Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Генетика


53. Галаган Віра Олексіївна. Медико-генетичне консультування в системі генетичного моніторингу населення: дис... д-ра мед. наук: 03.00.15 / Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Галаган В.О. Медико-генетичне консультування в системі генетичного моніторингу населення . – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика (медичні науки). – Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, Київ, 2004.

Обґрунтовано значення медико-генетичного консультування в системі генетичного моніторингу. Проаналізована вроджена і спадкова патологія серед сімей, яким надано медико-генетичне консультування протягом 1999-2002 рр.; визначено рівень сегрегаційної та мутаційної компоненти. Серед живонароджених, мертвонароджених, самовільних та індукованих за медичними показаннями абортних плодів у населення м. Києва розрахована частота вроджених аномалій (37,19 , 27,38 , 27,82 відповідно); множинних вроджених вад розвитку (1,02 , 7,82 , 8,13 відповідно); синдрому Дауна (серед живонароджених – 1,24 , абортних плодів – 1,51 ). Виявлені чинники ризику формування вродженої патології серед новонароджених, самовільних викиднів, неплідних шлюбів (вік подружжя, його хронічні інфекційні та екстрагенітальні захворювання, професійні шкідливості, шкідливі звички). Показано, що медико-генетичному консультуванню підлягають всі вагітні жінки та подружні пари при плануванні вагітності; для верифікації діагнозу та лікування патології у роботі лікаря-генетика необхідна етапність. Розроблена система збору і обробки інформації для прогнозування генетичних процесів серед населення.

  1. Науково обгрунтовано значення медико-генетичного консультування в системі генетичного моніторингу. Показано, що процес медико-генетичного консультування дозволяє оцінити дійсну структуру вроджених і спадкових хвороб, відіграє провідну роль на кожному етапі роботи цієї епідеміологічної системи: в діагностиці, комплексній профілактиці, прогнозуванні рівня генетично обумовлених хвороб серед населення. Встановлено, що при використанні у системі генетичного моніторингу значення медико-генетичного консультування, як складової у наданні високоспеціалізованої медичної допомоги, підвищується.

  2. Створено і впроваджено в клінічну практику комп‘ютерний лікарняний реєстр випадків вродженої і спадкової патології, виявлених при медико-генетичному консультуванні, функціонування якого забезпечує підвищення ефективності в наданні медико-генетичної допомоги населенню.

  3. Визначено структуру вродженої та спадкової патології в лікарняному реєстрі: серед генної патології 40,71 % склали аутосомно-рецесивні хвороби, 38,05 % – аутосомно-домінантні, 10,44 % – спорадичні, 4,78 та 1,24 % – Х-зчеплені рецесивні та домінантні відповідно; питома вага патологічних станів з невідомим типом успадкування дорівнювала 4,60 %, хвороб геномного імпринтингу – 0,18 %. Серед хромосомних хвороб патологія аутосом склала 83,33 % з перевагою синдрому Дауна (64,18 %), статевих хромосом – 16,67 %. Встановлено рівень сегрегаційної та мутаційної компоненти серед генетичної патології: частка успадкованих мутацій серед генних хвороб з відомим типом успадкування дорівнювала 88,75 %, набутих мутацій – 11,25 %; серед випадків хромосомної патології аутосом у сім‘ях, обстежених цитогенетично, частка успадкованих мутацій склала 16,95 %; нових мутацій – 83,05 %.

  4. Частота вроджених аномалій у м. Києві серед усіх виходів вагітностей склала 36,23±0,61 (в т.ч. серед живонароджених – 37,19±0,68 , мертвонароджених – 27,38±4,17 , самовільних та індукованих за медичними показаннями абортних плодів, які підтверджені патологоанатомічним дослідженням – 27,82±1,93 ). Частота генетичних порушень з врахуванням розрахункових величин серед самовільних викиднів дорівнювала 61,14± 0,81 .

5. Розраховано частоту МВВР у м. Києві: серед живонароджених вона дорівнювала 1,02±0,11 , мертвонароджених – 7,82 , самовільних та індукованих абортних плодів – 8,13±1,05 . Загальна частота МВВР серед випадків живо-, мертвонароджених та абортних плодів склала 1,73±0,17 . Охарактеризована структура МВВР у народжених живими: 13,15 % – генна патологія (в т.ч. 7,89 % – аутосомно-домінантна, 5,26 % – аутосомно-рецесивна), 19,74 % – хромосомна; 32,89 % – мультифакторіальна патологія, 13,16 % – вроджені вади екзогенного походження, 13,16 % – спорадична патологія, 3,95 % – хвороби з невідомим типом успадкування, 3,95 % – хвороби з невизначеним типом успадкування.

