодоби впродовж 5 діб) зменшує шкідливі ефекти кадмію у ранній період інтоксикації. У тренованих до гіпоксії щурів кількість еритроцитів та показник гематокриту впродовж трьох діб після введення CdCl₂ є більшими, а вміст старих еритроцитів – меншим, ніж у тварин, яким вводили CdCl₂ за нормального рО₂; лактатдегідрогеназна і бісфосфогліцеромутазна активність та вміст 2,3-дифосфогліцерату збільшується, піруваткіназна активність зменшується порівняно зі значеннями у тварин, яким вводили CdCl₂ без попереднього тренування до гіпоксії.

7. Коригувальний вплив Na₂SeO₃ на показники еритропоезу в інтоксикованих кадмієм щурів проявляється на 10-ту добу після введення і полягає в нормалізації кількості еритроцитів, відносного вмісту молодих і старих еритроцитів, концентрації гемоглобіну в крові.

8. Під впливом селеніту натрію в еритроцитах щурів, яким вводили CdCl₂, нормалізується бісфосфогліцеромутазна і лактатдегідрогеназна активність упродовж 10-добового періоду досліджень, збільшується глюкозо-6-фосфатдегідрогеназна і піруваткіназна активність, відповідно, на 3-тю і 10-ту доби.

9. Вплив селену на процеси ПОЛ та активність ферментів-антиоксидантів в еритроцитах інтоксикованих кадмієм щурів проявляється в нормалізації вмісту гідропероксидів ліпідів на 3-тю добу, ТБК-активних продуктів – на 10-ту добу, глутатіонредуктазної активності на 1-шу добу та супероксиддисмутазної – на 3-тю добу після надходження хлориду кадмію в організм тварин; збільшенні глутатіонпероксидазної активності на 10-ту добу порівняно з інтоксикованими кадмієм тваринами, яким не вводили селеніт натрію.

Публікації автора:

1. Панас Н.Є. Вплив гострої гіпоксії на деякі ланки метаболізму глюкози в еритроцитах білих щурів // Медична хімія. – 2004. – Т.6, №1. – С. 81-84.

2. Панас Н.Є. Вплив умов гіпоксії на функціональні властивості мембран еритроцитів тварин // Медична хімія. – 2006. – Т. 8, №. 2. – С. 45-48.

3. Panas N.E., Antonyak H.L., Snitynski V.V. The biochemical effects of iron, cadmium and selenium on the system of haematopoiesis in animal organism // Біологія тварин. – 2003. – Т. 5. – C.174-179. (Дисертант брала участь в опрацюванні робочої схеми експерименту, провела дослідження впливу кадмію і селену на еритропоез у щурів, статистичну обробку і аналіз результатів, написанні статті).

4. Панас Н.Є., Антоняк Г.Л., Снітинський В.В. Інтенсивність еритропоезу і функціональні властивості гемоглобіну за умов нестачі кисню // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. – 2003. – Вип. 34. – С. 57-64. (Дисертанту належить участь в опрацюванні літературних джерел, робочої схеми експерименту, дослідження впливу гіпоксії на показники еритропоезу та кисень-транспортну функцію гемоглобіну щурів, статистична обробка та аналіз результатів, написання й оформлення статті).

5. Антоняк Г.Л., Панас Н.Є., Снітинський В.В. Вплив умов гіпоксії на активність ферментів енергетичного обміну в еритроцитах тварин // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. – 2004. – Вип. 37. – С. 60-66. (Дисертант провела дослідження впливу гіпоксії на активність ферментів енергетичного обміну в еритроцитах щурів, статистичну обробку і аналіз результатів, брала участь в опрацюванні робочої схеми експерименту, написанні та оформленні статті).

6. Акумуляція кадмію в органах білих щурів за умов введення CdCl₂ / Н.Є. Панас, Г.Л. Антоняк, В.В. Снітинський, С. Кондрацький // Біологія тварин. – 2005. – Т. 7. – C. 31-50. (Дисертант виконала дослідження акумуляції кадмію в органах щурів, статистичну обробку та аналіз результатів, брала участь у написанні статті).

