Анотація до роботи:

Чумаченко О.С. Медико-психологічна характеристика структури соматоформних розладів в амбулаторно-поліклінічній практиці за умов великого промислового центру. –– Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 19.00.04 –– медична психологія. –– Харківська медична академія післядипломної освіти. Харків, 2006.

На підставі комплексного вивчення 727 пацієнтів міської поліклініки і стаціонару проведено визначення структури та росповсюдженості соматоформних розладів в амбулаторно-поліклінічній практиці в умовах великого промислового міста.

Клініко-епідеміологічне та клініко-статистичне дослідження дозволило визначити структуру соматоформних розладів в амбулаторно-поліклінічній практиці. соматоформна вегетативна дисфункція з кардіореспіраторними функціональними порушеннями становлять 10 %, соматоформна вегетативна дисфункція з функціональними порушеннями шлунково-кишкового тракту — 5,7 %, соматоформна вегетативна дисфункція з функціональними порушеннями сечостатевої системи — 12,2 %. Встановлені особистісні психологічні, соціально-психологічні та соціальні складові формування соматоформних розладів. На цій підставі розроблена комплексна ступенева диференційована система медико-психологічної і психотерапевтичної корекції соматоформних розладів, яка показала високу ефективність у 75% випадків.

1. Вирішена наукова задача — розроблені принципи медико-психологічної корекції соматоформних розладів на основі вивчення їх структури та розповсюдженості в амбулаторно-поліклінічній практиці за умов великого промислового міста.

2. Клініко-епідеміологічне та клініко-статистичне дослідження дозволили визначити структуру соматоформних розладів в амбулаторно-поліклінічній практиці: соматоформна вегетативна дисфункція з кардіореспіраторними функціональними порушеннями становить 10 %, соматоформна вегетативна дисфункція з функціональними порушеннями шлунково-кишкового тракту — 5,7 %, соматоформна вегетативна дисфункція з функціональними порушеннями сечостатевої системи — 12,2 %.

Пацієнтів зі СВД відрізняють більш високі частки осіб, зайнятих розумовою і висококваліфікованою працею: науковці (4,3% проти 2,6% у загальній вибірці; p<0,05), керівники (8,7% проти 3,8% у загальній вибірці; p<0,05), фахівці (30,4% проти 11,1% у загальній вибірці; p<0,001) і службовці (13,0% проти 9,9% у загальній вибірці; p<0,05). У той же час серед хворих на СВД значно рідше зустрічалися особи, зайняті низькокваліфікованою фізичною працею (4,3% проти 5,9% у загальній вибірці; p<0,05), а також не зайняті трудовою діяльністю з будь-яких причин (4,3% проти 42,8% у загальній вибірці; p<0,001).

3. Проведене дослідження за допомогою розробленої диференційно-діагностичної методики показало, що в амбулаторно-поліклінічній практиці соматоформні розлади діагностуються у межах розповсюжених соматичних захворювань відповідної органно-системної приналежности. Соматоформний вегетативний розлад сердцево-судинної системи F45.3 у 9% диагностується за рубрикою вегетосудинна дистонія (G90.9), соматоформний вегетативний розлад шлунково-кишкового тракту F45.31 / F45.32 у 8% диагностується як гастрит та інши хвороби кишечника та очеревини (К25 – К31, К58 – К59), соматоформний вегетативний розлад сечостатевої системи F45.34 у 8,5% диагностується як цистит (N30).

4. За механізмом виникнення СФР виявилися неоднорідними і серед них можна було виділити 4 основні форми: 1) реакції психічної дезадаптації (РПД), що виникли у хворих в результаті поточних психологічних впливів, в тому числі і соматичного страждання — 54,6±1,7%; 2) соматоформний астенічний симптомокомплекс (САСК) — 17,2±1,3%; 3) гострі невротичні розлади (ГНР), які виникали в результаті перенесених психотравм — 11,7±1,2%; 4) невротичні розлади із затяжним перебігом (НРЗП), на фоні яких виникали СФР — 16,5±1,4%.

