В дисертації здійснено дослідження з позицій формування механізму розвитку промислового виробництва на основі узагальнення накопиченого досвіду та підвищення ефективності та результативності міжнародного співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями, насамперед, в промисловому секторі української економіки. Отримані наукові та прикладні результати дозволили сформулювати наступні висновки та пропозиції: За роки співробітництва з МФО (з жовтня 1994 року по квітень 2006 року) Україна отримала кредитних ресурсів на загальну суму більш як 11 млрд. дол. США, в тому числі від МВФ – 4,41 млрд., МБРР – 4,3 млрд., МФК – 470 млн., ЧБТР – 97,5 млн. дол. та від ЄБРР – близько 2,27 млрд. євро.
2. Для реалізації інвестиційних проектів Світового банку використано менш, як 0,43 млрд. дол. США, що становить 28,1 % запропонованих на інвестиційні цілі фінансових ресурсів обсягом 1,53 млрд. дол. США. Успішними були лише 2 із 7 завершених інвестиційних проектів. Через регулярне порушення українською стороною умов та графіків реалізації проектів з 1996 року Світовий банк анулював 35 % наданих Україні інвестиційних позик. 3. Китай, як один з провідних позичальників Світового банку, із залучених 26,7 млрд. дол. США 80 % інвестував у розвиток промисловості та інфраструктури. Польща та Угорщина відмовились від фінансування дефіциту бюджету за рахунок позик Світового банку і вкладають їх у реструктуризацію промисловості, розвиток інфраструктури, фінансового та агропромислового секторів національних економік. 4. Головними причинами невикористання можливостей зовнішнього пільгового кредитування інвестиційних проектів, насамперед, у високотехнологічних галузях промисловості України, були недоліки організаційного та інституціонального характеру, відсутність досвідчених фахівців з ініціювання, підготовки і реалізації проектів, а також української середньострокової Стратегії співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями. 5. Стратегії допомоги Світового банку України передбачали, в основному, реалізацію соціальних і інституціональних проектів розвитку центральних органів виконавчої влади та розбудови громадянського суспільства. Є негайна потреба зміни структури портфелю кредитних проектів Світового банку. 6. Наявні передумови переходу від міжнародного кредитування інституціональних проектів до фінансування комплексних програм і масштабних інвестиційних і кредитних проектів в промисловому секторі економіки України: - здійснення щорічних планів співробітництва з МФО (з 2002 року); - реалізація Стратегії співробітництва з МФО на 2006 – 2008 роки; - впровадження програмно-цільового методу формування державного та місцевих бюджетів; - перехід до міжнародних стандартів фінансовому контролю та аудиту ефективності використання фінансових ресурсів, системи національного рахівництва та національних стандартів в бухгалтерському обліку; - перехід від фінансування проектів через комерційні банки на казначейське обслуговування процесів виконання проектів за рахунок позик МФО; - перехід до стратегічного планування спів фінансування проектів за рахунок об’єднання внутрішніх фінансових ресурсів та зовнішніх запозичень в середньо- та довгострокових програмах соціально-економічного розвитку; - забезпечення захисту національних інтересів завдяки членству України у Міжнародному центрі по врегулюванню інвестиційних спорів. 7. Формування механізму розвитку промислового виробництва на основі міжнародного кредитування передбачає: - використання можливостей перебування України в якості члена МФО для реалізації спільних проектів шляхом фінансового, технічного і консультативного співробітництва згідно міжурядових угод та міжнародних договорів; - визначення пріоритетних напрямків розвитку промислового сектору економіки і впровадження самоокупних інвестиційних і кредитних проектів у високотехнологічних галузях; - використання методології дискримінантного аналізу фінансового стану суб’єктів кредитних відносин за видам економічної діяльності та системи комплексної оцінки застави для визначення виду забезпечення зобов’язань; - визначення проектів та процесів управління проектами відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності; - використання чотирирівневої (А, В, С, D) системи визначення компетентності й сертифікації українських професіональних керівників і фахівців з управління проектами; - розвиток освітньо-кваліфікаційної характеристики підготовки фахівців з вищою освітою та наукових співробітників в сфері управління проектами; - синхронізація у часі формування Стратегій допомоги МФО Україні та Стратегії співробітництва України з МФО та їх реалізація в щорічних Планах співробітництва України МФО в структурі Державних програм економічного і соціального розвитку України та Державного бюджету України. 8. Основним напрямком подальших наукових досліджень є розробка Методологічних положень та методів обґрунтування Концепції інвестиційного і кредитного проекту та Техніко-економічного обґрунтування проекту відповідно до вимог та процедур Міжнародних фінансових організацій. |