Проведене дослідження дозволило зробити ряд нових висновків, підтвердити деякі з існуючих і запропонувати практичні заходи щодо створення умов та використання важелів активізації механізму формування внутрішніх інвестиційних ресурсів для забезпечення прискореного оновлення виробництва у промисловості. Відповідно до загальної мети і конкретних задач основні результати роботи полягають у такому: 1.Проведений аналіз стану інвестиційної діяльності у промисловості, її фінансового забезпечення, дієвості та потенціалу джерел інвестиційних ресурсів дозволив виявити численні причини занепаду інвестиційної сфери, головною з яких є недосконалість існуючого механізму формування інвестиційних ресурсів. 2.З позицій системного підходу до проблеми удосконалення цього механізму в дисертації відображено результати теоретичних, методологічних і методичних розробок, а також розроблені рекомендації автора, що дозволяє визначити основні резерви та напрями активізації джерел фінансування процесу оновлення виробництва у промисловості, які полягають у створенні комплексу відповідних політичних, економічних, організаційних, законодавчих та інформаційних умов. Розроблено пропозиції щодо удосконалення законодавчої та методичної основ формування внутрішніх інвестиційних ресурсів з урахуванням ринкових чинників та державних засобів регулювання. 3.Застосування системного підходу при визначенні конкретних напрямків удосконалення механізму формування інвестиційних ресурсів дозволило виявити, що коло основних внутрішніх джерел – це амортизаційний фонд, банківські кредити, залучені кошти, на активізацію яких у фінансуванні інвестиційних процесів спрямовано розробку зазначеного механізму. 4.На основі аналізу діяльності фондового ринку, інвестиційної діяльності банків доведено, що в даний час потенціал цих потужних джерел інвестиційних ресурсів не реалізований в першу чергу через те, що в діючому механізмі не приділяється належної уваги такому факту: в умовах ринкової економіки зазначені джерела фінансування інвестицій по своїй суті комерційні, метою їхньої інвестиційної діяльності є одержання прибутку. Розроблено рекомендації по удосконаленню механізму активізації державного стимулювання інвестиційної діяльності банків та інших фінансових інститутів. 5.Визначення комплексу чинників і їхнього впливу на рівень участі населення в фінансуванні інвестиційних процесів дозволило розробити пропозиції щодо урахування чинників, стимулюючих інвестиційну активність населення, які засновані на захисті майнових прав інвесторів, розвитку ринку страхових послуг, доступності фінансових інструментів, розвитку ринкової інфраструктури. 6.Розроблено методичні рекомендації щодо визначення раціонального варіанта структури інвестиційних ресурсів промислового підприємства, необхідних для реалізації проектів розвитку та оновлення виробництва, засновані на застосуванні показника ефекту фінансового важеля з урахуванням рівня оподаткування прибутку, процента за кредит, прогнозованої економічної рентабельності проекту, що дозволить визначити безпечний для його автономності та платоспроможності обсяг залучення сторонніх інвестиційних ресурсів. 7.Розроблено рекомендації щодо удосконалення державної амортизаційної політики. Запропоновано: розширити класифікацію основного капіталу, визначити середні нормативи тривалості амортизаційних періодів, порядок застосування методів нарахування амортизації, переоцінки, умов списання і зарахування на баланс основних фондів, цілі і напрями застосування податкової та економічної амортизації. 8.Обгрунтовано умови ефективного використання методів прискореної амортизації, механізм утворення ефекту від яких заснований на більш швидкому накопиченні амортизаційного фонду та його нарахуванні у відповідності до темпів втрати вартості основних фондів. Запропоновано рекомендації щодо урахування при формуванні амортизаційного фонду специфічних умов виробництва: інтенсивності використання, ресурсних можливостей і умов експлуатації устаткування, які дозволяють скоротити втрати від недоамортизації. Ці пропозиції слід застосовувати у випадках різних умов використання обладнання, невідповідності фактичних строків експлуатації нормативним. | 