Анотація до роботи:

Шульга В.М. Механізм стратегічного управління витратами підприємства в конкурентному середовищі . – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (легка промисловість). – Київський національний університет технологій та дизайну, Міністерство освіти та науки України, Київ, 2008 р.

Дисертацію присвячено розробленню теоретичних і методичних положень, прикладних рекомендацій щодо формування і реалізації механізму стратегічного управління витратами на промисловому підприємстві.

У роботі розкрито підходи стратегічного управління витратами з виділенням переваг та недоліків основних концепцій, визначено економічну сутність конкурентних переваг та способи їх досягнення, досліджено еволюцію стратегічного управління підприємством, розкрито підходи до оцінки результатів стратегічного управління витратами, визначено основні проблеми стратегічного управління витратами на вітчизняних підприємствах, що виникають внаслідок впливу зовнішнього та внутрішнього середовища.

Розроблено методичні підходи до формування механізму стратегічного управління витратами та визначені необхідні умови, його ефективної реалізації.

Сформовано стратегію досягнення конкурентних переваг з використанням концепції ланцюга цінностей та обґрунтовано систему оцінки та контролю її реалізації.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо розробки теоретико-методичних положень, прикладних рекомендацій з формування й реалізації механізму стратегічного управління витратами промислових підприємств з метою досягнення конкурентних переваг. За результатами проведеного дослідження сформульовано такі висновки:

1. Встановлено, що успішний розвиток економіки України можливий за умови забезпечення стабільної роботи суб’єктів господарювання в конкурентному середовищі, яке передбачає ефективне використання конкурентних переваг. В результаті узагальнення наукових підходів в роботі розкрито економічну сутність конкурентних переваг, які є основою розвитку підприємств. На основі проаналізованих підходів запропоновано уточнення дефініцій «конкурентної переваги» для підприємств, які функціонують в конкурентному середовищі, конкурентних переваг можна досягнути на основі економічних, технічних, організаційних, трудових, інноваційних та інформаційних ресурсів, що відрізняють і забезпечують перевагу над конкурентами в усіх сферах діяльності підприємства.

2. Становлення стратегічного управління в сучасних умовах господарювання знаходяться на стадії зародження, в той час, коли швидкі темпи зміни зовнішнього середовища вітчизняних підприємств стимулюють появу все нових методів, систем та підходів до стратегічного управління підприємством й витратами, зокрема. Стратегічні методи вимагають використання специфічних моделей прийняття й реалізації управлінських рішень. Встановлено, що стратегічне управління є важливим фактором успішного виживання в складних ринкових умовах, проте небагато вітчизняних підприємств на практиці використовують його, що позначається на їхній діяльності.

Дослідження показали, що основними складовими управління витратами є: обґрунтування рішень про припинення виробництва; визначення ціни продукції; ринкове середовище; побудова внутрішньогосподарських відносин.

3. Основною тенденцією управління і розвитку бізнесу, на сьогодні є стратегічне управління витратами, оскільки саме воно розкриває економічні, технічні та технологічні, а також ринкові можливості підприємства, які тісно співіснують з внутрішніми виробничими відносинами, використанням ресурсних та фінансових можливостей. Недооцінка ролі стратегічного управління витратами приводить до нераціонального використання інтелектуальних, фінансових, інформаційних, трудових ресурсів підприємства, безпідставного зростання загальних витрат на виготовлення і реалізацію продукції (послуг), що суттєво знижує їх конкурентоспроможність. Постійна зміна зовнішнього середовища вимагає розробки і вдосконалення нових методів та інструментів управління підприємством. В першу чергу, це стосується підходів, методів та інструментів стратегічного управління витратами як засобу досягнення конкурентних переваг.

Порівняльна характеристика концепцій стратегічного управління витратами показала, що в період розвитку ринкових відносин особливо актуальною є технологія управління витратами, орієнтованими на стратегічні перспективи. Формування єдиних теоретико-методичних основ управління витратами може допомогти підприємствам розв’язати проблеми вибору того чи іншого підходу до вирішення питань контролю та аналізу витрат відповідно до потреб, що диктує ринок. В силу цього, стратегічне управління витратами має єдиний за своєю природою механізм, що включає економічні, мотиваційні, організаційні й правові елементи. За результатами проведених досліджень, визначено, що основними концепціями стратегічного управління витратами є: концепція ланцюга цінностей; концепція факторів впливу на витрати; концепція стратегічного позиціонування. На основі оцінки існуючих концепцій стратегічного управління витратами виявлено їх переваги та недоліки й запропоновано модель побудови ланцюга цінностей для промислового підприємства, а також вдосконалено перелік факторів впливу на витрати.

4. Доведено, що використання збалансованої системи показників забезпечить плавний перехід стратегії до конкретних дій, оскільки вона поєднує й підтримує ключові процеси стратегічного менеджменту: пояснює та корегує стратегію; інформує про стратегічне бачення все підприємство; приводить відповідно до стратегії всі цілі й задачі підрозділів підприємства; визначає й направляє на вирішення відповідних цілей, довгостроковим задачам і річним бюджетам; встановлює взаємозв’язок між оперативним і стратегічним аналізом та плануванням; встановлює зворотній зв'язок отримання інформації про хід реалізації обраної стратегії; робить можливим корегування ходу виконання стратегії.

5. Дослідження показали, що основними проблемами стратегічного управління витратами, є: зміни в стані економіки України, які супроводжуються розшаруванням населення, зниженням купівельної спроможності значної її частини, перевищенням пропозиції над попитом, та, як наслідок, загострення конкурентної боротьби. В силу цього стали особливо актуальними стимули для впровадження механізму стратегічного управління витратами на промислових підприємствах.