5. Діагностично значимим є відпір хворого спробам обговорення можливості психологічної обумовленості захворювання; це може мати місце навіть при наявності наочних депресивних і тривожних симптомів и певної істероїдности.

У хворих на СФР надзвичайно поширеними є низькі показники активності (70,4±1,5%), настрою (93,1±0,7%) і, особливо, самопочуття (98,6±0,9%). Достовірно частіше низькі показники настрою відзначалися у хворих з РПД (96,9±0,6%), активності – у хворих з ГНР і САСК (відповідно 86,0±3,6% і 85,8±2,7%), а низькі показники самопочуття з приблизно однаковою частотою зустрічалися при всіх формах непсихотичних порушень психіки (93,7±1,1% —90,1±2,1%).

Для більшості хворих на СФР притаманним був високий рівень особистісної (64,9±1,6%) і реактивної (64,7±1,9%) тривожності, особливо для хворих з ГНР (відповідно 81,4±4,1% і 76,4±5,2%) та САСК (відповідно 81,7±3,2% і 72,9±3,5%).

6. Високий рівень нейротизму мав місце в середньому більш, ніж у половини хворих СФР – в 53,5±1,8% випадків, однак у пацієнтів із САСК частота його реєстрації досягала 90,1±2,5%, а з ГНР і того більше — 96,4±2,4%.

Серед хворих на СФР більш, ніж вдвічі переважали інтроверти (68,8±1,5% проти 31,2±1,5%). Це переважання було найбільш вираженим у хворих із САСК (74,9±3,6% проти 25,1±3,6%). По нозологічних групах переважання інтровертів виявилося найбільш притаманним хворим на СВД шлунково-кишкового тракту (76,6±3,1%), найменш – хворим на СВД серцево-судинної системи (57,7±3,4%).

Найбільша глибина астенії об’єктивно підтверджувалася у хворих на СФР з НРЗП, які виконували найменшу кількість простих арифметичних операцій (79,6±1,34%) і при цьому допускали найбільшу кількість помилок (2,76±0,25%), а також у хворих із САСК (відповідно 81,6±1,36% і 1,96±0,14%). У пацієнтів же з ГНР дані об’єктивізації глибини астенії підтверджували наявність синдрому дратівливої слабкості (більша кількість операцій — 85,8±1,61% з більшою ж кількістю помилок — 2,21±0,21%).

7. В цілому для хворих на СФР характерною виявилася майже однакова представленість блоків реагування на хворобу з інтра- та інтерпсихічною соціальною дезадаптацією (відповідно 22,7±0,7% та 26,5±0,8%), при вдвічі меншій представленості блоку типів реагування без соціальної дезадаптації (11,6±0,6%). Разом з тим, у хворих на СФР із САСК блок типів реагування з інтрапсихічною дезадаптацією достовірно превалював над блоком з інтерпсихічною дезадаптацією (34,5±1,4% проти 30,6±1,6%), а у пацієнтів з РПД та ГНР – навпаки (22,9±1,5% проти 15,8±1,1%).

Усереднений тип реагування на хворобу пацієнтів взагалі можна було визначити, як “сенситивно (42,0±1,7%)–неврастено (31,9±1,7%)–тривожний (25,6±1,6%)”, однак при кожній формі непсихотичних порушень психічної сфери він мав свої особливості. У пацієнтів з РПД він мав формулу: “сенситивно (35,1±2,2%)–тривожно (25,7±2,0%)–паранойяльний (23,9±2,0%)”, із САСК – “неврастено (49,6±4,1%)–сенситивно (48,2±4,1%)–тривожний (37,6±3,9%)”, з ГНР – “сенситивно (63,6±5,1%)–неврастено (45,6±5,3%)–паранойяльний (41,1±4,5%)”, з НРЗП – “сенситивно (43,6±4,5%)–егоцентрично (41,2±4,5%)-неврастенічний (40,3±4,2%)”.

