Анотація до роботи:

Савкіна О.В. Механізми державного регулювання системи надання медичної допомоги населенню України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Донецький державний університет управління, Донецьк, 2006.

У дисертації розроблені теоретико-методичні основи і практичні підходи до удосконалення організаційного механізму державного регулювання системою охорони здоров’я в умовах ринкової трансформації економіки України з урахуванням світового та вітчизняного досвіду.

Визначено економічну сутність і особливості організації нової моделі вітчизняної охорони здоров’я, розкриті концепція і структура організаційно-економічного механізму галузі як сукупності форм, методів і механізмів, за допомогою яких здійснюється управління медичною допомогою у сфері суспільного виробництва, як єдиної економічної системи країни. Державна система охорони здоров’я являє собою сукупність установ, організацій і підприємств, що здійснюють організацію, виробництво та розподіл споживання медичних послуг або товарів медичного призначення на ринку громадського здоров’я, у тому числі підтримки санітарно-епідеміологічної безпеки, надання суміжних лікувально-оздоровчих послуг, зокрема, в області санаторно-курортного оздоровлення, фізкультури і т.д., забезпечуючи тим самим задоволення відповідних потреб населення у збереженні та відновленні суспільного здоров’я.

Визначено головні напрямки державної політики у використанні додаткових джерел фінансування сфери охорони здоров’я в умовах соціально-економічних трансформацій, обґрунтовані напрямки реорганізації механізмів управління і фінансування охорони здоров’я.

Основний науковий результат дослідження полягає у розробці й обґрунтуванні теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів регулювання системи надання медичної допомоги населенню України.

На підставі поставлених задач і проведених досліджень можна сформулювати і зробити такі висновки:

1. Визначено сутність і шляхи збереження здоров’я населення, які полягають у регулюванні усіма складовими галузі і прикінцевим здоров’ям населення. Визначення державного впливу на розвиток лікувальної допомоги в інших країнах свідчить, що системи охорони здоров’я носять територіальний характер. Різні держави мають свої організаційні системи медичної допомоги, власні підходи до усунення виникаючих проблем. Отже, сучасна українська система охорони здоров’я не повинна копіювати діючі системи інших країн, вона повинна шукати свої механізми рішення цієї важливої задачі на основі селекції європейського (світового) досвіду.

2. За роки незалежності в Україні сформувалася національна правова база регулювання охороною здоров’я, що відповідає сьогоднішнім можливостям країни і деяким міжнародним стандартам. Однак, її не можна вважати достатньою і завершеною. Розвиток ринкових відносин і реформування державної системи управління охороною здоров’я вимагають постійного розвитку нормативно-правової бази у відповідності з концептуальними напрямками розвитку соціальної політики держави з урахуванням досягнень міжнародного законодавства у медицині. На сучасному етапі розвитку України охорона здоров’я залишається державною, досить регламентованою системою з низьким рівнем якості медичної допомоги і розповсюдженою тіньовою економікою у рамках державних закладів.

3. Відзначаючи глобальність проблеми негативної демографії, не можна забувати про роль організаційної системи надання медичної допомоги в екологічно напружених регіонах. Донецька область належить до найбільш екологічно забрудненої частини України. Оскільки кінцевою метою будь-якої системи охорони здоров’я є поліпшення здоров’я і збільшення тривалості життя людей, то пріоритетним напрямком державного інвестування розвитку медичної допомоги в медичних закладах регіону повинні бути орієнтири на досягнення цієї мети, через виконання ухвалених задач. Такий підхід забезпечення високого рівня здоров’я населення можливий завдяки проникненню поняття цінності здоров’я кожної людини у всіх проявах життєдіяльності суспільства.

4. Державне регулювання наданням медичної допомоги у лікувально-профілактичних закладах різних форм власності недостатньо відпрацьовано. Офіційне регулювання приватними закладами з боку держави практично відсутнє. Як правило, воно торкається тільки безпосереднього оформлення ліцензій. Контракти і додатки до ліцензій приватних медичних установ містять перелік медичних послуг, а також стандарти якості цих послуг. Аналіз інформації про приватну медицину не дає повного уявлення про роль і місце цієї важливої підсистеми охорони здоров’я. Необхідно проводити більш глибокі дослідження, побудовані на довірі приватно практикуючих лікарів. Основна стратегія державного механізму управління охороною здоров’я повинна бути спрямована на максимальне використання наявних на місцях управлінських, матеріально-технічних, фінансових і регіональних можливостей, як приватного, так і державного секторів галузі.

5. Наміри використовувати систему державного загальнообов’язкового медичного страхування громадян для фінансування базових медичних послуг державної охорони здоров’я і придбання населенням фармацевтичних препаратів за рахунок добровільного медичного страхування не досягли очікуваних результатів. На жаль, у сучасній концепції реформ державної охорони здоров’я спостерігаються тенденції розділяти інтереси медичного персоналу і пацієнтів. Введення платності частини витрат на медичну допомогу не означає втрату державності охорони здоров’я, втрату традицій. Навпаки, наявність платності створює додатковий потік грошей до бюджету лікувально-профілактичних закладів. Отже, державне регулювання фінансовою діяльністю лікарень передбачає раціональне використання потенціалу ринку медичних послуг. По структурі державне регулювання галуззю повинно бути наближене до населення, а по змісту передано частки повноважень регіонам, а контроль виконання проходити централізовано (державою).