6. З метою покращення результатів діяльності підприємства й досягнення конкурентних переваг розроблено механізм стратегічного управління витратами для промислового підприємства. Встановлено необхідні умови, що забезпечують ефективну реалізацію механізму стратегічного управління витратами, зокрема: чітке розуміння призначення та ролі розробленого механізму; завдання, що дозволяють реалізувати призначення механізму; інформаційне та правове забезпечення; інструментарій забезпечення роботи механізму стратегічного управління витратами; ресурсне забезпечення реалізації механізму стратегічного управління витратами. В основу розробки механізму стратегічного управління витратами покладено взаємозв’язок трьох підходів до характеристики управлінської діяльності: структурний, процесний та функціональний. З позиції структурного підходу механізм стратегічного управління витратами містить у собі такі стадії: прийняття управлінського рішення; реалізація управлінського рішення; контроль за реалізацією прийнятого рішення.

З позиції процесного підходу механізм стратегічного управління витратами складається з таких фаз як: формування цілей, визначення ситуації, виявлення проблеми, вибір і ухвалення рішення, організація виконання рішення, розпорядження щодо реалізації рішення, облік результатів виконання рішення, контроль за реалізацією рішення.

Наявність таких функцій як: аналіз, планування, організація, регулювання, координація, облік та контроль свідчить про використання функціонального підходу при розробці механізму стратегічного управління витратами. Всі три використані підходи перебувають у взаємодії між собою, а тому практичне використання механізму стратегічного управління націлене на ефективну його реалізацію.

Основна мета практичного використання механізму стратегічного управління витратами – досягнення конкурентних переваг, тому при розробці механізму стратегічного управління витратами враховано ресурсний і цілісно-компетеційний підхід до визначення конкурентних переваг. Також, в дисертації розроблено матрицю вибору конкурентної стратегії при заданій ретроспективній тенденції діяльності підприємства, яка допоможе зорієнтуватися в якому стратегічному напрямку повинно рухатись підприємство. Використання даної матриці зумовлене зменшенням витрат та виключенням помилок в процесі слідування обраній конкурентній стратегії. Крім цього, вона є практичним інструментом для аналізу конкурентної ситуації на промисловому підприємстві.

7. Сформовано стратегію досягнення конкурентних переваг та рекомендації щодо її реалізації, з урахування концепцій стратегічного управління витратами, а також обґрунтовано збалансовану систему показників, на основі визначених факторів впливу на витрати.

8. Проведено апробацію реалізації механізму стратегічного управління витратами на ВАТ «Богуславська суконна фабрика», ЗАТ «Роза», ВАТ «Софія». За результатами стратегічного аналізу сформовано рекомендації щодо вдосконалення елементів ланцюга цінностей для цих підприємств та відповідно до запропонованої конкурентної стратегії оцінено ефективність її реалізації.

Таким чином, застосування на практиці розроблених у дисертаційному дослідженні рекомендацій щодо реалізації механізму стратегічного управління витратами на вітчизняних підприємствах легкої промисловості дає змогу досягти конкурентних переваг на внутрішньому ринку, й створює можливість виходу на зовнішні ринки, відновити науково-технічний, виробничий та ресурсний потенціал з подальшим розвитком у довгостроковій перспективі.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях, монографіях:

1. Шульга В.М., Марченко С.В. Управління витратами в виробництві // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Збірник наукових праць. – Київ. – 2003. – № 4. – С. 39-43. (Особистий внесок – дослідження процесів управління витратами підприємства).

2. Шульга В.М. Управлінський облік та його потенційний напрямок розвитку // Вісник Технологічного університету Поділля. Економічні науки.-Ч.2, Том 1 (55). – Хмельницький. – 2003. – № 5. – С. 76-79.

3. Шульга В.М. Аналіз методів розподілу накладних витрат та перенесення їх вартості на об’єкт, що калькулюється // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Збірник наукових праць. – Київ. – 2005. – № 4(спеціальний випуск ). – С. 108-111.

4. Шульга В.М., Марченко С.В. Використання нових підходів стратегічного управління витратами як основа інноваційного розвитку підприємств легкої промисловості // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Випуск 224. В 5 т. Том ІІІ – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С. 729-736. (Особистий внесок – розробка матриці стратегічного переміщення підприємства при заданій ретроспективній його діяльності )

5. Шульга В.М. Механізм стратегічного управління витратами як засіб досягнення конкурентних переваг // Економічні науки: Збірник наукових праць. – Ч.4. –Випуск 1(3). – Луцьк. – 2006. – С. 108-115.

6. Шульга В.М. Стратегічне управління витратами як основа забезпечення конкурентних переваг // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Збірник наукових праць. – Київ. – 2007. – № 5. – С. 98-103.

В інших виданнях:

7. Шульга В.М. Інтегроване управління витратами на основі концепції «ланцюжка цінностей» // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Збірник наукових праць. – Київ. – 2006. – № 5. – С. 59-61.

8. Шульга В.М. Ефективність управління витратами промислового підприємства на основі використання аналізу відхилень з елементами директ-косту // Державне регулювання ринку праці: сучасні технології та напрями їх розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (частина ІІ) – К.: ІПК ДСЗУ, 2006. – С. 181-186

9. Шульга В.М. Інноваційна політика підприємства // Волков О.І., Денисенко М.П., Гречан А.П. та ін. Економіка та організація інноваційної діяльності: Підручник (третє видання). – К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 271-282.