Анотація до роботи:

Баженов О.С. Медико-психологічна характеристика різних форм соматоформних розладів (психодіагностичні особливості, патопсихологічні механізми формування, принципи психотерапевтичної корекції) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. – Харківська медична академія післядипломної освіти. Харків, 2006 р.

У дисертаційній роботі на підставі комплексного клініко-психопатологічного, патоперсонологічного, патопсихологічного та соціально-психологічного вивчення отримані дані щодо етіологічних факторів розвитку, клініко-психопатологічної структури та механізмів формування різних форм соматоформних розладів.

Визначено синдромальну структуру сучасних форм соматоформних розладів, описано їх клініко-психопатологічні особливості.

Вивчено деякі патопсихологічні механізми формування та патоперсонологічні кореляти соматоформних розладів. Виявлені особливості соціального функціонування даної категорії хворих.

Використаний системний підхід дозволив науково обґрунтувати принципи патогенетичної психотерапії хворих на соматоформні розлади. Апробація запропонованої системи терапії довела її високу ефективність.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі комплексного аналізу клініко-психопатологічної структури, психодіагностичних особливостей різних форм соматоформных розладів з визначенням патопсихологічних механізмів їх формування і розробкою патогенетично обґрунтованої системи психологічної корекції і психотерапії.

2. Клінічна картина всіх видів СФР формується за облігатною участю симптоматики астенічного та обсесивно-іпохондричного спектрів. Для СВД ССС найбільш характерними синдромами є кардіалгічний (45,24±7,68%) і тахісистолічний (28,57±6,97%) на тлі симптоматики тривожного спектру (64,29±7,39%). Провідним синдромом СВД ДС переважно є порушення ритму дихання (81,48±7,48%) на тлі симптоматики обсесивно-фобічного й тривожного спектрів (по 59,26±9,46%). СВД ШКТ характеризується поліморфним перебігом захворювання з превалюванням дизентеричного (34,38±8,40%) та гастралгічного (25,00±7,65%) синдромів і симптоматики депресивного спектру (59,38±8,68%). Переважним типом СФР НСОЛ є соматизований розлад (77,41±7,51%) із залученням 3 та більше органів чи систем у 74,19±7,86% випадків, представленістю симптоматики обсесивно-фобічного (70,97±8,15%), тривожного й депресивного (по 58,06±8,86%) спектрів.

3. Для хворих на СВД ССС характерним є наявність демонстративного (16,67±5,75%), тривожно-боягузливого й афективно-екзальтованого (по 14,29±5,40%) типів акцентуації, екстравертованості (73,81±6,78%), високих (в т.ч. дуже високих) рівнів нейротизму (66,67±7,27%). Хворі на СВД ШКТ відрізняються переважанням дистимічної акцентуації (25,00±7,65%), інтровертованістю (62,50±8,56%) і середнім рівнем нейротизму (46,88±8,82%). Хворим на СВД ДС притаманні демонстративний (25,93±8,43%) та емотивний (14,81±6,84%) типи акцентуації, помірний ступень екстра- (40,74±9,46%) та інтровертованості (33,33±9,07%), високий рівень нейротизму (44,44±9,56%). Характерними особливостями хворих на СФР НСОЛ є широка представленість різних типів акцентуацій, полярність розподілу як рівнів нейротизму, так і ступенів екстра- та інтровертованості.

4. Хворі на СВД відрізняються високим рівнем особистісної тривожності. Основні розбіжності між групами формуються співвідношенням особистісної та реактивної тривожності: переважанням особистісної над реактивною у хворих на СВД ССС (відповідно 51,97±1,47 і 49,36±2,12 бала), реактивної над особистісною у хворих на СВД ДС (48,88±2,24 и 51,78±1,85 бала) і наявністю високої особистісної тривожності (46,94±2,09 бала) при помірній реактивній (39,72±1,91 бала) у хворих на СВД ШКТ. Хворі на СФР НСОЛ характеризуються високим ступенем полярності розподілу як особистісної, так й реактивної тривожності між низькими та високими рівнями.

