Анотація до роботи:

Ключка В.Л. Механізм антикризового державного регулювання галузевих ринків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління. – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.

Дисертацію присвячено розробці механізму антикризового державного регулювання галузевих ринків. Розглянуто сутність і характеристики механізмів державного регулювання галузевих ринків в сучасних умовах, застосовано системний підхід до аналізу процесу управління галузевим ринком, проаналізовано характеристики державного регулювання галузевих ринків в Україні в умовах перехідної економіки. Розглянуто сутність, характеристики і можливість застосування в процесах державного управління органічної теорії суспільства, сформульовано принципи державного регулювання галузевих ринків, засновані на розгляді суспільства як організму, розроблено механізм регулювання галузевих ринків, що функціонує у стані рівновагі та у кризовому стані. Обґрунтовано параметри системи моніторингу стану галузевих ринків і заходи щодо стабілізації основних показників ринкової кон'юнктури. Проведено дослідження кризових явищ на товарних ринках України, що актуалізувались протягом 2005 р., яке дозволило виявити фактори, що мають найбільше значення в процесі дестабілізації цих ринків і визначити загальні напрямки державного регулювання. Зокрема проведено дослідження і розроблено рекомендації щодо регулювання ринків зерна, цукру, нафтопродуктів та вугілля.

У дослідженні вирішена важлива науково-практична задача розробки механізму державного антикризового регулювання галузевих ринків.

У процесі дослідження теоретичних основ і практики державного регулювання галузевих ринків були отримані наступні висновки:

1. Необхідність державного регулювання економіки полягає в недосконалості ринкових механізмів, що виражається в можливому превалюванні економічних інтересів над соціальними, у домінуванні цілей деяких економічних агентів над цілями суспільства.

2. Задача державного регулювання системи „галузевий ринок” складається в забезпеченні процесу її стійкого розвитку зі збереженням властивості еквіфінальності - динамічної взаємодії її частин. Для цього механізм тактичного державного регулювання галузевих ринків повинен відповідати природі елементів системи "галузевий ринок" і теж мати властивість еквіфінальності.

3. В Україні механізм регулювання галузевих ринків базується на застосуванні адміністративних методів і формуванні товарних запасів для життєво важливих потреб суспільства. Невідповідність цих заходів принципам ринкової економіки визначає необхідність розробки більш гнучкого механізму державного антикризового регулювання галузевих ринків.

У процесі обґрунтування механізму антикризового державного регулювання галузевих ринків на основі органічної теорії суспільства було визначено наступні основні висновки щодо можливості застосування цієї концепції управління, розроблено принципи функціонування механізму і технології, що використовуються в цьому процесі.

4. У сучасний період устрій суспільства не дозволяє говорити про його абсолютну ідентичність устрою організму. Крім того, сама ідея сприйняття суспільства як організму на цьому етапі еволюції людства є утопією. Однак існує можливість проекції деяких властивостей організму на механізми життєдіяльності суспільства з метою збільшення рівня його життєздатності. Таким чином, органічна теорія суспільства корисна з погляду механізмів, а не концепцій. Саме механізми державного управління і пропонується використовувати для регулювання галузевих ринків України.

5. За аналогією з організмом, де існує безліч механізмів імунного захисту, на галузевих ринках з метою їх стабілізації запропоновано використовувати аналог „фагоцитарного захисту”. Основною особливістю захисту цього типу є те, що клітки, які забезпечують імунітет, розподілені по всьому організмі (а не сконцентровані) для забезпечення швидкості реакції на вплив антигенів. Виходячи з цього, за аналогією, система регулювання галузевих ринків повинна включати елементи, за властивостями і статусом схожі на ті, що здійснюють господарську діяльність на цих ринках. Такі суб'єкти господарювання запропоновано називати агентами впливу, тому що їх задача складається у стабілізуючому впливі на ринкову кон'юнктуру й у забезпеченні дії негативних зворотних зв'язків у системі, тобто збереження гомеостазісу.

6. Агенти впливу – це державні підприємства, що функціонують на галузевому ринку, і підпорядковані міністерству галузі. У стані рівноваги галузевого ринку галузеві міністерства координують діяльність агентів впливу, які є повноправними учасниками ринкової взаємодії. У кризовому стані галузевого ринку, коли порушена рівновага основних параметрів його функціонування, агенти впливу стабілізують ринок, для чого залучаються засоби з резервного фонду. Для стабілізації ринку агенти впливу можуть знижувати ціни - якщо причина кризи складається в спекуляціях, реалізовувати товарні інтервенції - якщо проблема обумовлена дефіцитом товару, купувати акції підприємств, що функціонують на ринку, якщо ринок наближається до монопольного стану.

