Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в теоретико-методологічному та практичному удосконаленні механізму здійснення державного контролю в сфері захисту економічної конкуренції. Проведене дослідження дозволяє зробити такі основні висновки і пропозиції теоретичного та науково-практичного спрямування: 1. Поглиблення економічних перетворень і активізація інтеграційних процесів загострює питання щодо державного контролю антимонопольними органами за захистом суб’єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції, зловживань монопольним становищем на ринку, антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання та антиконкурентних дій органів державної влади і органів місцевого самоврядування та відповідно потребує удосконалення механізму здійснення державного контролю в сфері захисту економічної конкуренції з метою забезпечення захисту конкурентних відносин в Україні. 2. Сутність механізму державного контролю в сфері захисту економічної конкуренції полягає в попередженні, виявленні та припиненні порушень суб’єктами господарювання законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до напрямків та форм контролю, що здійснюється антимонопольними органами; 3. Під державним контролем у сфері захисту економічної конкуренції необхідно розуміти самостійну функцію управління, яка здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями та їх посадовими особами, із перевірки та виконання вимог конкурентного законодавства суб’єктами господарювання, органами адміністративно-господарського управління та контролю при реалізації ними своїх повноважень. Даному виду контролю характерні спеціальні ознаки: 1) контроль у сфері захисту економічної конкуренції здійснюють відповідні державні органи, наділені компетенцією, виключно пов’язаною з таким контролем; 2) в основі державного контролю, який здійснюється антимонопольними органами, знаходяться відносини влади та підпорядкованості; 3) контроль у сфері захисту економічної конкуренції є спеціальним контролем (наявність спеціального органу, спеціальних форм і методів, що визначають спеціальним статусом); 4) даний контроль має активний характер, спрямований на вжиття конкретних заходів із захисту економічної конкуренції. Зважаючи на те, що вичерпний перелік видів державного контролю визначити складно, оскільки єдиного підходу до розподілу контролю на види не існує, в роботі визначено, що види контролю в сфері захисту економічної конкуренції можна класифікувати залежно від: змісту контролю; сфери контролю; суб’єктів, що здійснюють контроль; обсягу повноважень контрольного органу; характеру відносин суб’єкта господарювання з підконтрольним об’єктом. Антимонопольні органи здійснюють зазначені види контролю, зокрема, плановий та позаплановий контроль. Разом з тим, вони здійснюють й інші види контролю, а саме – попередній, поточний та наступний контроль, які не визначені у відповідних нормативно-правових актах. 4. Контроль в сфері захисту економічної конкуренції є одним із важливіших організаційних заходів здійснення антимонопольної політики держави, який здійснюється в наступних напрямах: контроль за дотриманням законодавства у процесі економічної концентрації; контроль за процесами узгоджених дій суб’єктів господарювання при здійсненні підприємницької діяльності; контроль за дотриманням вимог конкурентного законодавства в процесі здійснення господарської діяльності суб’єктами господарювання (контроль за діями, які кваліфікуються як зловживання монопольним становищем та антиконкурентні узгоджені дії), зокрема, запобігання, обмеження, припинення порушень конкурентного законодавства; контроль за дотриманням вимог конкурентного законодавства при прийнятті рішень органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління і контролю. 5. Запропоновано внесення змін до ряду процедурних питань стосовно розгляду заяв та справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в частині залишення заяви без руху та визначення строків розгляду справи про порушення, які не визначені чинним законодавством. Досліджено особливості процедури збору доказів по справам, які розглядають антимонопольні органи та надані пропозиції щодо удосконалення зазначеної процедури в частині виклику сторін по справі для надання пояснень, засобу вручення запитів антимонопольних органів суб’єктам господарювання, а також визначені обставин при яких може проводитись вилучення або арешт предметів, документів або інших носіїв інформації. 6. Обґрунтовано необхідність зняття обмежень розмірів штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які мають право накладати адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України та доведено, що зняття зазначених обмежень може призвести до підвищення відповідальності суб’єктів господарювання за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. 7. Обґрунтовано необхідність розмежування повноважень антимонопольних органів при здійсненні контролю. Так, наявність загальнодержавних та регіональних ринків, наслідків, до яких призводять порушення конкурентного законодавства, призвели до розмежування повноважень при розгляді заяв та справ Антимонопольним комітетом України, постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України. Визначено, що зазначені принципи розмежування повноважень між антимонопольними органами не завжди є позитивними. Відповідно, обґрунтовано необхідність надання адміністративним колегіям територіальних відділень більш широких повноважень. 8. Формою державного контролю в сфері захисту економічної конкуренції є перевірка, процедура розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також внесення рекомендацій на запобігання та припинення порушень, які здійснюються безпосередньо антимонопольними органами в межах наданих повноважень і компетенції. Запропоновано внести зміни до Положення про порядок проведення перевірок дотримання законодавства про захист економічної конкуренції, в якому необхідно визначити підстави та порядок внесення змін до плану-графіку проведення антимонопольними органами перевірок дотримання законодавства про захист економічної конкуренції, а також визначити підстави для перевірки за вимогою правоохоронних органів, внести зміни з процедурних питань проведення перевірок. 9. Ефективність контролю в сфері захисту економічної конкуренції залежить від повноти виконання суб’єктом контролю основних вимог: безперервність, регулярність та систематичність; своєчасність по термінам здійснення; оперативність, дієвість і гласність; багатогранність, які повинні мати форми та методи контролю. Визначено, що під ефективністю контролю в сфері захисту економічної конкуренції слід розуміти результат контрольної діяльності органу, який його здійснює відповідно до покладених на нього повноважень. Для підвищення ефективності роботи антимонопольних органів та активізації їх діяльності із виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в дисертаційній роботі пропонується створити інформаційну систематизовану базу даних, яка буде складатися із аналізів ринків, рішень антимонопольних органів, судової практики, зарубіжного досвіду та ін. |