Поряд з переважанням кінестетичної системи аналізаторів у всіх групах хворих на СФР більш високу представленість мають візуальна система у хворих на СВД ССС (19,05±6,06%), аудіальна – на СВД ШКТ (18,75±6,90%). Група хворих на СВД ДС займає проміжне положення і характеризується рівномірною представленістю аудіальної й візуальної системи аналізаторів (по 14,81±6,84%).

5. Ступень впливу СФР на соціальне функціонування хворих складає 38,86±4,24% і не має значущих розбіжностей між клінічними групами. При цьому структура даного впливу характеризується високим ступенем соціалізації у хворих на СВД ССС (значущість сфер “матеріальний збиток” – 78,57±6,33%, “обмеження кар’єри” – 76,19±6,57%, “погіршення відношення на роботі” – 71,43±6,97%), і високим ступенем віталізації у хворих на СВД ШКТ (значущість сфер “формування почуття ущербності” – 71,88±7,95%, “зниження фізичної привабливості” – 56,25±8,77%, “обмеження задоволень” – 46,88±8,82%).

6. Більшість хворих на СФР (77,27±3,65%) обирають для себе найменш адаптивні стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях, при цьому уникання частіше використовують хворі на СВД ДС (44,44±9,56%) і СФР НСОЛ (41,94±8,86%), пристосування – хворі на СВД ССС (45,24±7,68%) і СВД ЖКТ (62,50±8,56%).

7. Розроблені схеми лікування включають застосування раціональної, гіпносугестивної та когнітивної психотерапії в індивідуальній та груповій формах. Апробація запропонованої системи терапії свідчить про її високу ефективність у 83,33±3,80% хворих, при цьому стійкий терапевтичний ефект протягом двох років зберігається у 73,95±4,48%.

Публікації автора:

1. Михайлов Б.В., Сарвир И.Н., Баженов А.С., Мартиненко А.А., Андрух Г.П., Федосеев В.А., Серик Т.В., Селюкова Т.В., Филык В.С. Соматоформные расстройства: механизмы формирования, клиника, принципы патогенетической терапии // Український вісник психоневрології. – Харків, 2001. – Т. 9, вип. 1(26). – С. 49-52. (Здобувачем особисто проаналізовано стан проблеми в закордонній літературі).

2. Михайлов Б.В., Сарвир И.Н., Баженов А.С. Депрессивные состояния в структуре соматоформных расстройств // Архів психіатрії. – Київ, 2003. – Т.9, № 1 (32). – С. 20-23. (Здобувачем самостійно обстежено 132 хворих на СФР, зроблено узагальнення щодо характеру перебігу депресивного та тривожно-фобічного симптомокомплексів у їх структурі).

3. Михайлов Б.В., Сарвір І.М., Баженов О.С., Мирошниченко Н.В. Соматоформні розлади – сучасна загальномедична проблема // Український медичний часопис. – 2003. – № 3 (35). – С.73-77. (Здобувачем особисто проаналізована рубрифікаційна класифікація СФР, проаналізовані їх базисні компоненти).

4. Баженов О.С. Характеристика структури соматоформних розладів // Український вісник психоневрології. – Харків, 2003. – Т. 11, вип. 4 (37). – С. 42-44.

5. Баженов А.С., Омельченко С.В. Проблема комплексной диагностики соматоформных и соматизированных расстройств в свете реформирования структуры первичной медицинской помощи // Нові технології в медицині: Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти – Харків, 2000. – С.37. (Здобувачем особисто проаналізовано типовий шлях хворих на СФР від первинної до вузькоспеціалізованої ланки медичної допомоги).

6. Баженов А.С. Особенности восприятия у больных соматоформными расстройствами и их связь с нарушениями сексуальной сферы // Актуальные проблемы сексологии и медицинской психологии: Материалы научно-практической конференции. – Харьков, 2002. – С. 19-20.

7. Баженов А.С. Психологические особенности восприятия у больных соматоформными расстройствами и их роль в психотерапевтической коррекции // Український вісник психоневрології. – Харьков, 2002. – Т. 10, Вип. 1 (30) (додаток). – С.158-159.

8. Баженов О.С. Застосування особистісного опроснику Айзенка в діагностиці соматоформних розладів // Актуальні питання розвитку сучасної психіатрії в дослідженнях молодих вчених: Матеріали конференції молодих психіатрів Харківської медичної академії післядипломної освіти – Харків, 2003. – С.9-10.