7. Для досягнення мети регулювання галузевих ринків державі в організаційному аспекті необхідно забезпечити чітке виконання двох основних функцій: моніторингу стану ринку і реакції, що забезпечує стабілізацію основних параметрів функціонування ринку галузі.

8. Запропонований механізм регулювання галузевих ринків включає три рівні реакції, що стабілізує основні параметри його функціонування: ціни, обсяги і концентрацію агентів.

Перший, операційний рівень реакції орієнтовано на забезпечення швидкості стабілізуючих заходів в умовах кризи, що досягається за допомогою використання агентів впливу, які діють у протифазі кризовій тенденції ринку.

Другий, оперативний рівень стабілізації ринку орієнтовано на формування і підтримку „правил поведінки” чи „правил гри” суб'єктів господарювання на цьому ринку. Основний параметр регулювання галузевого ринку в середньостроковій перспективі - необхідний рівень конкуренції в галузі, що забезпечується наявністю і дотриманням антимонопольного законодавства.

Третій, стратегічний рівень стабілізації ринку галузі спрямовано на формування стійкої перспективи розвитку тієї чи іншої галузі національної економіки. Об'єктом регулювання в цьому випадку є довгострокова конкурентна перевага, нова технологія виробництва, або інша інновація, що може забезпечити розвиток галузі в перспективі і визначити розміщення конкурентних сил на ринку.

У цілому, представлена трирівнева система моніторингу стану галузевих ринків і система реакції, що забезпечує стійкий розвиток ринку як системи, складають механізм антикризового державного регулювання галузевих ринків, сформований з урахуванням органічної природи суспільства.

Дослідження кризових явищ на товарних ринках України, які актуалізувалися протягом 2005 р., дозволило виявити фактори, що мають найбільше значення в процесі дестабілізації цих ринків і визначити загальні напрямки державного регулювання.

9. У процесі узагальнення кризових явищ на товарних ринках України в 2005 р. доведено визначальний вплив політичного фактора. Крім того, відзначена тенденція відсутності соціальної відповідальності суб'єктів господарювання України, особливо великих виробників і трейдерів, які складають основу існування олігархічного капіталізму.

10. Вирішення проблеми політизації економіки складається у виборі нового сценарію розвитку України. Оптимальним сценарієм виходу зі стану олігархічного капіталізму є проведення економічних реформ, метою яких є створення рівних можливостей для ведення бізнесу, а також оптимізація ступеня концентрації приватного капіталу в економіці країни.

11. Проблема соціальної відповідальності суб'єктів господарювання, може бути вирішена шляхом популяризації, на основі економічних реформ, системи соціально-відповідального менеджменту і соціально-етичного маркетингу, які передбачають соціальний контроль бізнесу і домінування в системі цілей суб'єкта господарювання довгострокової соціальної стабільності

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Ключка В.Л. Механизмы государственного регулирования отраслевых рынков: сущность и характеристики в современных условиях // Зб. наук. праць Донецької державної академії управління „Державне регулювання економічного розвитку”. – Т.IV. – вип. 29, серія „Державне управління” – Донецьк, ДонДАУ, 2003. – С. 125-135.

2. Ключка В.Л. Державний механізм регулювання галузевих ринків // Управління сучасним містом. - №2/4-6. – 2004. – С.96-103.

3. Поважный А.С., Ключка В.Л. Системный подход к управлению отраслевыми рынками // Зб. наук. праць Донецького державного університету управління „Фінансовий механізм державного управління економікою України”. – Т.V. – вип. 32, серія „Державне управління”. – Донецьк, ДонДУУ, 2004. – С. 58-72.

Особистий внесок: аналіз галузевого ринку з точки зору системного підходу, виявлення системних властивостей галузевого ринку.

4. Ключка В.Л. Органічна теорія суспільства: сутність, характеристики і можливість застосування в процесах державного управління // Зб. наук. праць „Актуальні проблеми державного управління”. – вип. 1 (21). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – С. 42-54.

5. Ключка В.Л. Політичний фактор як детермінант стабільності товарних ринків України // Зб. наук. праць Донецького державного університету управління „Проблеми управління природокористуванням” – Т.VІ. – вип. 57, серія „Державне управління”. – Донецьк, ДонДУУ, 2005. – С. 230-241.

Матеріали наукових конференцій

6. Ключка В.Л. Механізм державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції // Матеріали П’ятого міжнародного наукового конгресу „Державне управління та місцеве самоврядування”. – Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Харків: ХарРІ НАДУ, 2005. – С.112.