6. Визначено загальну частоту синдрому Дауна у м. Києві – 1,25±0,11 . Серед живонароджених вона склала 1,24±0,13 , самовільних та індукованих абортних плодів – 1,51±0,46 . Питома вага регулярних трисомій серед обстежених цитогенетично пробандів (88,66 %) дорівнювала 93,02 %. Питома вага успадкованих мутацій серед обстежених сімей пробанда склала 4,55±3,91 %.

7. Визначено структуру ВВР серед новонароджених м. Києва за даними генетичного моніторингу: природжені вади системи кровообігу (Q20-Q28) – 21,13 %, вроджені вади і деформації кістково-м‘язевої системи (Q65-Q79) – 19,96 %, природжені вади розвитку статевих органів (Q50-Q56) – 11,72 %, щілини губи та піднебіння (Q35-Q37) – 4,48 %.

8. Виявлено та охарактеризовано рівень впливу чинників ризику формування вродженої патології серед новонароджених і репродуктивних втрат генетичної етіології.

Розраховано, що ймовірність народження дитини з ВВР підвищують вік батьків до 20 (OR=1,89 при ДІ 1,43-2,49) і після 35 років (OR=1,66 при ДІ 1,35-2,03); наявність в їх анамнезі хронічних інфекційних захворювань (OR=1,64 при ДІ 1,32-2,03), екстрагенітальні хвороби жінок (OR=1,63 при ДІ 1,30-2,05), шкідливі звички чоловіків (OR=1,17 при ДІ 1,00-1,37), паління жінок (OR=1,34 при ДІ 1,03-1,75); професійні шкідливості жінок (OR=1,28 при ДІ 1,01-1,62).

Ризик виникнення самовільних викиднів підвищує вік подружжя після 35 років (OR=2,77 при ДІ 2,26-3,41), його хронічні інфекційні (OR=1,85 при ДІ 1,47-2,34), хронічні екстрагенітальні (OR=1,69 при ДІ 1,40-2,05) захворювання, наявність у подружжя шкідливих звичок (OR=2,02 при ДІ 1,77-2,33), в т.ч. паління (OR=1,78 при ДІ 1,55-2,04) та професійні шкідливості у чоловіків (OR=1,34 при ДІ 1,04-1,72).

Ймовірність виникнення непліддя в шлюбі підвищують вік подружжя після 35 років (OR=3,15 при ДІ 2,47-4,01), наявність в анамнезі подружжя хронічних інфекційних хвороб (OR=6,92 при ДІ 5,45-8,83), хронічних екстрагенітальних захворювань сімейної пари (OR=2,73 при ДІ 2,18-3,41), шкідливі звички подружжя (OR=2,69 при ДІ 2,33-3,37), в т.ч. паління (OR=2,10 при ДІ 1,78-2,60) та контакт сімейної пари з професійними шкідливостями (OR=1,88 при ДІ 1,51-2,34).

9. Вдосконалено організаційну схему надання медико-генетичної допомоги населенню. Показано, що медико-генетичному консультуванню підлягають усі подружні пари при плануванні вагітності, вагітні жінки груп ризику.

10. Визначено, що для верифікації діагнозу та ефективного лікування вродженої та спадкової патології необхідна етапність у роботі лікаря-генетика: огляд пробанда і його матері в пологовому стаціонарі, консультування сім‘ї пробанда в умовах спеціалізованого медико-генетичного закладу, диспансерний нагляд в медико-генетичній установі.

11. Розроблено систему збору і обробки інформації для прогнозування генетичних процесів серед населення, яка ефективно функціонує в рамках системи генетичного моніторингу і дозволяє: підвищити охоплення популяції проспективним медико-генетичним консультуванням; надати інформаційну підтримку лікарям суміжного профілю та інформацію для прийняття управлінських рішень.