6. Розроблено та запропоновано порозуміння сутності медичної послуги, як товару ринку медичних послуг. Аналіз перетворення галузі показав, що державне регулювання і місцеве самоврядування повинні направити свої дії на розвиток потенціалу ринку громадського здоров’я. Обумовлено це тим, що державне регулювання охороною здоров’я повинне йти через систему регіонального ціноутворення. Інакше кажучи, ціни у різних лікувально-профілактичних закладах на однакові медичні послуги повинні бути різними, але методика їхнього утворення повинна бути єдиною, загальнодержавною. У світлі скорочення державних витрат на охорону здоров’я запропонований оригінальний метод оцінки витрат основних ресурсів для формування собівартості медичної послуги.

Не менш важливі напрямки роботи керівників охорони здоров’я у подальшому розвитку системи державних закупівель за рахунок бюджету через укладення договорів за допомогою тендерних торгів, де важливу роль грає котирування цін. Це забезпечує виживання лікувальних закладів.

7. Систематизовано оцінку впровадження інноваційних форм державного управління системою охорони здоров’я. Останнім часом усе більш широко визнається важливість оцінки досягнутих результатів і встановлення індикативних показників для регулювання реформами у системі охорони здоров’я. Ця точка зору ще більше підсилила свої позиції завдяки всезростаючій практиці використання оцінки роботи ЛПЗ для формування механізмів розвитку медичної допомоги і надання якісних медичних послуг на всіх рівнях галузі у ринкових умовах економіки країни.

Індикативні показники можуть бути адаптовані до умов тієї або іншої країни і використані як на національному, так і на регіональному рівні. Індикативні показники повинні доповнювати різні інші міри справедливості державної системи охорони здоров’я або порівняльні міжкраїнні індекси показників роботи систем охорони здоров’я.

Публікації автора:

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Савкина О.В. Эффект “разгрузки” госбюджета развитием альтернативной медицинской помощи в регионе // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т. ІІІ, вип. 17. – Донецьк: ДонДАУ, 2002. – С. 210-213.

2. Савкина О.В. Основные направления децентрализации здравоохранения в регионе // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т. ІІІ, вип. 18. – Донецьк: ДонДАУ, 2002. – С. 156-160.

3. Савкина О.В. Развитие медицинского страхования, как дополнительного источника финансирования здравоохранения // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т. ІV, вип. 24. – Донецьк: ДонДАУ, 2003. – С. 222-230.

4. Савкина О.В. Сегодняшние проблемы финансирования здравоохранения // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т. ІV, вип. 26. – Донецьк: ДонДАУ, 2003. – С. 225-228.

5. Блинова Н.С., Савкина О.В. Особенности финансирования здравоохранения в Украине // Зб. наук. праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т. VІ, вип. 44. – Донецьк: ДонДУУ, 2005. – С. 239-246.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано необхідність вводу обов’язкового загальнодержавного медичного страхування як одного з можливих способів реформування фінансової системи охорони здоров’я.

6. Савкина О.В., Блинова Н.С., Шутов М.М. Основные направления экономического реформирования сельского здравоохранения Донецкой области // Зб. наук. праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т. VІ, вип. 51. – Донецьк: ДонДУУ, 2005. – С. 98-105.

Особистий внесок здобувача: здійснено аналіз принципів організації державної системи надання медичної допомоги у сільській місцевості, зроблено висновок про необхідність перебудов охорони здоров’я на селі на базі сімейного лікаря.

7. Савкина О.В. Маркетинговое управление в государственной системе здравоохранения // Зб. наук. праць ДонДУУ “Проблеми управління природокористуванням”: серія „Державне управління”, т. VІ, вип. 57. – Донецьк: ДонДУУ, 2005. – С. 108-116.

8. Блинова Н.С., Савкина О.В. Роль маркетинга в деятельности учреждений здравоохранения // Менеджер. – 2006. – № 1 (35). – С. 126-131.

Особистий внесок здобувача: зроблено висновки відносно необхідності впровадження, розвитку та удосконалення маркетингового управління у державних лікувально-профілактичних закладах в умовах ринкових відносин.

Статті в інших виданнях:

1. Лобас В.М., Шутов М.М., Дорофієнко В.В., Оборнєв Л.Є., Савкіна О.В. Основи менеджменту охорони здоров’я: Соціально-медичні проблеми: Метод.рекомендації. – Донецьк: МОЗУ, ЦМК ВМО ДДМУ, 2003. – 87 с.

Особистий внесок здобувача: наданий до друку модуль ІІІ за темами “Управління коштами. Бюджетування. Позабюджетне фінансування” та “Практичне застосування аналізу витрат на медичну допомогу. Ціноутворення”