Анотація до роботи:

Плакіда О.В. Механізми державного управління соціальними флуктуаціями на рівні регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління. – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2004.

В дисертації розроблено систему управління соціальними флуктуаціями на рівні регіону. Докладно розглянуто роль соціальних флуктуацій у розвитку суспільства. Проаналізовано принципи стійкого розвитку регіону як соціально-економічної системи. Обґрунтовано функції органів регіонального управління в реалізації соціальної політики держави. Сформовано систему менеджменту, що реалізує функції управління соціальними флуктуаціями на рівні регіону як управління девіаціями та соціальною напруженістю. Розглянуто механізми управління соціальною системою регіону в умовах динамічної рівноваги та в кризових умовах. В практичній частині дослідження сформульовано рекомендації щодо оптимізації соціальної структури Донецького регіону. Розроблено організаційно-функціональну схему управління соціальними флуктуаціями на базі управління внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації.

Дисертаційне дослідження являє собою теоретичне обґрунтування і практичні рекомендації щодо формування механізмів державного управління соціальними флуктуаціями в регіоні.

У результаті дослідження отримані наступні висновки.

1. Еволюцію соціальної системи можна вважати стійким процесом розвитку тоді, коли зміна стійкого і хитливого станів системи реалізується адекватно можливостям системи й умовам зовнішнього середовища. Домінуючі цілі стійкого розвитку соціальних систем досягаються шляхом забезпечення оптимальної внутрішньої структури їх елементів, збільшення їх адаптаційних можливостей і збереження природного середовища.

2. Забезпечення стабільності соціальних систем у стані динамічної рівноваги, а також вирішення задач цілевизначення й оптимізації у нерівновагому стані полягає в управлінні зовнішніми та внутрішніми діями, що збурюють, - флуктуаціями.

Під соціальними флуктуаціями розуміється відхилення елементів соціальної системи від установленого порядку її функціонування. У соціологічних термінах, соціальні флуктуації відповідають поняттям соціальної напруженості (як колективної форми прояву збурень елементів системи) і девіації (як індивідуальної форми, що може здобувати масштабного характеру).

У стані динамічної рівноваги управління системою направляється на погашення потенційних макрофлуктуацій і регулювання загального числа флуктуацій у системі, а в стані порушення динамічної рівноваги - на використання флуктуацій з метою оптимального розвитку системи.

3. Основними задачами керуючої підсистеми на кожному з етапів розвитку суспільства (соціальної системи) є наступні:

у стані динамічної рівноваги соціальної системи управлінський вплив направляється на стабілізацію конформістів і ритуалістів з метою забезпечення стійкості системи; на стимулювання конструктивних інноваторів; на попередження ретритізма і деструктивного інноваторства;

у стані статичного дисбалансу, викликаного соціальною напруженістю (погрози макрофлуктуації), управлінський вплив повинний орієнтуватися на її розрядку, реалізовану без надання шкоди основним параметрам функціонування системи;

у стані динамічного дисбалансу від керуючої підсистеми потрібна реалізація інновації, що резонує із сутнісними властивостями системи.

4. Принципи стійкого розвитку регіону мають внутрішній і зовнішній аспекти. Так, стійкий розвиток регіону забезпечується збалансованим розширеним відтворенням його соціального, економічного й екологічного потенціалів, що досягається шляхом вибору поточних пріоритетів розвитку; а також узгодженням цілей внутрішнього розвитку регіону з цілями розвитку держави і суспільства.

5. Для регіонів України в сучасному стані актуальна соціальна домінанта розвитку, що може бути реалізована шляхом управління внутрішніми соціальними флуктуаціями. Функція управління соціальними флуктуаціями розподілена по ієрархії державного управління в залежності від масштабу флуктуацій, інформаційного забезпечення процесу прийняття рішень і ресурсів, необхідних для надання управлінських впливів. При цьому рівень регіонального управління являє собою сполучну ланку в реалізації оперативних і стратегічних функцій управління соціальними флуктуаціями в суспільстві.

6. Систему управління соціальними флуктуаціями в регіоні запропоновано формувати з урахуванням наступних положень.

В якості системи менеджменту, що реалізує функції управління соціальними флуктуаціями в регіоні, доцільно використовувати систему ситуаційного менеджменту. У різні періоди розвитку системи можливе виділення домінуючих технологій управління:

у стані динамічної рівноваги системи використовуються технології управління за відхиленнями, збуреннями, програмне управління;

при порушенні динамічної рівноваги пріоритетними є технології управління в умовах кризи.

7. Основними критеріями вибору механізмів управління соціальними флуктуаціями є рівень соціальної напруженості і рівень девіацій, що дозволяють ідентифікувати поточний стан соціальної системи. В якості інструментарію аналізу цих критеріїв запропонована теорія потреб Герцберга, фактори якої адаптовані до соціальної системи.

8. Для збереження соціальної системи регіону в умовах динамічної рівноваги необхідне формування системи моніторингу показників якості життя населення й аналітичної системи, заснованої на взаємозв'язку функціональних параметрів якості життя і матриці розподілу соціальних груп за характером девіації в залежності від рівня доходу і рівня освіти/культури.

