В дисертації вирішена науково-технічна задача поліпшення антифрикційних характеристик поверхонь тертя з частково регулярним мікрорельєфом завдяки встановленню закономірностей механізму граничного змащування таких поверхонь і, на основі цього, розробці нових технологічних способів їх отримання. Розроблені рекомендації більш ефективного застосування поверхонь з ЧРМР при граничному терті. Основними результатами і висновками дисертаційної роботи є: 1. Для вивчення механізму змащування поверхонь з ЧРМР розроблений і виготовлений принципово новий трибометр, захищений авторським свідоцтвом № 1215020. Дослідження змочуваності поверхонь з ЧРМР стало можливим завдяки розробленому новому способу контролю змочуваності поверхонь твердих тіл (А. с. № 985549). Конструкція трибометра, яка використовує схему тертя «вал-стрічка», дозволила вперше вивчити вплив параметрів ЧРМР на адгезійну складову сили тертя в умовах граничного змащування, що сприяло виявленню ролі мікропоглиблень в механізмі тертя. 2. Встановлено, що мікропоглиблення служать для збереження змащу–вального матеріалу, який утримується між боковою стінкою мікропоглиблення і поверхнею спряженої деталі. Із зменшенням глибини мікроканавок і збільшенням радіусу їх дна величина кута зменшується, що приводить до зниження величини адгезійної складової сили тертя. Величина адгезійної складової коефіцієнта тертя обернено пропорційна відносній площі мікропоглиблень. 3. Мікропоглиблення поверхонь з ЧРМР забезпечують механізм змащування тільки на поверхнях, схильних до схоплювань. У разі нормального процесу тертя, коли на поверхнях тертя встановлюється рівноважна шорсткість, мікропоглиблення не впливають на механізм змащування. В цьому випадку подача змащу–вального матеріалу до місць прориву змащувальної плівки здійснюється із западин між мікронерівностями шорсткої поверхні. 4. Виявлено, що мікропоглиблення на поверхнях з ЧРМР збільшують деформаційну складову коефіцієнта тертя. З метою зниження величини деформаційної складової сили тертя необхідно зменшувати величину кута зустрічі - кута між боковою стіною мікропоглиблення і поверхнею спряженої деталі. Це досягається зменшенням глибини мікропоглиблень і збільшенням радіусу їх дна або комбінованою обробкою поверхонь тертя з ЧРМР. 5. Виконане дослідження змочуваності поверхонь з ЧРМР підтвердило, що утримання змащувального матеріалу в мікропоглибленні при граничному змащуванні і його витягання звідти на несучу поверхню здійснюється за рахунок змочуваності поверхонь тертя. Виявлено, що поверхні з ЧРМР II і III видів забезпечують більш швидке розтікання масла в зоні тертя, що підтверджується більшою ефективністю таких видів ЧРМР при їх терті, ніж виду І. 6. Виявлено, що змочуваність поверхонь тертя змащувальним маслом поліпшується після їх обробки методами ППД з деформацією, як можна більш тонкого поверхневого шару, але за умови, що шорсткість до - і після обробки ППД не змінилася у бік зменшення поверхневої енергії. 7. Експериментом вперше встановлено, що оптимум відносної площі мікропоглиблень існує тільки при безперервному змазуванні поверхонь тертя, коли компенсуються торцеві витоки масла. В цьому випадку виникає гідродинамічний тиск. В режимі граничного змащування оптимум відсутній. 8. На підставі результатів проведених експериментів розроблена нова конструкція поверхні тертя з ЧРМР і двохперехідний спосіб її утворення (А. с. № 1521569). Також розроблені однопрохідний спосіб утворення нової поверхні з ЧРМР (А. с. № 1493444) і поверхня тертя (А. с. № 1505800). 9. З метою поліпшення механізму граничного змащування поверхонь тертя, зниження вірогідності схоплювань, підвищення задиростійкості і зносостійкості рекомендується застосування комбінованої обробки з утворенням ЧРМР і подальшим алмазним вигладжуванням на наступних парах тертя: - прецизійних, з дуже малими зазорами (0,5 - 1 мкм) і шорсткістю поверхні тертя не грубіше Ra = 0,1 мкм (прикладом є пари тертя осі теодоліта); - на парах, що працюють при недостачі змащувального матеріалу, в умовах пластичного контакту і згладжування початкової шорсткості (приклад - пара тертя «шток - ротор»); - на парах, що працюють при недостачі змащувального матеріалу, поганої змочуваності маслом хоча б однієї поверхні тертя (гладко хромовані поверхні) і при пластичній деформації мікронерівностей спряженої поверхні (приклад - хромовані штоки гідро-пневмоциліндрів і втулка). 10. Промислова реалізація розробленого двохперехідного способу утворення поверхні тертя з ЧРМР здійснена на прецизійних деталях теодолітів; на парах тертя «шток - ротор» в роторної таблеточної машині РТМ-41М2В; на парах тертя «шток - втулка» гідроциліндрів. Обробка деталей прецизійних пар тертя теодолітів за способом двохперехідної обробки і промислові випробування, які мають 10 літній термін експлуатації, показали, що всі експериментальні теодоліти випробування витримали. Схоплювання осей експериментальних теодолітів в процесі випробувань не відбулося, проти 50 % відмов унаслідок схоплювань на серійних приладах. На парах тертя «шток - ротор» РТМ-41М2В зменшилося число схоплювань, задирів поверхонь і підвищилася зносостійкість ротора. На парах тертя «шток - втулка» гідроциліндрів кількість задирів знизилася на 30 % в порівнянні з парами тертя, обробленими за заводською технологією. |