У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження здійснено теоретичне обґрунтування і запропоновано практичні рекомендації з удосконалення системи державного управління реформуванням вищої освіти в контексті інтеграції в європейській освітній простір. Результати проведеного дослідження дають підстави зробити наступні висновки. 1. Курс на інтеграцію до Європейського Союзу ініціює зміну парадигми вищої школи, що вимагає використання таких механізмів, засобів та інструментарію державного управління вищою освітою, які забезпечать ефективність процесу реформування за стандартами європейської освіти. Державою вже напрацьовано цілу низку законів на підтримку вищої освіти, науки, стимулювання інноваційної діяльності, що є особливо важливим у зв’язку з приєднанням України до Болонського процесу. Проте наявна правова база вищої освіти ще характеризується внутрішніми протиріччями, дублюванням нормативних актів та положень, певними суперечностями між розробкою проектів законів та процедурою їх прийняття, що свідчить про необхідність змін, які мають вноситися виважено та комплексно. Роль державного управління полягає у пріоритетному розвитку функцій регулювання й планування. Удосконалення управління освітньою галуззю є сьогодні реальним резервом сучасної української освіти, яка не вимагаючи значних матеріальних вкладень, здатна радикально поліпшити ситуацію в цій галузі шляхом оптимізації діяльності всіх її підсистем та компонентів. 2. Аналіз законодавчих засад й управлінських аспектів входження України у загальноєвропейський освітній простір показав, що вже розпочато модернізацію вищої освіти у контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем та європейських, зокрема. Йде процес приведення законодавчої та нормативно-правової бази вищої освіти України до європейських стандартів. В умовах реформування вищої освіти України в контексті євроінтеграції нагальною потребою є: запровадження прямих і непрямих пільг роботодавцям, що інвестують кошти в систему вищої освіти, надають робочі місця; перегляд порядку бюджетного фінансування з метою розширення самостійності ВНЗ в розпорядженні фінансовими ресурсами. Проте, на сьогодні ще потребує серйозної оптимізації мережа вищих навчальних закладів – основою створення нової моделі регіональних університетів має стати класичний університет. Об’єднання зусиль з академічними інститутами дозволить створити кілька потужних дослідницьких або регіональних університетів. Важливою цьому аспекті є вертикальна інтеграція університетів з провідними підприємствами 3. Дослідження діючих механізмів державного управління реформуванням вищої освіти надає підстави наголосити на наступному: - механізми державного управління слід розглядати в тісному зв’язку з функціями, а не окремо, як часто спостерігається у дослідженнях; - у зв’язку з новими об’єктивними потребами реформування вищої освіти, повинна відбутися зміна у пріоритетах державного управління реформуванням освітньої галузі; - функції адміністративного управління в сучасних умовах повинні бути доповнені соціально-психологічною та аналітичною функціями; - механізм формування державного замовлення в системі вищої освіти, як елемент державного управління вищою освітою, потребує нагальної модернізації. Відтак, система державного управління реформуванням вищої освіти України в процесі євроінтеграції потребує удосконалення організаційно-правового механізму з урахуванням тенденцій та особливостей регіонального освітнього простору. 4. Для обґрунтування напрямів удосконалення механізмів державного управління реформуванням вищої освіти запропоновано показники ефективності управління вищою освітою: співвідношення кількості випускників ВНЗ та кількості студентів, зарахованих на перший курс, а також співвідношення кількості працевлаштованих випускників, які навчались за державним замовленням до загальної кількості випускників, які навчались за державним замовленням. Використання цих показників для оцінки ситуації в Одеській області підтвердило припущення щодо необхідності модернізації механізму формування державного замовлення. 5. Моніторинг діяльності вищих навчальних закладів Одеського регіону щодо забезпечення всіх сфер суспільства конкурентоспроможними кадрами виявив значну перспективу маркетингових досліджень ринку праці в області стратегічних напрямків галузевої підготовки фахівців. Це дозволило запропонувати наступні напрями удосконалення організаційно-правового механізму державного управління реформуванням вищої освіти на регіональному рівні: - закріпити базові підприємства, організації та установи за ВНЗ для проходження практики і стажування студентами, написання дипломних проектів та майбутнього працевлаштування за місцем стажування; - зміцнювати зв’язки між суб’єктами освітнього ринку шляхом участі представників ринку праці у керівництві ВНЗ; - запровадити адресне бронювання робочих місць для дітей-сиріт; - передбачити систему пільг для молодих спеціалістів, таких, як довгострокове кредитування на придбання і будівництво житла, пільгові умови користування дитячими закладами, оплата комунальних послуг; - запровадити механізм інформування вищих навчальних закладів про наявність вакантних місць на підприємствах, установах та організаціях області агентствами, центрами зайнятості населення. 