8. Розроблена система психокорекційного впливу на хворих з СФР із трьохкомпонентною стуктурою. Вона складається з когнітивної частини, седативно-релаксаційної частини і специфічно-телесно-орієнтованої частини відповідно системно-органної належності СВД. Її апробація показала високу ефективність у 75% випадків, середню ефективність у 19%, низьку –– у 6% випадків.

Публікації автора:

1. Добровольская Е.С. Соматоформные расстройства, их структура и распространенность в амбулаторно-поликлинической практике // Международный медицинский журнал. – 2002. – Т. 8, № 3. – С. 36 – 37.

2. Михайлов Б.В., Чугунов В.В., Добровольська О.С. Проблеми клініки, діагностики та психотерапії соматоформних розладів в амбулаторно-поліклінічній практиці за умов індустріального центру (методологія, клініка, епідеміологія та диференційна діагностика) // Український вісник психоневрології. – 2004. – Т. 12, Вип. 1(38). – С. 33 – 39. (Здобувачем особисто проведено обстеження хворих, адаптація діагностичного алгоритму для амбулаторно-поліклінічної мережи, зроблені медико-психологічні та епідеміологічні висновки та обробка результатів дослідження)

3. Добровольська О.С. Соматоформні розлади в амбулаторно-поліклінічній практиці в умовах великого промислового центру і система їхньої психотерапії (методологічні, клініко-епідеміологічні, диференційно-діагностичні аспекти) // Архів психіатрії. – 2005. – Т. 11, № 1(40). – С. 187 – 194.

4. Чумаченко Е.С. (Добровольская Е.С.) Медико-психологическая характеристика структуры соматоформных расстройств в амбулаторно-поликлинической практике в условиях большого промышленного центра // Архів психіатрії. – 2005. – Т. 11, № 3(42). – С. 91 – 97.

5. Добровольская Е.С. Структура и распространенность соматоформных расстройств в амбулаторно-поликлинической практике в условиях крупного промышленного центра // «Психоневрология ХХІ столетия»: Матер. ІІ Национ. конгр. неврологов, психиатров и наркологов Украины (Харьков, 11 – 14 июня 2002 г.). – Український вісник психоневрології. – 2002. – Т. 10, № 1(30). – С. 177.

6. Михайлов Б.В., Сердюк А.И., Марута Н.А., Кришталь Е.В., Химчан А.И., Петрюк П.Т., Бакуменко М.Г., Вовк Е.М., Добровольская Е.С. Реформирование системы оказания психиатрической помощи на модели Харьковского региона // Архів психіатрії. – №3(30). – 2002. – С. 197 – 198. (Здобувачем особисто проведено клініко-статистичне дослідження, адаптація діагностичного алгоритму для амбулаторно-поліклінічної мережи, зроблений медико-психологічний аналіз та проведено обробку результатів дослідження)

7. Сердюк А.И., Михайлов Б.В., Марута Н.А., Кришталь Е.В., Химчан А.И., Петрюк П.Т., Фомина М.Г., Вовк Е.М., Добровольская Е.С, Интегративная система оказания психиатрической помощи на модели Харьковского региона // «Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології»: Матер. наук.-практ. конф. – Чернівці, 2002. – С. 166 – 168. (Здобувачем особисто проведені клініко-статистичні дослідження, адаптація діагностичних алгоритмів для амбулаторно-поліклінічної мережи, медико-психологічний аналіз та обробка результатів дослідження)

8. Добровольска О.С., Андрух Г.П. , Соломко С.Б. Психотерапія в комплексному лікуванні хворих молодого віку у віддаленому періоді черепно-мозкової травми з соматоформними розладами в амбулаторних умовах // Матер. наук.-практ. конф. молодих вчених, присвяченої 80-річчю ХМАПО. – Харків, 2003. – С. 24. (Здобувачем особисто проведені клінічні, медико-психологічні обстеження, розроблено систему психотерапії в умовах амбулаторно-поліклінічної мережи)