Публікації автора:

  1. Генофонд і здоров‘я населення: методологія оцінки ризику від мутагенів довкілля, напрямки профілактики генетично обумовленої патології / А.М. Сердюк, О.І. Тимченко, Н.Г. Гойда, О.І. Турос, В.О. Галаган, Т.М. Поканєвич, Л.М. Піотрович, В.В. Єлагін, С.С. Карташова, Е.М. Омельченко, Н.В. Брезіцька, О.В. Линчак, О.В. Горіна – К.: ІГМЕ АМН України, 2003. – 190 с. Дисертантом зібрано первинний матеріал, проаналізовано поширеність вродженої і спадкової патології серед новонароджених, здійснено апробацію системи генетичного моніторингу в м. Києві.

  2. Діагностика, дієтотерапія та медико-генетичне консультування при фенілкетонурії у дітей: Методичні рекомендації / В.О. Галаган, Р.Ю. Борисюк, Н.В. Ольхович, М.А. Циганкова, О.В. Радзихівська, О.П. Кривенко, О.І. Турос, В.П. Місник – К., 2000. – 37 с. Дисертантом визначені напрямки медико-генетичного консультування при фенілкетонурії у дітей.

  3. Первинна профілактика вродженої і спадкової патології: Методичні рекомендації / О.І. Тимченко, Н.Г. Гойда, О.І. Турос, В.О. Галаган, В.В. Єлагін, Л.М. Піотрович, Т.М. Поканєвич, О.Т. Никула, В.В. Рудень – Київ, 2001. – 27 с. Дисертантом здійснено аналіз літературних джерел щодо захворюваності на фенілкетонурію.

  4. Організація генетичного моніторингу: Методичні рекомендації / О.І. Тимченко, Н.Г. Гойда, О.І. Турос, Е.М. Омельченко, Г.Р. Акопян, В.О. Галаган, В.В. Єлагін, Л.М. Піотрович, Т.М. Поканєвич, Н.М. Фоменко, О.Т. Никула, О.В. Линчак, Д.Т. Карабаєв – К., 2001. – 35 с. Дисертантом здійснена апробація системи генетичного моніторингу (реєстри випадків народження дітей з вродженими вадами розвитку та живих здорових дітей) в м. Києві.

  5. Синдром акардии у доношенного плода / Т.И. Бужиевская, В.А. Галаган, М.Б. Чистякова, И.Ю. Гордиенко // Цитология и генетика. – 1994. – Т. 28, № 6. – С. 66-68. Дисертантом верифіковано синдром акардії.

  6. Галаган В.А. Возможности и задачи медико-генетического центра в роботе детской специализированной больницы // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО - Вип.8., Кн. 2. – К.,1999. – С.80-85.

  7. Нетипичные случаи синдрома трипло-Х у детей / С.Г. Ворсанова, В.С. Кравец, И.М. Новикова, Ю.Б. Юров, Т.Е. Зерова, В.А. Галаган, Т.И. Бужиевская // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО. – Вип.8., Кн. 2. – К.,1999. – С. 73-79. Дисертантом клінічно обстежено випадки синдромів.

  8. Переваги молекулярно-цитогенетичних методів в діагностиці деяких хромосомних хвороб, які пов‘язані з вродженими вадами серця (на прикладі CATSH-22) / Т.Е. Зерова, А. Баумер, М. Ригель, В.О. Галаган, А. Шинцел // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО. – Вип.2. – К., 2000. – С. 396-402. Дисертантом клінічно верифіковано випадки вроджених вад серця.

  9. Самовільні викидні: частота, хронічні інфекції, порушення каріотипу / В.О. Галаган, Т.М. Поканевич, О.І. Тимченко, Т.Е. Зерова, Л.М. Піотрович, О.І. Турос, Е.М. Омельченко, О.В. Макарук, Н.В. Брезицька // Гигиена населенных мест: Сб. науч. тр. – К., 2000. – Вып. 37. – С. 426-432. Дисертантом здійснено опрацювання цитогенетичних даних, сформовано заключення.

  10. Галаган В.А. Структура врожденных пороков развития среди новорожденных г. Киева и их генетическая характеристика // Ультразвукова перинатальна діагностика. – 2000. – № 13. – С.46-48.