9. В умовах порушення динамічної рівноваги соціальної системи регіону необхідно використовувати у взаємодії управлінські і психологічні методи: управлінські методи забезпечують процес виводу соціальної системи з кризового стану, а психологічні забезпечують стабілізуючий вплив на психологічний стан її елементів і сприяють успішної реалізації управлінських технологій.

10. Аналіз соціальних флуктуацій у Донецькому регіоні дозволив зробити наступні висновки про стан соціальної системи регіону.

Населення Донецького регіону має наступні соціально-демографічні характеристики: проживає в містах (90%), є багатонаціональним, переважно російськомовним (75%), відрізняється великою часткою людей у віці, старше працездатного, з домінуючою загальною середньою освітою (62%). Основна частина працездатного населення регіону зайнята у промисловості, яка представлена вугільними. металургійними, машинобудівними підприємствами.

Зазначені особливості населення Донецького регіону дозволили визначити потенційні проблеми і причини можливих соціальних флуктуацій, а саме: проблеми соціального забезпечення пенсіонерів, проблеми російськомовного населення в Україні, проблеми великих міст (комунальні, транспортні), проблеми економіки малих міст, проблеми розвитку вугільно-металургійного комплексу регіону.

11. Аналіз структури соціальних девіацій у регіоні, проведений із застосуванням матриці розподілу соціальних груп за характером девіації в залежності від рівня доходу і рівня освіти/культури, показав, що соціальна структура Донецького регіону характеризується двома основними особливостями: домінуванням стабільних елементів соціальної системи (ритуалістів і конформістів), а також деструктивною спрямованістю наявних девіацій (інноваторів і ретритистів).

Поточна соціальна структура девіацій населення Донецького регіону обумовлює необхідність збільшення числа конструктивних інноваторів з метою забезпечення процесу стійкого розвитку регіону, а також доцільність збільшення креативности елементів соціальної системи і зниження їх консерватизму.

12. Збільшення рівня креативности регіону можливо шляхом модифікації соціального, управлінського, економічного й екологічного факторів впливу на соціальну систему. У цьому зв'язку виділяються наступні напрямки трансформації: збільшення частки економічно активного населення; реальна зміна структури економіки на користь розвитку малого бізнесу і підприємництва; зміна стилю управління регіоном з урахуванням вимог ринкової економіки; збільшення уваги до природного середовища.

13. Для досягнення цілей збільшення креативности керуючій підсистемі регіону необхідно забезпечити рішення задач стимулювання інноваційної активності населення в економіці і формування довгострокової інноваційної бази регіону. Важливою умовою забезпечення креативности регіону є попереднє підвищення творчої активності зайнятих в органах регіонального управління.

14. Впровадження системи управління соціальними флуктуаціями в Донецькому регіоні рекомендується реалізувати на базі управління внутрішньої політики облдержадміністрації. Система управління соціальними флуктуаціями забезпечить інформаційно-аналітичну підтримку процесу прийняття рішень регіональних менеджерів вищої ланки з питань управління соціальною системою регіону.

Публікації автора:

1. Поважный А.С., Плакида А.В. Управление социальными флуктуациями в регионе в условиях динамического равновесия // Зб. наук. праць Донецької державної академії управління „Фінансові аспекти державного управління”, т.III, вип.14, серія „Державне управління”. – Донецьк, ДонДАУ, 2002. – С. 168-180.

Особистий внесок: формування методів управління соціальними флуктуаціями в умовах динамічної рівноваги соціальної системи регіону.

2. Плакида А.В. Принципы устойчивого развития социальных систем // Зб. наук. праць Донецької державної академії управління „Фінансові аспекти державного управління”, т.IV, вип.20, серія „Державне управління”. – Донецьк, ДонДАУ, 2003. – С. 154-166.

3. Плакіда О.В. Управління соціальними флуктуаціями в регіоні в умовах порушення динамічної рівноваги // Зб. наук. праць Донецької державної академії управління. – т.IV. – вип.. 27, серія „Державне управління”. – Донецьк, ДонДАУ, 2003. – С. 302 - 316.

4. Плакіда О.В. Принципи управління соціальними флуктуаціями // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - №1. – 2004. – С.62-71.

5. Плакіда О.В. Аналіз політики регіональних органів влади щодо управління соціальними флуктуаціями у Донецькому регіоні // Зб. наук. праць „Актуальні проблеми державного управління”. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2004. - №2 (21): У 2 ч. – Ч.2. – С.153-157.

6. Плакіда О.В. Роль та функції органів регіонального управління в реалізації соціальної політики держави: управління соціальними флуктуаціями // Збірник тез доповідей Всеукраїнської наукової конференції молодих науковців „Управління у ХХІ столітті: погляд молодих вчених”. – Хмельницький: В-во ХІУП, 2004. – С.87-88.

7. Плакида А.В. Управление социальными флуктуациями в Донецком регионе // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2004”. Том 32. Державне управління. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С.55-56.