1. Розроблено математичну модель транспортування водню рухомими крайовими дислокаціями. Досліджено вплив температури металу, швидкості руху крайових дислокацій та концентрації дифузійного водню на кількість водню, що транспортується дислокаціями до місця утворення субмікротріщини. Виявлено, що температурна залежність кількості водню N(T), транспортованого рухомою крайовою дислокацією, має максимум в інтервалі кімнатних температур. Встановлено, що зі збільшенням швидкості руху крайової дислокації або при зниженні концентрації дифузійного водню кількість транспортованого водню зменшується, а максимум кривої N(T) зміщується в область більш високих температур 2. Удосконалено модель Зінера-Стро утворення субмікротріщини за дислокаційним механізмом. Числовими методами досліджена температурно-швидкісна залежність ступеня падіння крихкої міцності металу d(Т), розрахунки співставленні з експериментальними даними. Виявлено, що залежність d(Т) має мінімум в інтервалі кімнатних температур, падіння міцності металу під дією водню може досягати 50 % від міцності металу без водню. Результати розрахунків показали, що при одній і тій же температурі зі збільшенням швидкості відносної пластичної деформації, значення d(Т) збільшується, а мінімум кривої d(Т) зміщується в інтервал більш високих температур. Показано, що зменшення концентрації дифузійного водню веде до збільшення значення d(Т). 3. У результаті числового моделювання встановлено, що температурно-швидкісні особливості впливу водню на міцність зварних виробів із ВМНЛ сталей пояснюються залежністю між температурою металу, швидкістю пластичної деформації та кількістю водню, що транспортується дислокаціями до місця зародження мікродефекту. 4. Важливим моментом у механізмі зародження індукованих воднем холодних тріщин у зварних з’єднаннях із ВМНЛ сталей є транспортування водню крайовими дислокаціями в зону зародження субмікротріщини. 5. Розрахунки показали, що основними факторами, які відповідають за руйнування зерна і утворення стабільного мікродефекту, є такі: температура металу, концентрація дифузійного водню в металі зерна, зовнішні або внутрішні напруження у зварному з’єднанні, швидкість відносної пластичної деформації, розмір зерна. 6. Розроблено розрахунково-експериментальну методику визначення параметрів енергетичних пасток водню в металі шва, таких як енергія взаємодії водень–пастка та щільність пасток. Проаналізовано вплив параметрів енергетичних пасток на кінетику масоперенесення водню в металі та його перерозподіл у зварному з’єднанні. Виявлено, що при певній температурі виникає максимум швидкості ефузії водню зі зразка. Показано, що в такій постановці задачі по ефузії при певній температурі завжди існує максимум швидкості ефузії водню зі зразка, який відсутній при спрощеній постановці цієї задачі. Зі збільшенням енергії взаємодії водню з пасткою Qtrap максимум швидкості ефузії зміщується в область більш високих температур. Виявлено, що при збільшенні значення параметра Qtrap від 30 до 40 кДж/моль температура максимуму швидкості ефузії підвищується з 366 до 445 К. Вплив пасток на швидкість ефузії водню слабкий, якщо Qtrap не перевищує 25 кДж/моль. 7. Для попередження на мікрорівні зародження у зварному з’єднанні індукованих воднем холодних тріщин необхідно: Не допускати несприятливого сполучення перерахованих вище факторів, які відповідають за руйнування зерна й утворення стабільного мікродефекту. Формувати в зерні металу мікроскопічні пастки водню з енергією взаємодії, яка вища, ніж у крайової дислокації. Такі пастки на шлях руху дислокацій здатні акумулювати дифузійний водень і переводити його в залишковий. Формувати в зерні металу включення, які будуть перешкоджати росту субмікротріщин до критичних розмірів. |