  11. Система заходів щодо первинної профілактики вродженої і спадкової патології / О.І. Тимченко, Н.Г. Гойда, О.І. Турос, В.О.Галаган, Т.М. Поканєвич, Л.М. Піотрович, О.Т. Никула, Е.М. Омельченко, Н.В. Брезіцька, О.В. Макарук, А.О. Грицаюк // Стратегія формування здорового способу життя: Матер. конф. (19-20 жовтня 2000 р., Київ) – К., 2000. – С. 58-61. Дисертант брав участь в обгрунтуванні системи заходів щодо первинної профілактики вродженої і спадкової патології.

  12. Ольхович Н.В., Шейко Л.П., Галаган В.О. Можливості біохімічного підтвердження діагнозу лізосомних хвороб у практиці медико-генетичного відділення УДСЛ "ОХМАТДИТ" // Ультразвукова перинатальна діагностика. – 2000. – № 13. – С. 48-51. Дисертантом здійснено медико-генетичне консультування сімей пробандів з лізосомними хворобами.

  13. Поширеність генетичної патології серед живонароджених в Україні / О.І. Тимченко, В.В. Єлагін, В.О. Галаган, О.І. Турос, Т.М. Поканєвич, О.Т. Никула, Е.М. Омельченко, Н.В. Брезіцька, О.В. Линчак, А.О. Грицаюк, Н.В. Качалова // Педіатрія, акушерство та гінекологія – 2001. – № 5. – С. 5-8. Дисертантом проаналізовано літературні джерела щодо поширеності генетичної патології серед живонароджених в Україні.

  14. Діагностика, дієтотерапія та медико-генетичне консультування у дітей з ФКУ / В.О. Галаган, О.І. Тимченко, О.П. Кривенко, О.І. Турос, О.В. Радзихівська // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО. – Кн. 2. – К., 2001. – С. 25-35. Дисертантом здійснено медико-генетичне консультування дітей з фенілкетонурією та диспансерний нагляд за ними.

  1. Медико-генетичне консультування подружніх пар з внутрішньоматковою загибеллю плода в анамнезі / О.І. Буткова, В.О. Галаган, А.Г. Коломійцева, Т.Е. Зерова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – № 2. – С. 96-99. Дисертантом здійснено медико-генетичне консультування подружніх пар з внутрішньоматковою загибеллю плода в анамнезі.

  2. Галаган В.О., Шейко Л.В., Бужієвська Т.І. Система збору та динамічної обробки інформації для прогнозування генетичних процесів у популяції людини // Лікарська справа. – 2001. – № 5-6. – С. 159-161. Дисертантом обгрунтована та створена система збору та динамічної обробки інформації для прогнозування генетичних процесів у популяції людини.

  3. Уроджена патологія серед новонароджених м. Києва і Київської області: хронічні інфекційні захворювання як керований чинник ризику її виникнення / А.М. Сердюк, О.І. Тимченко, Т.М. Поканєвич, В.О. Галаган, Л.М. Піотрович, С.С. Карташова, В.В. Єлагін, Л.А. Журавльова, О.Л. Метенько, О.І. Турос, Е.М. Омельченко, О.В. Линчак, Н.В. Брезіцька, А.О. Грицаюк // Медичні перспективи. – 2002. – Т.VII, № 1. – С. 138-142. Дисертантом визначено та проаналізовано основні чинники ризику виникнення вродженої патології серед новонароджених м. Києва.

  4. Біоетичні аспекти діяльності наукового співтовариства / А.М. Сердюк, О.І. Тимченко, А.С. Тимченко, В.О. Галаган // Довкілля та здоров‘я. – 2002. – № 1. – С. 3-5. Дисертантом проаналізовані світові літературні джерела щодо біоетичних питань.

  5. Профілактична медицина: база даних щодо ресурсної забезпеченості служби ультразвукової діагностики в Україні / С.С. Карташова, Н.Г. Гойда, О.І. Тимченко, Л.М. Піотрович, В.О. Галаган, А.О. Грицаюк // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. – К., 2002. – Вип. 40. – С. 330-335. Дисертантом проаналізовані дані ресурсної забезпеченості служби ультразвукової діагностики в м. Києві.