6. Концептуальні засади удосконалення механізмів державного управління реформуванням вищої освіти у системному вигляді запропоновано в розробленому автором проекті Державної програми розвитку вищої освіти на 2009-2012 роки, спрямованому на ціленаправлене реформування вітчизняної системи вищої освіти відповідно з принципами європейського освітнього простору. Метою Програми є нарощування потенціалу вищої освіти, усунення причин, які уповільнюють її інтеграцію у європейський та світовий освітній простір, підвищення якості освіти, удосконалення механізмів управління, зокрема, організаційно-правового, координаційного, комунікативного, здійснення заходів щодо соціального захисту учасників навчально-виховного процесу, посилення соціального партнерства з роботодавцями у сфері формування конкурентоспроможної робочої сили на ринку праці. Акцент зроблено на пом’якшення централізованого контролю над академічною та дослідницькою діяльністю вищих навчальних закладів, розширення автономії та відповідальності ВНЗ. Програма дасть змогу сконцентрувати зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, громадськості на виконанні визначених завдань та забезпечити ефективне здійснення державної політики у сфері вищої освіти та реалізацію середньострокової стратегії її розвитку на 2009-2012 роки. 7. На підставі аналізу статистичних даних виявлено особливості державного управління освітньою галуззю на регіональному рівні, стан та тенденції розвитку вищої освіти в Одеській області, обґрунтовано вектори реформування і механізми його спрямування. Важливим напрямом реформування вищої освіти в регіоні є реалізація ідеї об'єднання потенціалів ВНЗ різних рівнів акредитації шляхом створення комплексів з окремими правами юридичних осіб. Аналіз роботи комплексів за останні роки засвідчив, що це позитивний крок вперед до реалізації програми багатоступеневої підготовки спеціалістів. Водночас, у складі комплексу немає єдиної програми, чітко опрацьованого механізму взаємодії між усіма його структурами, недостатньо підприємств, які у складі комплексу могли би здійснювати замовлення на підготовку спеціалістів, що ще раз підтвердило наше припущення щодо нагальності удосконалення механізмів управління реформуванням вищою освітою. 8. Проблема працевлаштування молоді – є актуальнішою не тільки для України, але й для європейського освітнього простору. Для її поступового розв’язання на регіональному рівні нами запропоновано й частково вже реалізовано на практиці в Одеському регіоні (що підтверджується відповідними довідками) наступні напрями удосконалення механізмів державного управління реформуванням вищої освіти на регіональному рівні: - координаційно-мотиваційні: створення у ВНЗ структурних підрозділів з питань працевлаштування своїх випускників (кар’єр-центр, кадрове агентство тощо) для допомоги випускникам адаптуватися до вимог ринку праці; постійний моніторинг цільової підготовки фахівців у контексті системи “прийом – навчання – розподіл - працевлаштування»; удосконалення на державному рівні стимулювання роботодавців щодо створення нових робочих місць для випускників ВНЗ; - планово-прогнозні: запровадження процесу визначення загальної та додаткової, поточної й перспективної суспільної потреби у фахівцях, що має проводитися за підтримки державних структур, підприємств різних форм власності, але такий механізм на загальнодержавному чи галузевому рівнях ще не розроблено, що значно ускладнює визначення потреби фахівців різного професійного спрямування. Для розрахунку щорічних норм випуску спеціалістів для сфери освіти, охорони здоров'я, місцевого та державного управління, органів внутрішніх справ, суду, прокуратури запропоновано методику розрахунку кількості фахівців для деяких галузей; - контрольно-координаційні: удосконалення контролю за працевлаштуванням випускників; координація служб зайнятості населення, галузевих відомств, роботодавців та ВНЗ щодо працевлаштування молодих фахівців, надання їм першого робочого місця; - структурно-організаційні: впровадження важливих складових організаційного механізму: створення центрів, секторів, відділів, бюро сприяння працевлаштуванню, укладення довгострокових угод «ректор-підприємство-студент»; молодіжна біржа праці для забезпечення молоді робочими місцями у вільний від занять період. 9. За результатами дослідження встановлено необхідність подальших розробок у цьому науковому напрямі. Зокрема перспективу для досліджень складають: інструменти аналізу й оцінки ефективності реалізації державної політики у галузі вищої освіти; умови впровадження європейських стандартів вищої освіти при входженні України до єдиного європейського освітнього простору, удосконалення форм та методів державного управління системою вищої освіти в умовах євроінтеграції. |