7. Aнтоняк Г.Л., Снітинський В.В., Панас Н.Є. Вплив іонів кадмію на процес енергетичного метаболізму в еритроцитах тварин // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2006. – № 1. – С. 70-72. (Дисертант провела дослідження впливу кадмію на активність ферментів та вміст продуктів енергетичного обміну в еритроцитах щурів, статистичну обробку та аналіз результатів, брала участь в опрацюванні робочої схеми експерименту, написанні статті).

8. Haematological effects of heavy metals and selenium in animal organism / H.L. Antonyak, S. Kondracki, N.E. Panas, O.I. Pershyn, Т.О. Antonyak // Журнал агробіології та екології. – 2004. – Т. 1, № 1-2. – C. 105-111. (Дисертант виконала дослідження впливу кадмію та селену на еритропоез, статистичну обробку та аналiз результатів, брала участь у написанні статті).

9. Панас Н.Є., Антоняк Г.Л., Кондрацький С. Вплив кадмію на процес гемопоезу та метаболізм в еритроцитах тварин за умов нестачі кисню // Журнал агробіології та екології. – 2005. – Т. 2, № 1-2. – С. 113-123. (Дисертант провела дослідження впливу кадмію на показники еритропоезу та метаболізм в еритроцитах щурів за умов гіпоксії, статистичну обробку і аналіз результатів, брала участь у написанні статті).

10. Вплив сполук важких металів на процеси перекисного окиснення ліпідів та функціональну активність ферментів – антиоксидантів в еритроцитах тварин/ Г.Л. Антоняк, Н.Є. Панас, О.І. Першин, В.І. Бершадський // Теорія та практика сучасного природознавства: Зб. наук. праць. – Херсон, 2005. – С. 7-11. (Дисертант виконала дослідження впливу кадмію на процеси ПОЛ та активність ферментів антиоксидантної системи в еритроцитах щурів, статистичну обробку та аналіз результатів, брала участь у написанні статті).

11. The molecular mechanisms of toxicity of some elements in animal organism / H. Antonyak, V. Snitynski, N. Panas, T. Antonyak // Abstract. Konferencja naukowa “rodowisko, zwierz, product”, Lublin 22-24 wrzenia 2003. – Lublin: WAR. – 2003. – S. 351. (Дисертант виконала дослідження впливу кадмію на еритропоез і кисень-транспортну функцію крові щурів, опрацювала та проаналізувала результати, брала участь у написанні й оформленні тез).

12. Panas N.E., Antonyak H.L., Kondracki S. Іntensity of cadmium accumulation in animal tissues in experimental conditions // Materiay ІІ Оglnopolskiej Mlodzieowej Konferencji Naukowej „ Modzi naukowcy – рraktyce rolniczej”, Rzeszw, 25-27 kwiecie 2006 r. – Rzeszw, 2006. – S. 144. (Дисертант виконала дослідження акумуляції кадмію в органах щурів, опрацювала та проаналізувала результати, брала участь у написанні та оформленні тез).

13. The effects of heavy metals on the processes of haematopoiesis in animal organism / H.L. Antonyak, N.E. Panas, Yu.V. Zhylishchych, L.P. Biletska // Materiay ІІ Оglnopolskiej Modzieowej Konferencji Naukowej „ Modzi naukowcy – рraktyce rolniczej”. Uniwersytet Rzeszowski, Rzeszw 25-27 kwiecie 2006 r. – S. 75. (Дисертант виконала дослідження впливу кадмію на еритропоез у щурів, опрацювала та проаналізувала результати, брала участь у написанні та оформленні тез).

14. Вплив іонів важких металів на процес гемопоезу та метаболізм у клітинах крові тварин / Г.Л. Антоняк, Н.Є. Панас, О.І. Першин, Ю.В. Жиліщич, Л.П. Білецька // Матеріали ІХ Українського біохімічного з’їзду, Харків, 24-27 жовтня 2006 р. – Харків, 2006. – Т.2. – С. 138-139. (Дисертант виконала дослідження впливу кадмію на еритропоез і метаболізм в еритроцитах щурів, опрацювала та проаналізувала результати, брала участь у написанні та оформленні тез).