  6. Спосіб життя і здоров‘я населення: поширеність паління та його вплив на репродуктивні невдачі / О.І. Тимченко, А.М. Сердюк, Н.Г. Гойда, В.О. Галаган, С.С. Карташова, Т.М. Поканєвич, Л.М. Піотрович, В.В. Єлагін, О.І. Турос, О.В. Линчак, Е.М. Омельченко, А.О. Грицаюк, Н.В. Брезіцька // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. – № 3. – С. 4-8. Дисертантом проаналізовано поширеність паління та його вплив на репродуктивні невдачі серед населення м. Києва.

  7. Профілактична медицина: стратегія зміцнення здоров’я в Україні / А.М. Сердюк, О.І. Тимченко, Н.Г. Гойда, В.О. Галаган, Т.М. Поканєвич, Л.М. Піотрович, В.В. Єлагін, С.С. Карташова, Е.М. Омельченко, О.В. Линчак, О.І. Турос // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров‘я України. – 2002. – № 2. – С. 89-93. Дисертантом проаналізовані стратегія і тактика щодо застосування профілактичних концепцій в Україні.

  8. Профілактична медицина: фортифікація харчових продуктів фолієвою кислотою в Україні / Т.М. Поканєвич, В.В. Єлагін, В.О. Галаган, О.І. Тимченко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я – 2003. – № 2. – С. 24-28. Дисертантом проаналізовано літературні джерела щодо впливу фолієвої кислоти на зниження частоти народження дітей з вродженими вадами розвитку нервової трубки.

  9. Галаган В.О. Множинні вроджені вади розвитку: медико-генетичне консультування для визначення їх структури у дітей різного віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. – № 2. – С. 46-49.

  10. Галаган В.О. Синдром Дауна: частота, вік породіль та медико-генетичне консультування в неонатальному періоді // Медичні перспективи. – 2003. – Т. VІІІ, № 1. – С. 135-138.

  11. Галаган В.О., Тетруєва Н.А., Щербак Ю.О. Медико-генетичне консультування та хірургічна корекція у дітей з різними формами розщеплення обличчя // Лікарська справа. – 2003. – № 2. – С. 70-73. Дисертантом визначено напрямки медико-генетичного консультування пробандів з різними формами розщілини обличчя.

  12. Галаган В.О. Роль медико-генетичного консультування дітей з множинними вадами розвитку в неонатальному періоді // Медичні перспективи. – 2003. – Т. VІІІ, № 2. – С. 146-150.

  13. Профілактична медицина: ультразвукова пренатальна діагностика множинних вроджених вад розвитку у плодів серед вагітних Київської області та м. Києва / Т.М. Поканєвич, В.О. Галаган, Е.М. Омельченко, Н.В. Брезіцька, С.С. Карташова, О.В. Линчак, О.І. Тимченко // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. – Вип. 41. – К., 2003. – С. 405-409. Дисертантом проаналізовано дані щодо ультразвукової пренатальної діагностики множинних вроджених вад розвитку у плодів серед вагітних м. Києва.

  14. Галаган В.О., Тимченко О.І. Ефективність пренатальної діагностики природженої патології серед вагітних м. Києва // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. – № 4. – С. 56-60. Дисертантом визначена ефективність пренатальної діагностики природженої патології серед вагітних в м. Києві.

  15. Тимченко О.І., Галаган В.О., Омельченко Е.М.Впровадження системи генетичного моніторингу новонароджених. Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров‘я. – К., 2003. – 2 с.

  16. Галаган В.О., Бужієвська Т.І., Шейко Л.П. Модуль збору та динамічної обробки інформації для прогнозування генетичних процесів в популяції – Патент на винахід №34952А. Дисертантом науково обгрунтовано систему збору та динамічної обробки інформації для прогнозування генетичних процесів в популяції.

  17. Фенілкетонурія у дітей: діагностика, дієтотерапія та медико-генетичне консультування / В.О.Галаган, М.А. Циганкова, О.В. Радзіховська, О.П. Кривенко – Патент на винахід №4152. Дисертантом обгрунтовано напрямки вибору дієтотерапії під час медико-генетичного консультування.

  18. Облікова форма для діагностики, профілактики, лікування та формування реєстру генетичних синдромів "Медико-генетична карта сім‘ї" / В.О. Галаган, Н.Г. Каріна, О.В. Радзіховська, М.А. Циганкова, О.А. Солодков – Патент на винахід № 2024. Дисертантом обгрунтовано запитання до форми "Медико-генетичної карти сім‘ї".